Як і обіцяв перед виборами, 3 червня Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. У законопроекті враховано зауваження Конституційного Суду, однак водночас передбачається посилити «санкції» до нечистих на руку чиновників.

Законопроект має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» і зареєстрований у парламенті за номером 10358.

Встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є зобов’язанням України за Меморандумом про взаємодію з Міжнародним валютним фондом від 22 квітня 2014 року. Це також передбачає стаття 20 Конвенції ООН проти корупції 2003 року, ратифікована українським парламентом у жовтні 2006 року.

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення чиновників у разі не доведення законності походження їхніх статків передбачена в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії, США, Австралії, Канаді, Албанії, Грузії, Італії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Словенії, Швейцарії, Таїланді, Південній Африці, Філіппінах. Це передбачають також Директива ЄС 2014/42/EU «Про замороження і конфіскацію засобів здійснення злочинів і доходів, набутих у злочинний спосіб» і Рекомендація Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла після того, як 27 лютого нинішнього року Конституційний Суд України визнав положення статті 3682 Кримінального кодексу України неконституційними. Відтак фактично було скасовано відповідальність за незаконне збагачення чиновників, а НАБУ, САП, ДБР та іншим правоохоронним органам, які розслідують зловживання високопосадовців, довелося закрити всі розпочаті справи.

Перед внесенням законопроекту В. Зеленського у Верховній Раді вже було зареєстровано 13 законопроектів про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, в тому числі й у авторстві попереднього Президента Петра Порошенка. У профільному комітеті створено робочу групу для опрацювання узгодженого варіанта документа. Однак до схвалення узгодженого законопроекту в депутатів руки ще не дійшли. У парламенті очікували на ініціативу новообраного глави держави.

Законопроектом № 10358 пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 3685, що встановлює кримінальну відповідальність, якщо у високопосадовця виявлять незаконні статки вартістю понад 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині — 204 тисячі гривень). Попередня стаття, яка була скасована КС, передбачала покарання, якщо різниця між доходами і статками становила тисячу неоподатковуваних мінімумів (17 тисяч гривень).

Законопроект В. Зеленського відрізняється від попередньої редакції закону, який скасовано КС, тим, що в ньому немає положення про те, що законність набуття активів має бути підтверджена доказами. На думку Конституційного Суду, це суперечило принципу презумпції невинуватості.

У новій законодавчій президентській ініціативі передбачається єдине покарання для чиновників різного рангу. Тоді як у попередньому варіанті закону, визнаному неконституційним, визначалося різне покарання: до двох років позбавлення волі для держслужбовців, для посадовців, хто обіймає відповідальну посаду, — від 2 до 5, особливо відповідальну посаду — від 5 до 10.

Проектом закону № 10358 пропонується, що незаконне збагачення каратиметься «позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

А в Цивільному кодексі України передбачається запровадити окрему підставу припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). У разі виявлення в чиновників необґрунтованих активів та стягнення їх на користь держави посадовця буде звільнено (у законопроекті це передбачено шляхом внесення змін до законів «Про запобігання корупції», «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування» і Кодексу законів про працю України). Також уточнюється обов’язок доказування у справах такої категорії — через класичний стандарт доказування — «перевага доказів» (preponderance of the evidence), який закріплює принцип рівності сторін. Розгляд таких справ пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду. Право на звернення до суду з відповідним позовом пропонується надати Національному антикорупційному бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. А якщо у справах фігурують посадовці НАБУ чи прокурори САП — у таких випадках до суду звертатимуться прокурори Генеральної прокуратури України за дорученням Генпрокурора.

Факт

За даними соціологічних досліджень, 91 відсоток населення України вважає корупцію серйозною проблемою, а понад 60 відсотків — найбільшою перешкодою розвитку держави. Більш як 50 відсотків українців назвали найдієвішим підходом до боротьби з корупцією невідворотність покарання за такий злочин.