Галина Федончук, Віктор Сущик і в. о. директора Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар’яна Конончук спілкуються із журналістами.

Фото автора.

Колись густо населене Прибужжя сьогодні лякає катастрофічним відтоком працездатного населення. У, здавалось би, перспективному прикордонному Любомльському районі в селах безліч хат-пусток. Адміністративно-територіальна реформа дещо змінила ситуацію, але чи настільки, щоб громади відчули себе господарями на власній землі? Поїздка наприкінці травня у Вишнівську ОТГ разом із представниками Волинського регіонального відділення Асоціації міст України у рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (Пульс) мала б дати хоч часткову відповідь на це запитання.

На перехресті шляхів у Польщу і Білорусь

Вишнівська ОТГ, створена 30 квітня 2017 року, унікальна за своїми можливостями і перспективами. Від центра громади села Вишнів до державного кордону з Польщею — 16 кілометрів, а від крайнього на заході села Римачі — лише шість. У Римачах розташована адміністрація Волинської митниці, залізнична станція Ягодин із широкою вітчизняною і вузькою європейською коліями, пункт перестановки пасажирських вагонів. Північною межею ОТГ є автомагістраль М-07 Київ — Варшава, східною — шосе Брест — Львів. До кордону з Білоруссю теж недалеко — 44 кілометри. Торік розташовані тут вісім автозаправних станцій поповнили місцеву скарбницю на 14 мільйонів гривень. Погодьтеся: не всім щастить із таким вигідним географічним розташуванням.

Розпочалися ж наші відвідини зі знайомства з «обновами» Вишнева. Насамперед це простора двоповерхова адмінбудівля в центрі села. Звели її за півроку. Витратили разом із благоустроєм, обладнанням і умеблюванням 8,6 мільйона гривень.

Предметом особливої гордості є розміщений у будівлі Центр надання адміністративних послуг. Він ніби підкреслює незалежність Вишнева від райцентру Любомль. Після його офіційного відкриття, яке заплановане на липень, у ЦНАПі можна буде отримати понад сто послуг. Зауважимо: жителям віддалених сіл громади, наприклад Олеська, не доведеться їхати за 34 кілометри за довідкою у Вишнів, оскільки колишні секретарі сільських рад відтепер працевлаштовані в ЦНАПі і три дні на тиждень працюватимуть у своїх населених пунктах.

Будівля амбулаторії, що поруч з адмінспорудою, ще в риштуваннях. Але, як запевнив сільський голова Вишнева Віктор Сущик, до кінця року і вона стане до ладу. А щоб потім лікар не мав проблем із транспортом, уже купили для медиків автомобіль — «Рено-Дастер».

Дещо скромніше приміщення Будинку культури, що на цій само центральній площі. Якщо судити з його розмірів, то це звичайний сільський клуб, лише причепурений новим керівництвом громади. Поруч закладають парк, на тлі якого стара культосвітня установа здаватиметься привабливішою.

— Поки що навіть не йдеться про будівництво нового Будинку культури, попри те, що цей надто тісний. Маємо про запас просторий БК у Радехові, де ми також провели ремонт даху, поміняли електропроводку, зробили сучасне освітлення. Гроші ж нам потрібні на інші, більш актуальні, проекти, — пояснює Віктор Сущик. До речі, в клубі ми стали свідками ще однієї цікавої події: вручення запроваджених сільською радою нагород обдарованим дітям. Цього року її максимальна сума — тисяча гривень.

Приємне враження справили й відвідини дошкільного навчального закладу (ДНЗ). Приміщення утеплили, відремонтували. Малечі тут затишно. До речі, сучасна теплотраса дає змогу обігрівати від одного котла школу, ДНЗ, адмінбудівлю, клуб, вистачить тепла і для майбутньої амбулаторії. В резерві є ще один котел. На навчання дітям теж є чим добратися. Територією громади курсує шість шкільних автобусів, у планах на цей рік на умовах співфінансування придбати ще один.

У селах стане світліше і затишніше

Наше знайомство з роботою Вишнівської ОТГ тривало на брифінгу, проведеному в чудово обладнаному конференц-залі. Насамперед цікавимося кадровим потенціалом громади, її планами на найближчу перспективу.

Віктор Сущик: — У нас досвідчені спеціалісти. Мій перший заступник Галина Федончук була керівником районного і заступником начальника обласного КРУ, ще один заступник — начальник гуманітарного відділу Василь Стрільчук — тривалий час очолював районний відділ освіти, Анатолій Дитина — колишній районний землевпорядник.

Галина Федончук: — Жоден працівник колишніх сільських рад не був звільнений. Функції райдержадміністрації перейшли сюди. Ми забрали повністю освіту на свій баланс. Кожен заклад мав би мати свого бухгалтера. Щоб зберегти кадри і заощадити кошти, зробили свою централізовану бухгалтерію. Там працює п’ять чоловік замість дванадцяти.

Віктор Сущик: — Уже два роки ми перебуваємо в прямих бюджетних відносинах із державою. За цей час дещо зробили в усіх селах. На цей рік заплановано облаштувати освітлення майже всіх населених пунктів. Минулого року зробили його в Олеську, Вишневі, Чмикосі, а Коцюри, Бережці, Римачі вже освітлені. Багато уваги приділяємо дорогам. Готові співфінансувати і обласні дороги.

На цей рік маємо два проекти. Це добудова Римачівської школи. Спорудимо там спортзал, санітарні кімнати. Нині розробляємо проект, незабаром розпочнемо роботи.

Другий великий проект — це перекриття Будинку культури в селі Штунь. Нам у спадок дістався, напевно, найбільший у районі Будинок культури. Найперше виникало запитання, чи потрібен він нам? Але річ у тім, що садочок там дуже старенький, ФАПу немає. Тож вирішили, що розмістимо всі ці заклади в одному приміщенні. У цьому році перекриємо його, а далі робитимемо по частинках. Десь за свої кошти, десь за бюджетні.

Маємо комунальне підприємство «Буг». Нещодавно придбали новий асенізаторний автомобіль, маємо два трактори, навантажувач, організували централізоване вивезення сміття. Замовили спеціальний пакет для сміття. Він коштує 5,25 грн — в ціну входить і вартість обслуговування. Двічі на тиждень приїжджає машина за відходами. Співфінансуємо ремонт обласних доріг. У такий спосіб залучаємо певні кошти з обласного бюджету.

Василь Стрільчук: — У Польщі ми знайомилися з їхньою системою організації освіти. Там у кожній школі є бухгалтер. Вони складають бюджет на рік, сільська рада його затверджує. Працюють, а в кінці року звітують. Ми теж запровадили таку схему, зробивши фінансово незалежними навчально-виховні комплекси і садочки, якщо вони не в складі НВК, але при тім створили централізовану бухгалтерію. Нині директори до нас не ходять. Вони мають свій бюджет, знають де що дешевше, якісніше і як зекономити кошти. Стали справжніми господарями. В школах уже дуже багато замінено вікон, котлів і теплотрас. На наступний рік заплановано ремонт даху в Бережцях, спортзалу в Радехові, в Олеську — вікон у школі. Ми б цього не зробили без об’єднання.

Не дають землю і зазіхають на акциз

Віктор Сущик: — Маємо декілька проблем, які сповільнюють наш розвиток. Громаді досі не передали землю поза межами населених пунктів, хоча мали б це зробити ще в лютому 2018 року. Вже декілька разів зверталися до Кабінету Міністрів, облдержадміністрації, обласної ради, але безрезультатно. В нас є інвестор, який хоче побудувати сміттєпереробний завод. Уже два роки чекає, але ми не можемо нічого зробити, оскільки земля нам не передана. Ця проблема нам дуже болить. Ми б могли і аукціони провести, запропонувати інвестиційні ділянки. Маємо залізничний вузол у Римачах, який поруч з кордоном, шосе Київ — Варшава, Брест — Львів. До кордону з Польщею 16 кілометрів. За всіма логістичними і економічними показниками кращого місця не знайдеш. Але земля нам не передана.

Галина Федончук: — Коли створювалася наша громада, ніхто не казав, що будуть якісь податки забирати. Сьогодні надійшов перший тривожний дзвінок. Кажуть, що від нас у 2020 році хочуть забрати акциз. Вісім заправок у нас на території. Акциз 14 мільйонів, це 45 відсотків від усіх власних доходів. Потрібно, щоб цей податок усе-таки залишився і йшов на розвиток громади. До 10 мільйонів гривень маємо від ПДФО. Це при тім, що всього у нас 30 мільйонів власних доходів. У 2018-му з подачі народного депутата від Володимир-Волинського виборчого округу № 19 Ігоря Гузя в громаду прийшло 1,3 мільйона гривень. Тим часом нам передали видатки на пільгове перевезення громадян, а це мільйон гривень. На сьогодні ми маємо проблему із забезпеченням безплатними ліками. Це знову лягає на наші плечі. Працюємо над тим, щоб збільшити доходи від оренди землі. Цього року вже провели три аукціони, плануємо ще три. Від лісівників отримуємо мільйон гривень. Але цей податок нас не дуже тішить. Якщо підрахувати, скільки розбивається лісовозами доріг і скільки грошей витрачається на їх ремонт, то це зовсім мало.

Експерт із питань децентралізації та юридичних питань Волинського регіонального відділення Асоціації міст України, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Валентин Малиновський: — Те, що вам не передали землю, це просто ганьба. Людей просто позбавляють додаткових ресурсів. Уряд видав розпорядження: протягом 2018 року всім ОТГ, які були на той момент, передати землю. Тут шукається якась формальна зачіпка, бо тут митниця, тут відповідні землі, і людей позбавляють додаткових надходжень у бюджет. Інвестор не може прийти. Передача землі — найголовніше питання для вашої громади.

Разом проти хат-пусток і...бездоріжжя

Віктор Сущик: — Нині дехто каже, що у Вишневі все будують, а в інших селах ні. Якби ми хотіли будувати все у Вишневі, то не об’єднувалися б.

Староста села Олеськ Андрій Ягодинець: — Люди кажуть, що ми обділені, мовляв, у Вишневі все будують, а до решти сіл кошти не доходять. Це неправда. Наші села минулого року отримали 2,5 мільйона гривень коштів на ремонт другої групи в дитячому садочку і дороги обласного значення. На сьогодні в нашій громаді три найбільші проблеми: дороги, відсутність роботи, хати-пустки. Село, можна сказати, помаленьку вимирає. На території 75 хат-пусток. Загалом 560 дворів у двох селах. Є агрофірми, які орендують землю, але людей з села не беруть на роботу. Тож спеціалізація нашої школи має бути спрямована на підготовку механізаторів високого класу. Щодо розвитку ягідництва і садівництва, то є в нас чоловік, який вирощує чорну смородину, малину, але збувати врожай немає куди.

Староста села Радехів Василь Гнатюк: — Позитив — в оперативності вирішення кризових питань. Цьогоріч у лютому прорвало теплотрасу в школі в Радехові, а надворі 17 градусів морозу. За шість днів котельню запустили, і діти знову пішли до школи.

Проблеми ті само, що і в Олеську: хати-пустки, погані дороги. Будинок культури такий самий, як у Любомлі. На другому поверсі — старостинський округ. В 1969 році здали в експлуатацію. Дах протікав страшно. Відремонтували, витратили мільйон 159 тисяч гривень.

Цікавими видалися відвідини позашкільного закладу «Інтеграційний центр «Замлиння», де познайомилися з директором центру Яном Бурасом та дізналися про особливості роботи закладу. Відбулася також зустріч із директором Любомльського лісгоспу Володимиром Туревичем.

Загальну ж думку про побачене і почуте під час поїздки у Вишнів висловив один із теоретиків і практиків проведення адміністративно-територіальної реформи, доктор політичних наук Валентин Малиновський: — Коли приїжджав у липні минулого року у Вишнів проводити навчання з депутатами, тут був лише котлован. А напередодні новорічних свят вони вже здали цю адмінбудівлю. Згодом приїхав і питаю, а що тут? Тут, кажуть, споруджуватимемо амбулаторію. Водночас коли заїжджаєш у сільську раду, я їх називаю «радянськими», то там як нічого не було, так і немає: ні фінансів, ні ресурсів, ні бюджету, ні кадрового потенціалу, ні жодної перспективи. Заходиш у таку хату, де три кімнати, бюджет там 300 тисяч, на зарплату субвенція приходить. І люди сидять: «Ой, нам об’єднуватися чи не об’єднуватися, чи, може, ще почекати 2020 року? Досидимо. Зарплата нормальна...» Мені просто шкода людей, які живуть на території цих сільських рад.

Приємно, що у Вишневі така команда професіоналів зібралася, які справді можуть усе це робити. Активна громада — це і є місцеве самоврядування. Ми вже не в Польщу будемо возити наших людей і показувати, як усе там зроблено. Тепер будемо польські ґміни возити у Вишнів по досвід і показувати, як тут зроблено. Коли вже відкриється ЦНАП і люди побачать місцеве самоврядування у всій доступності, тоді взагалі в Любомль не доведеться їздити, бо люди всі послуги отримуватимуть на місці.

Довідка

Паспорт Вишнівської ОТГ

Територія — 455,3 кв. км.
Населення — 7384 особи.
Сіл — 19.
Об’єднано сільських рад — 7.
Кількість закладів, що утримуються 
за рахунок місцевого бюджету, — 44.
Загальноосвітніх шкіл — 9.
Дошкільних навчальних 
закладів — 7.
Закладів культури — 12.
Фельдшерсько-акушерських 
пунктів — 15.
Амбулаторій — 1.

Довідка

Найвіддаленішими від центру ОТГ є села Олеськ і Висоцьк — 34 кілометри, Терехи — 35, Приріччя і Глинянка — 36.

Довідка

Найбільше населення на території ОТГ проживає у селах Вишнів і Римачі — 1182 і 978 осіб, найменше у Бабацях — 10, Пустинці — 31, Приріччі — 40, Терехах — 50.