Степан Кубів.
Леонід Ємець, Борислав Береза, Іван Крулько.
Олександра КЛИМЕНКА.
Ранкове засідання 31 травня
У рамках години запитань до уряду із трибуни виступив Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів. Він звітував за три роки реформ у економічній сфері. Протягом останніх півтора року показник ВВП у нашій країні перевищив свій докризовий обсяг на 0,7 відсоткові пункти, повідомив він. І це при тому, що, за деякими оцінками, Україна втратила 20 відсотків ВВП через агресію Російської Федерації та анексію Криму. Адже на окупованій території залишилися підприємства і люди, поклади газу та вугілля. Та економіку вдалося вивести із крутого піке і припинити падіння в 2016 році. Із того часу вона сукупно зросла на 8,4 відсотка. У першому кварталі 2019 року зростання ВВП становило 2,2 відсотка. «Це здобуток уряду та Національного банку», — наголосив С. Кубів. Водночас він нагадав: Мінекономрозвитку захистило та впровадило п’ять ключових реформ — підтримка просування експорту, спрощення бізнес-клімату, реформа державних закупівель, реформа управління державною власністю та розвиток промисловості й оборонно-промислового комплексу. Ці зміни демонструють відчутний прогрес.
Наприклад, за рахунок спрощення бізнес-клімату суттєво знизилася тіньова економіка. Цей показник нині — найнижчий за останні 11 років і становить 30 відсотків від ВВП. Єдиний шлях для збереження цієї тенденції — це продовження дерегуляції. І це позиція Прем’єр-міністра й уряду, наголосив перший віце-прем’єр. Він також підкреслив, що більше сплачених податків означають підвищення пенсій та зарплат і покращення рівня життя.
Уряду вдалося зупинити інфляцію на рівні 8,8 відсотка у квітні 2019 року, поінформував С. Кубів. Згідно з офіційною статистикою, середня зарплата зросла на 170 доларів із грудня 2015 року до квітня 2019-го. А сайти з пошуку роботи вказують на те, що в приватному секторі середня зарплата нині становить уже 438 доларів США за курсом Нацбанку. Передусім, це свідчить, що приватний сектор покращив свої справи і готовий платити більше. Зросла також і мінімальна зарплата. У січні 2016 року вона становила 55 доларів, а в 2019-му вона сягає 150 доларів. І це свідома позиція уряду.
Величезним досягненням С. Кубів назвав укладення договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Мовляв, це дало змогу зробити ЄС нашим основним торговельним партнером та компенсувати втрачений російський ринок. Нині частка європейського ринку в експорті товарів і послуг становить 42,6 відсотка і постійно зростає. Проводиться також і диверсифікація ринків Африки та Азії (збільшення діапазону та проникнення в нові сфери).
Факт
У 2013 році експорт наших товарів та послуг у Росію становив 23,7 відсотка. Нині цей показник скоротився до 7,7 відсотка і демонструє тенденцію до зменшення.
Протягом двох останніх років уряд уклав також договори про вільну торгівлю з Канадою та Ізраїлем. У 2018 році бізнес експортував до Канади вже на 55 відсотків більше товарів, аніж у
2017-му.
Ще одне досягнення — розбудова цифрової економіки. «Те, що Президент називає «державою у смартфоні», ми вже створили, — сказав С. Кубів. — Завдяки Мінекономрозвитку та консолідованій роботі міністерств, державні закупівлі, приватизації, звіти про технічну допомогу, інформація про державні підприємства у кожного громадянина в смартфоні. Ви можете купувати в держави та продавати державі не виходячи із дому». Він також нагадав про те, що система публічних закупівель ProZorro стала обов’язковою для використання на всій території із вересня 2016 року. «Цифри свідчать, що уряд повірив нам, і за три роки кількість компаній, які продають щось державі, зросла більш як на 200 відсотків, — зауважив урядовець. — Конкуренція дає змогу заощаджувати державні кошти, а прозорість — слідкувати за їх використанням». Велика приватизація нині з об’єктивних причин буксує, зауважив перший віце-прем’єр, але мала створює нові можливості.
Цього року Кабмін має намір запустити два портали для контролю за використанням міжнародної технічної допомоги та за державними підприємствами. Уже в червні кожен охочий зможе отримувати інформацію про фінансовий стан 3,5 тисячі державних підприємств у онлайн-режимі. Переходять також на збір фінансової звітності в електронному форматі. Тепер будь-хто зможе побачити, які підприємства є прибутковими, а які приносять збиток державі. Тоді легко можна робити висновок — чи потрібна країні приватизація. На сайті урядового порталу вже нині можна отримати 125 публічних послуг у повністю електронізованому вигляді. Можна зареєструвати бізнес он-лайн, отримати численні довідки та витяги з реєстрів, подати заяву на допомогу при народженні дитини тощо. Це спільна робота багатьох міністерств. С. Кубів звернувся також до народних депутатів з пропозицією долучитися до створення «держави в смартфоні» та проголосувати за законопроект № 10134, який дасть змогу батькам отримувати в електронному вигляді десять послуг, пов’язаних із народженням дитини за принципом єдиного вікна безпосередньо в пологовому будинку. Йдеться про повний комплект — від свідоцтва про народження до посвідчення багатодітної сім’ї.
Тільки-но цей закон почне діяти — ми станемо лідером серед розвинених країн за кількістю наданих послуг на одне звернення батьків новонародженого.
Зміни відбулися і в розвитку секторів промисловості та ОПК. Протягом трьох років вдалося відновити виробництво оборонно-промислового комплексу. У 2104-му воно зводилося здебільшого до ремонту ще радянського озброєння та техніки. Але відтоді на забезпечення обороноздатності країни до силових структур передано майже 26 тисяч одиниць озброєння та військової техніки українського виробництва. Сім тисяч із них — це абсолютно нові та модернізовані зразки. Збільшено також і фінансування галузі.
Перший Віце-прем’єр-міністр закликав парламентаріїв поставити на порядок денний до кінця каденції тільки три законопроекти. Передусім це закон про концесії, про стимулювання інвестиційної діяльності та про скасування дії актів СРСР на території України.
Народні депутати традиційно мали можливість поставити запитання до членів уряду від фракцій та особисто. Говорили про аварію на львівській шахті, про стан доріг, про ціни на газ та комунальні тарифи. Законотворці цікавилися тим, як проходять ключові реформи, зокрема в сфері медицини та місцевого самоврядування.
Після завершення години запитань до уряду, Голова Верховної Ради Андрій Парубій подякував урядовцям за добру дискусію. Водночас він наголосив: «Необхідно знаходити більше моментів для співпраці, бо країна у важких часах. У країні — криза, пов’язана з діями Президента. І оприлюднення стенограми це підтвердило (мається на увазі запис розмови керівників фракцій з главою держави під час консультації про розпуск парламенту). Члени команди очільника країни говорять про те, що необхідно відмінити закон про мову, квоти, декомунізацію. Нині це стає для них звичною політикою. Український народ цього не дозволить. Земля під вами буде горіти»!
На вимогу двох фракцій із трибуни виступив лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Він наголосив, що стенограму на сайті Президента опублікували в цензурованому вигляді. Туди начебто не ввійшло застереження, адресоване новому главі держави про те, що його може очікувати доля Піночета. Опущено й інші слова деяких учасників переговорів.
Із цим погодився і А. Парубій, однак зауважив, що навіть з того, що оприлюднили, чітко видно — жодної згоди на закриті виборчі списки не було досягнуто. Відтак заява, що нібито згода була — це відверта неправда. «Дуже прикро, коли президентство починається з антиконституційних указів та неправди, і це може прочитати будь-яка людина», — резюмував глава парламенту.
Він також висловив здивування тим, що громадські активісти, які боролися за закон про люстрацію, нині мовчать. «Якщо не чути їх, будемо говорити ми, — сказав він. — Закони, ухвалені Верховною Радою, про очищення влади, про антикорупційну діяльність, про національну єдність та гуманітарний розвиток будуть відстоюватися на всіх етапах і в будь-який спосіб. І ми не дозволимо їх порушувати». На вимогу двох фракцій виступив і представник «Народного фронту» Андрій Тетерук. Він також говорив про стенограму наради в Президента. Мовляв, її долучать до подання в Конституційний Суд з приводу законності призначення дострокових виборів як доказ того, що законних підстав для такого рішення не було.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко оголосила вчора більш як дві сотні депутатських запитів та звернень. А після перерви парламентарії виступали з трибуни з різних питань.
У сесійній залі вітали з днем народження народного депутата Марію Іонову.
