Нинішній рік стане початком відновлення Україною, Білоруссю та Польщею воднотранспортного шляху Дніпро—Вісла—Одер.
Шляхом вікінгів
Мало хто знає, що побудований ще в XVІІІ столітті Дніпро-Бузький канал до 1953 року мав прямий вихід у Західний Буг і кораблі з баржами могли курсувати з Дніпра аж до Балтійського моря. Потім річку Мухавець відгородили від Західного Бугу дамбою, і Дніпро-Бузький водний шлях фактично закінчився в Бресті. Вантажі з барж переміщували у вагони, а далі вузькою (європейською) колією доправляли в Польщу і Німеччину. Цікаво, що нижче Варшави Вісла з’єднана Бидгощським каналом з Одером. Уявіть, яким цікавим може стати цей водний шлях для туристів і не тільки. Колись Дніпро-Бузьким каналом за рік перевозили мільйони тонн вантажів, сьогодні ж, в силу певних обставин, ці обсяги дещо скоротилися.
Проект відновлення воднотранспортного шляху Дніпро—Вісла—Одер, який фінансується Європейським Союзом в рамках Програми прикордонного співробітництва Польща—Білорусь—Україна, покликаний виробити і затвердити на всіх рівнях пріоритетний варіант повернення до життя магістралі Е-40 Дніпро—Вісла—Одер, яка з’єднує басейни Балтійського і Чорного морів. За реалізацію проекту відповідає Республіканське унітарне експлуатаційно-будівельне підприємство «Дніпро-Бузький водний шлях» (місто Пінськ, Білорусь) у партнерстві з регіональними органами влади, організаціями в галузі управління водними ресурсами трьох сусідніх країн. Здійснюватиметься проект при підтримці міністерства транспорту і комунікацій Республіки Білорусь, міністерства інфраструктури та розвитку Республіки Польща і Державного агентства водних ресурсів України.
Вузьке місце магістралі — Західний Буг
Магістраль Е-40 сьогодні, на жаль, не використовується, оскільки Західний Буг на ділянці державного кордону від Бреста до Варшави не судноплавний. В автора ж цих рядків є відомості, що на початку минулого століття судноплавство цією рікою здійснювалось аж до міста Устилуга на Волині, що кілометрів на двісті вище за течією.
Питання відновлення воднотранспортного з’єднання Дніпро—Вісла—Одер неодноразово розглядалося на державному та європейському рівнях, зокрема Робочою групою з внутрішнього водного транспорту Європейської економічної комісії ООН, але можливі варіанти поки що детально не вивчені.
Одним із важливих результатів цього проекту стане відновлення постійно діючої транскордонної Комісії з питань воднотранспортного з’єднання Дніпро—Вісла, у склад якої увійдуть представники регіональних органів влади, міністерств, науково-дослідних інститутів, транспортних і логістичних підприємств, природоохоронних організацій трьох країн.
У рамках проекту буде розроблено техніко-економічне обґрунтування відновлення воднотранспортного сполучення із залученням експертів Програми дій з розвитку внутрішнього водного транспорту в Європі (NAІADES), що реалізується ЄС. А вже після цього буде вибрано і погоджено на всіх рівнях найбільш економічно доцільний та екологічний сценарій будівництва.
Найближчими заходами в рамках проекту стануть робоча зустріч експертів партнерських організацій у Пінську 3—4 лютого, а також міжнародна конференція партнерів і 1-а сесія Комісії з питань воднотранспортного сполучення Дніпро—Вісла, проведення яких заплановано на лютий-березень цього року.
Відновлення воднотранспортного сполучення магістраллю Е-40 відкриває перед прикордонними регіонами Польщі, Білорусі та України можливість стати центром мультимодальних (із залученням кількох видів транспорту) перевезень міжнародного значення, дасть змогу розвантажити систему доріг, збільшити обсяги вантажоперевезень через вказані регіони і максимально використати можливості Дніпро-Бузького водного шляху для розвитку міжнародного туризму та сприятиме зменшенню викидів СО2.
Пропускну спроможність підживлюють води Волині
— Реалізація цього проекту, — зазначає начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук, — значною мірою залежатиме від того, чи зможе Волинська область подати в систему Дніпро-Бузького водного шляху необхідну кількість води, особливо в маловодні періоди року, щоб забезпечити судноплавство в межиріччі Піни і Мухавця. Шлюзи каналу тут наповнюються через Білоозерську водоживильну систему водами Прип’яті, які надходять із Вижівського водозабору, що поблизу села Почапи Ратнівського району. До речі, нині завершено першу чергу будівництва нової водоскидної споруди цього гідровузла, остаточну ж його здачу в експлуатацію заплановано на червень.
Оскільки інтенсивність судноплавства Дніпро-Бузьким каналом зросте, вочевидь, виникне необхідність і в реконструкції Оріхівської водоживильної системи, яка нині не використовується повною мірою. Вона має можливість підживлюватись у меженний період з третього за площею озера Волині Турського, яке водночас нині використовується як водосховище. Тобто для регіону цей проект відкриває великі перспективи.
Волинська область.
Між іншим
Канал Одер—Шпрее. Водний шлях від південно-східних околиць Берліна на Шпрее до Вернсдорфа на Одері. Довжина — 83,7 кілометра, середня глибина — 1,85 метра, різницю висот у 15 метрів кораблі долають за допомогою п’яти шлюзів. Доступний для суден до 750 тонн. Ріка Шпрее — судноплавна, вона є частиною водного шляху Ельба—Одер. Тобто магістраль Е-40 зможе відкрити прямий водний шлях з Києва не лише до Варшави, а й до Берліна.
Схема Дніпро-Бузького каналу.
Один із шлюзів Дніпро-Бузького каналу.
Фото з архіву автора.
