Вікторас Пранцкєтіс, Голова Сейму Литовської Республіки, Андрій Парубій, Голова Верховної Ради України, Станіслав Карчевський, Маршалок Сенату Республіки Польща, під час підписання документа.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Поступові дії невеликими кроками
Відкрив засідання Асамблеї Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко поінформувала про дискусію, яка відбулася перед початком роботи Асамблеї в рамках засідання Комітету МПА з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, у ході якої обговорювалося, які кроки мають бути зроблені для того, щоб Україна стала членом Європейського Союзу і НАТО.
«Наші друзі з Литви і Польщі акцентували, що треба вимагати від наших партнерів — ЄС і НАТО — чітких перспектив членства для України», — сказала Г. Гопко. За її словами, під час засідання відзначалося, що посилення останнім часом російської агресії проти України повторює шлях Грузії. «Це, фактично, інкорпорація території України в складі Російської Федерації, — зауважила голова комітету. — Тому наше завдання і, зокрема, наших партнерів з Польщі та Литви — не просто вирішувати, як продовжити санкції проти Російської Федерації, а як їх посилити». Вона також зазначила, що після виборів до Європарламенту важливо напрацювати коаліцію друзів України, які просуватимуть ключові теми.
Окрему увагу на засіданні Комітету МПА було приділено енергетичній безпеці. Зокрема, йшлося про важливість недопущення завершення будівництва газопроводу «Північний потік-2» і підтримки балтійського газопроводу «Гданськ — Одеса».
Голова Комітету у закордонних справах Сейму Литовської Республіки Юозас Бєрнатоніс передав слово своєму колезі, члену МПА від Литви Андресу Кубіюс (він востаннє бере участь у засіданнях Міжпарламентської асамблеї, оскільки обраний депутатом Європарламенту), який зазначив, що в заключному документі Сесії МПА є багато ідей, як допомогти Україні. «Для нас дуже важливий успіх України, тому що ми вважаємо Україну і її громадян, гідними цих досягнень, — сказав Ю. Кубіюс. — Український успіх на Євроінтеграційному шляху може бути головним інструментом для позитивних змін навіть у Росії».
Віце-маршалок Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич у своєму виступі зазначив: «Між нами ніколи не було суперечок стосовно напрямів діяльності, але ми повинні думати про поступові дії, дії невеличкими кроками». Б. Борусевич підкреслив необхідність залучення не тільки Польщі і Литви, а й інших країн, які головуватимуть в ЄС, зокрема Швеції, до підтримки України, яка є основним суб’єктом Східного партнерства.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе у своєму виступі висловила сподівання на зміцнення співпраці між українськими, литовськими і польськими парламентаріями: «Спільними зусиллями і парламентарів, і представників виконавчої влади у різних країнах ми зможемо реалізувати те завдання, яке є цінним не лише для України, а й для майбутнього Європейського Союзу і для майбутнього Північноатлантичного альянсу».
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій нагадав, що на попередньому засіданні Асамблеї обговорювалася ініціатива про створення додаткового комітету у структурі МПА Україна — Польща — Литва. Суть цієї ініціативи полягала у необхідності давати адекватні відповіді на ті загрози, які сьогодні стоять перед Україною, Польщею і Литвою. «Власне, наявність Комітету безпеки дасть можливість і нашим депутатам, і нашим парламентам між собою координувати наші дії у широкому питанні безпеки, — зауважив А. Парубій. — Широке питання безпеки стосується не тільки мілітарної безпеки. Воно стосується і безпеки інформаційної, і кібербезпеки, і гуманітарної безпеки, і енергетичної безпеки.
Головуючий вніс на розгляд учасників засідання питання зміни в статті 2 Статуту Асамблеї в частині збільшення кількості членів національних делегацій Асамблеї до 12 парламентаріїв від кожної країни, а також зміни в статті 9 Статуту Асамблеї в частині створення Комітету з питань співробітництва у сфері безпеки. Рішення було прийнято консенсусом.
Під час Асамблеї також обговорювалися питання демократичного проведення президентських та парламентських виборів в Україні. Литовська сторона запропонувала здійснити спільні візити МПА Україна — Польща — Литва до Вашингтона, де зустрітися із спікером Конгресу, а також до Берліна і Парижа.
Учасники засідання також ухвалили Заключний документ X сесії Асамблеї «Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом» (публікується окремо).
Наступна XI Сесія МПА відбудеться у 2020 році у Республіці Польща.
Наближаємо історичний день
У Заключному документі X сесії Асамблеї досягнуто домовленості дотримуватись «Стратегії 2025-2027» — плану України на шляху до ЄС, наголосив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій на спільному брифінгу після завершення МПА. «Ми визначили, що, власне, цей період — 2025 і 2027 (роки головування Польщі та Литви у Раді ЄС. — Ред.) — це період великих шансів України на шляху до ЄС, — сказав він. — Це вікно можливостей для України для вступу до ЄС».
Щодо створення додаткового, четвертого, комітету у структурі МПА Україна — Литва — Польща, комітету з питань безпеки, А. Парубій відзначив: «Ми узгодили, що координація наших дій з питань безпеки є важливою і актуальною, оскільки гібридні виклики, що стоять перед нашими країнами в обороні від російської агресії, є подібними і спільними: зокрема, це інформаційна безпека, це кібербезпека, енергетична безпека, гуманітарна безпека».
Своєю чергою, Голова Сеймасу Литовської Республіки Вікторас Пранцкєтіс зазначив, що основним питанням порядку денного Асамблеї є «безпека усіх країн в аспекті України». На його думку, український народ поєднаний і готовий продовжувати реформи, які необхідні для одержання членства в ЄС. «Успіх України — це наш успіх!» — наголосив пан Пранцкєтіс.
Він повідомив, що два дні тому Сейм Литовської Республіки прийняв резолюцію про визнання геноцидом депортацію кримських татар, яка була здійснена Радянським Союзом, та вручив текст Ухвали Голові Верховної Ради України Андрію Парубію. В. Пранцкєтіс підкреслив, що це є продовженням послідовної політики підтримки України Литовською Республікою та важливою заявою у контексті російської агресії.
Маршалок Сенату Республіки Польща Станіслав Карчевський відзначив, що Асамблея відбулася «з дуже добрими результатами». «Ми визнали повністю демократичним проведення президентських виборів, і це величезний крок у напрямку побудови демократії в Україні, — підкреслив він. — Також ми цінуємо зусилля заради реформ в Україні».
Цьогоріч Польща відзначає 20-річчя членства в НАТО та 15-річчя членства в ЄС. За словами Маршалка, Польща готова поділитися з Україною досвідом вступу до цих організацій. На його думку, вищий рівень безпеки в ЄС та НАТО також пов’язаний із членством України в цих структурах. Маршалок Сенату Республіки Польща запросив Голову Верховної Ради України Андрія Парубія до Варшави, де відбудеться наступна зустріч.
За повідомленнями власних кореспондентів та Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.
