Володимир Кістіон, Степан Кубів.
Віталій Гудзенко, Сергій Скуратовський.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Ранкове засідання 7 червня
Голова Верховної Ради Андрій Парубій розпочав засідання із повідомлення про те, що у віці 90 років відійшов у вічність Юрій Мушкетик. «Герой України, один із класиків новочасної вітчизняної літератури — у нашій пам’яті Ю. Мушкетик залишиться великим інтелектуалом, письменником, який за життя встиг стати класиком. Його твори вивчають у школах, — сказав глава парламенту. — Від себе особисто і від Верховної Ради висловлюю щирі співчуття родині, близьким та друзям Ю. Мушкетика. Вічна пам’ять йому та вічна слава». Народні депутати вшанували видатного співвітчизника хвилиною мовчання.
На вимогу двох фракцій з трибуни виступив Олег Ляшко. Він наголосив на тому, що представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук у телеефірі заявив, що існують причини, через які глава держави нібито не може підписати закон про імпічмент та тимчасові слідчі комісії, який ухвалила Верховна Рада. «Ми п’ять років боролися, щоб цей закон був прийнятий, — сказав парламентарій. — Зареєстрували його в 2014 році. Кілька разів я зустрічався із тодішнім Президентом П. Порошенком і переконував його в необхідності підтримати цей закон». Ухвалення парламентом закону про тимчасові слідчі комісії О. Ляшко назвав, «без перебільшення, історичним рішенням». Він також звернув увагу: до виборів Володимир Зеленський наголошував на необхідності запровадження процедури імпічменту, а тепер, мовляв, його помічники розповідають, що це неможливо. На думку народного обранця, це тест для нового Президента, який засвідчить, чи боїться той відповідальності.
Учора в залі були присутні представники Кабінету Міністрів на чолі з Першим віце-прем’єр-міністром — міністром економічного розвитку та торгівлі Степаном Кубівим. Від уряду доповідав віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. Нині гарний час для того, щоб підбити підсумки ключових реформ, які запроваджувала Верховна Рада цього скликання, підкреслив він. «Нам із вами вдалося проголосувати за законопроекти, які дають можливість сформувати в житловому секторі відповідального власника, дати йому можливість управляти своєю власністю, — сказав урядовець. — Це ті кроки, яких наша країна не робила, починаючи із 1992 року. Але це й ті кроки, які зробила кожна європейська країна на шляху розвитку енергоефективності». У цьому контексті він відзначив закон про комерційний облік, який дає можливість обліковувати споживання теплової енергії, водопостачання і таким чином усвідомлювати, що саме можна зробити, щоб, зменшивши витрати, й зменшити навантаження на кожну окрему родину. Г. Зубко відзначив, зокрема, закон про енергоефективність будівель. Енергетичний сертифікат на будинок у нашій країні з’явився тільки минулого року, наголосив він.
Віце-прем’єр-міністр зауважив також, що спільно з народними депутатами урядовцям вдалося ухвалити закон про фонд енергоефективності, включити у Державний бюджет витрати на теплокредити і це дало можливість отримати фінансовий інструмент, щоб рухатися, модернізуючи житловий сектор. Свою важливу роль зіграв і закон про житлово-комунальні послуги, встановивши взаємовідносини між споживачем та надавачем послуг. У 2014 році кількість об’єднань співвласників багатоквартирних будинків сягала ледве 13 тисяч, а нині функціонує вже 33 тисячі ОСББ, які обслуговують не один будинок, каже Г. Зубко. За його словами, тепер можемо говорити про формування ринку відповідального власника, готового не тільки управляти своєю власністю, а й модернізувати та покращувати її.
Парламент спільно з урядом зробили кроки, на які влада не наважувалася протягом 27 років, зауважив Г. Зубко. Нині 43 вищих навчальних закладів залучено до підготовки фахівців із енергоаудиту. Більш як шість сотень аудиторів уже мають відповідні сертифікати і виконують свої функції. За словами віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, ми маємо амбітні проекти, якими можна похвалитися в світі, рухаємося в бік використання альтернативних відновлювальних джерел енергії. Він подякував народним депутатам за те, що вони не стояли осторонь, приймали дуже не прості законопроекти і закликав не відсторонюватися від імплементації цих рішень у життя.
Відповідаючи на запитання, які лунали із залу, міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик підтвердив, що ціни, які визначає НАК «Нафтогаз України», не відповідають ринковим. Уряд на останньому засіданні встановив індикатори, відповідно до яких має реалізовуватися газ для населення. Унаслідок цього ціна повинна зменшитися на 600—700 гривень, очікують урядовці. Народні депутати також цікавилися тим, що уряд робитиме для того, щоб покращити стан доріг, підняти зарплатню вчителям та вихователям, вирішити проблеми із фінансуванням вугледобувних підприємств тощо.
Завершуючи годину запитань до уряду, Степан Кубів подякував парламентаріям за закон про так званий промисловий безвіз, який у четвер прийняли в другому читанні. Він дозволить уникати зайвого регуляторного тягаря і сприятиме доступу продукції на міжнародні ринки, запевнив він. Відзначив урядовець і законопроект № 8370 щодо реалізації цілей реформування Збройних Сил, у якому визначено забезпечення максимальної взаємосумісності наших військових зі збройними силами держав—членів НАТО шляхом запровадження стандартів. У відповідь на це А. Парубій відзначив, що в четвер парламент продуктивно попрацював, прийнявши 12 рішень — вісім законів схвалили в цілому, два взяли за основу, дали зелене світло двом постановам. Він також повідомив, що в Києві розпочалася десята сесія Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. «Це один із найважливіших міжнародних заходів із найближчими сусідами та союзниками, які підтримували нас у найважчі часи, — зауважив він. — Це майданчик, який дає нашій країні великий простір на шляху до ЄС та НАТО». Протягом двох днів парламентарії спільно працюватимуть над питаннями безпеки, економічної співпраці та розвитку демократії.
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко оголосила вчора 165 запитів народних депутатів. Після перерви на вимогу двох фракцій виступив представник «Народного фронту» Тарас Кремінь. Він подякував колегам за те, що багато часу приділяють питанням реформування системи освіти. І висловив сподівання, що це скликання Верховної Ради встигне проголосувати в другому читанні проект закону про повну загальну середню освіту та переглянути обсяги фінансування галузі. А тоді парламентарії перейшли до оголошення виступів із трибуни з різних питань.
Під час засідання в сесійній залі були присутні представники делегації Комітету з прав людини Сейму Литовської Республіки на чолі з головою комітету.
Народні депутати вчора вітали з Днем народження віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка.
Дослівно
Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів:
«Вугільна промисловість — це одна із базових галузей економіки нашої країни. Ціна, ефективність та ринок залежить від модернізації шахт, які в нас є. В Україні на підконтрольній території станом на 1 січня 2019 року запаси вугілля експлуатують 33 шахти, загальною виробничою потужністю 11,7 мільйона тонн. Шахтний фонд вкрай застарілий і на початок року зношеність основних фондів становила 61 відсоток. У підпорядкуванні Міненерговугілля перебуває тільки одна шахта, термін експлуатації якої з початку вуглевидобутку становить менше 30 років. 18 шахт працюють від 30 до 50 років. Ще 15 шахт експлуатують уже 50—70 років, а 11 — понад 70 років.
