Формально такий звіт мав би відбуватися щорічно. Згідно з Регламентом, за яким діє парламент, саме законодавчий орган влади, спираючись на пункт 16 статті 85 Конституції, призначає на посади та звільняє з посад Голову та інших членів Рахункової палати. Для того, щоб нести відповідальність за таке рішення, народним депутатам і надано можливість заслуховувати інформацію про результати роботи цього органу. Зрештою, Рахункова палата — не виняток. У парламенті так само щорічно мають звітувати й Прем’єр-міністр, Голова Національного банку, Уповноважений з прав людини. Одно слово, всі, кого на посаду призначає або дає згоду на призначення Верховна Рада, окрім суддів Конституційного Суду. До того ж, згідно з Регламентом, матеріали до таких звітів мають подаватися не пізніш як за три дні до дня розгляду питання в сесійній залі. Чітко виписано й процедуру розгляду питання під час пленарного засідання. Так, на основну доповідь у Регламенті відводиться 20 хвилин, десять хвилин має на виступ представник парламентського комітету, якому доручалося готувати питання. Народні депутати також можуть брати участь в обговоренні доповіді.

Рахункова палата від імені Верховної Ради здійснює контроль за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням. Цей державний колегіальний орган наділено організаційною, функціональною та фінансовою незалежністю і він сам планує свою діяльність. Закон про Рахункову палату Верховна Рада прийняла в липні 2015 року. У ньому визначаються склад і структура палати, правовий статус її членів та державних службовців, які працюють в апараті тощо. Саме в цьому документі передбачено, що Рахункова палата складатиметься із 15 осіб, термін повноважень яких становитиме дев’ять років без права бути призначеними на цю посаду знову. В апараті, згідно із законом, можуть трудитися не більш як 386 працівників. Отже, загальна гранична чисельність працівників Рахункової палати не може бути більш як 401 особа. До 1997 року вона становила 150 працівників, однак до 2013—2014 років кількість представників Рахункової палати збільшилася в 3,7 разу. Натомість звіту в парламенті не було з 1998 року.

Нині Рахункову Палату очолює Валерій Пацкан. Цю посаду він обійняв трохи більш як рік тому. І от народні депутати вперше за два десятки літ заслухали звіт за 2018 рік. Так, парламент отримав змогу повною мірою виконати свою контрольну функцію в сфері використання бюджетних коштів. Про цю функцію часто забувають представники інших органів влади, громадяни та й самі народні обранці, фокусуючись на законодавчому процесі. Протягом 20 хвилин в залі звучали вражаючі цифри та факти. Осягнути їх на слух, звісно, неможливо. Але парламентарії отримали всю інформацію з посиланнями на аудити ще й на флешках. Демонструючи повну прозорість, Рахункова палата розмістила також повний звіт на своєму офіційному сайті.

У своєму виступі Валерій Пацкан наголошував: суспільство очікує, що кожна гривня платників податків ітиме за призначенням. І закликав правоохоронців, а саме НАБУ, ДБР, Нацполіцію, СБУ, МВС та Генеральну прокуратуру, звернути увагу на міністерства, які очолили рейтинг найбільш неефективних розпорядників коштів. До речі, такий своєрідний «антирейтинг» в історії Рахункової палати складено вперше, хоча у світі активно використовують схожі практики. У багатьох європейських країнах очільники міністерств-порушників несуть відповідальність за те, що неефективно використовують гроші, виділені державою на певні потреби. Аж до звільнень.

«Голос України» розпочинає цикл публікацій, в яких ми сфокусуємося на основних темах щорічного звіту Рахункової палати.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.