Начальник виробничо-технологічного відділу Олександр Ломакін розповідає про технологію 3D-друку.
Фото автора.
Найпотужніший суперкомп’ютер України, найсучасніше випробувальне обладнання для космічних апаратів, унікальний 3D-принтер — де б ще ви могли побачити всі ці цікавинки одразу, як не в Конструкторському бюро «Південне» у Дніпрі? Саме тут днями вкотре відбувся потужний науковий форум, на якому обговорювали напрями розвитку світових космічних технологій і питання співпраці між країнами у ракетно-космічній галузі.
Науковий форум, організаторами якого є КБ «Південне» (КБП), Державне космічне агентство України (ДКАУ) і Міжнародна академія астронавтики (МАА), цього року присвячений 65-річчю КБП.
«Сьогодні великий інтерес до космосу, зростає кількість виведеної у космічний простір техніки. І вже не здається фантастичною розмова про видобуток корисних копалин з астероїдів. Масштабність проектів вимагає залучення і фінансових, і інтелектуальних засобів. Допуск до космосу приватного капіталу спричинив появу нових людей, нових підходів. Ми двічі були на виробництві в Ілона Маска, побачили найсучасніше обладнання і найсучасніші технології. Це викликало заздрість. Ми намагаємося її задовольнити і тому створюємо у КБП дослідне виробництво із сучасною технікою. Успіх Маска дав великий поштовх космічному бізнесу. Важливо, що бізнес зрозумів — космос може приносити гроші. Сьогодні час великих можливостей», — сказав на пленарному засіданні конференції генеральний директор ДП «КБ «Південне», академік НАН України, академік МАА Олександр Дегтярьов. Він також зазначив, що зростаюча кількість учасників форуму свідчить про великий інтерес до українського космосу.
Як надрукувати деталі для ракет
Господарі заходу не могли не похвалитися новим обладнанням (яким «задовольняють заздрість») і провели для гостей та журналістів спеціальну екскурсію. Кошти у нову техніку КБП змогло вкласти завдяки співробітництву у міжнародних проектах.
Наприкінці минулого року в КБ відкрився новий дата-центр із найпотужнішим і передовим суперкомп’ютером. Нічого такого в Україні більше ніде нема. Суперкомп’ютер працює як 100 звичайних.
А ось установка з 3D-друку фунуціонує в «Південному» ще з 2015-го, виробляє різні деталі, які використовуються у ракетно-космічній техніці. Це перший у нашій країні 3D-принтер, який друкує вироби не з пластику, а з металевого порошку (титан, алюміній тощо). На жаль, такі порошки поки що в Україні не виробляють, їх доводиться завозити з-за кордону.
Стале повернення людства на супутник
У рамках конференції велася робота на семи тематичних секціях, де обговорювали розроблення сучасних і перспективних ракетно-космічних комплексів, ракет-носіїв, супутників і космічних апаратів, ракетних двигунів та енергетичних установок, матеріали і технології космічної галузі, наземні комплекси і стартове устаткування, їх експлуатацію. Зокрема працювали секції «Космос для людства» і «Дослідження Місяця і асоціація «Місячне селище».
Голова ДКАУ Павло Дегтяренко відзначив збільшення кількості наукових секцій і те, що місячна тема виділена в окрему повноцінну секцію: «Ідея освоєння Місяця об’єднала різні галузі усього світу. Ми зрозуміли, що космічне товариство планети не таке вже й велике. Майже усі всіх знають. Майже усі обмінюються новими ідеями, новими технологіями».
До речі, на минулій конференції 2017 року багато уваги приділялося питанню освоєння Місяця потужними космічними державами (Україна, США, Китай, Росія). Деякі з цих країн давно заклали місячні дослідження у свої космічні програми, зокрема, націлені й на розробку корисних копалин на природному супутнику Землі. Попри те, що в Україні є розробки створення бази та поселення на Місяці (зокрема, в КБП), поки що наша державна програма підкорення Місяця не передбачає.
«Тільки тепер людство повертається на Місяць, до того ж на постійній основі. Тім Брайденстайн, колишній шеф НАСА, сказав: «Стійке повернення на Місяць означає, що ви можете у будь-який час сісти на поверхню, повернутися та зробити це стільки разів, скільки потрібно, у будь-якому місці та коли потрібно». Є в асоціації й компанії, які не причетні до космосу. Вони знають, що на Місяці потрібно буде конструювати поселення, та вже пропонують конкретні рішення. Ця різноманітність — одна з наших сильних сторін», — розповів про роботу у рамках Асоціації «Місячне селище» директор Європейського представництва КБ «Південне» Олег Венцковський, який також доповів про співпрацю КБП з Європейським космічним агентством.
Науковців вразив 11-річний доповідач
На конференцію було подано понад 300 наукових доповідей. Один з доповідачів привернув особливу увагу. Це 11-річний учень дніпровської середньої школи № 8 Кирило Благодаров. На секції супутникових систем він представив роботизований комплекс для сервісного обслуговування космічних апаратів (КА) на геостаціонарній орбіті (GSO). У тезах доповіді юного винахідника йдеться про те, що дедалі інтенсивніше використання людством техніки у космосі призводить до збільшення космічного сміття і скоро на GSO може не залишитися вільного місця. На сьогодні на цій орбіті розташовано майже 600 КА, з яких активними є менш як 500. При цьому 90% дорогого обладнання неактивних КА — у робочому стані. Донедавна вважалося, що ці апарати втрачені і слід готувати до запуску нові. Але нині фахівці виступають за те, що КА можна дозаправляти, ремонтувати і модернізувати безпосередньо на орбіті.
Саме на це завдання спрямована робота Кирила Благодарова, яку він підготував також і у вигляді комп’ютерної 3D-моделі.
Довідково
Учасники конференції — понад 500 вчених, розробників та виробників ракетно-космічної техніки і космічних систем із майже 20 країн (Білорусі, Великої Британії, Німеччини, Італії, Іспанії, Казахстану, Китаю, Кувейту, Литви, Мексики, Польщі, США, Туреччини, України, Франції, Швейцарії та Південної Кореї). Подано понад 300 доповідей.
Перша Міжнародна конференція «Космічні технології: сучасне та майбутнє» відбулася в Дніпрі у 2007-му. Відтоді цей форум відбувається з періодичністю раз на два роки.
