Серед аудитів, проведених оновленим складом Рахункової палати в 2018 році, фахівці виділили три основні перевірки, під час яких виявлено найбільші обсяги порушень бюджетного законодавства, — нецільове використання коштів і помилки, допущені під час планування. «Лідер» у цьому антирейтингу — аудит ефективності використання грошей, призначених Міністерству охорони здоров’я для лікування українців за кордоном. Ідеться про суму в майже 1,4 мільярда гривень. Цей факт оприлюднив під час звіту в парламенті Голова Рахункової палати Валерій Пацкан. За його словами, страждають передусім наші співвітчизники, які борються з онкологічними недугами. «Вкрай важливо, щоб ці люди отримували від держави належне фінансування, щоб ми, українці, не на телебаченні та на сайтах збирали кошти для лікування тієї чи іншої дитини чи людини», — сказав він.
У країні досі не створено цілісної прозорої та ефективної системи реалізації прав громадян на лікування за кордоном, наголошують у річному звіті фахівці Рахункової палати. Використовуючи бюджетні гроші, МОЗ не укладало угод із медичними закладами зарубіжних країн, не здійснювало цінового аналізу вартості лікування під час вибору медичних закладів та оцінки якості й результативності лікування. У звіті також наголошується: «Вартість лікування за кордоном значно дорожча, ніж аналогічне лікування в Україні. Водночас замість використання та розвитку наявної медико-клінічної бази, підвищення її спроможності, створюються умови для збільшення кількості тих, хто потребуватиме направлення на лікування за кордон. Як наслідок — збільшення обсягів коштів державного бюджету на вказані цілі й, відповідно, сприяння розвитку медицини інших країн».
Загалом упродовж звітного періоду Рахунковою палатою проведено два аудити у сфері охорони здоров’я. Другий стосувався ефективності використання коштів, виділених на надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Державною установою «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України». Проведені аудити встановили, що з порушеннями чинного законодавства використано 23,7 мільйона гривень, обсяги неефективного управління та використання коштів державного бюджету становили 728,6 мільйона гривень. А під час планування коштів державного бюджету встановлено порушень загальним обсягом 1 мільярд 427,8 мільйона гривень.
У Міністерстві охорони здоров’я, коментуючи звіт Рахункової палати, заявили: рейтинг неефективних розпорядників бюджетних коштів вважають «інструментом політичних маніпуляцій громадською думкою». Зокрема, мозівці вказують на «вибірковість уваги Рахункової палати та відсутність прозорої методології складання таких рейтингів». Мовляв, рейтинг опирається на аудити виконання лише окремих бюджетних програм, а з цього не можна робити висновки про неефективність використання коштів платників податків Міністерством охорони здоров’я загалом. «У 2016—2017 роках (період, за який здійснювався аудит Рахунковою палатою) фінансування програми «Лікування громадян України за кордоном» становило майже мільярд гривень, — повідомляють у МОЗ. — За цією загальною сумою стоять унікальні історії 362 людей та їхніх родин. 286 мільйонів гривень, що, згідно зі звітом Рахункової палати, вважаються використаними неефективно, — це 50 індивідуальних випадків, кожен з яких має розглядатись окремо».
Натомість фахівці Рахункової палати за результатами аудитів розробили рекомендації для Кабінету Міністрів та Міністерства охорони здоров’я. У них, зокрема, мова йде про необхідність створити дієву систему трансплантації органів та клітин задля зменшення кількості громадян, які потребуватимуть лікування за кордоном. Радять також удосконалити чинний порядок направлення громадян для лікування за кордоном та забезпечити результативне й економне використання коштів державного бюджету. Йдеться у звіті й про те, що надані рекомендації у МОЗ практично не виконали, а організаційна система направлення на лікування за кордон залишається непрозорою та неефективною. Відтак матеріали аудиту передано до правоохоронних органів.
Із приводу використання коштів «Інститутом серця» зазначається: МОЗ, як розпорядник бюджетних коштів вищого рівня, не визначило у 2016—2018 роках основних результативних показників для оцінки продуктивності використання виділених грошей. Аудитори також звертають увагу на відсутність належного внутрішнього контролю з боку МОЗ та інституту. Це призводило до порушень під час планування обсягів централізованих закупівель за рахунок коштів державного бюджету. Відповідні рекомендації МОЗ також не виконало, наголошується у звіті Рахункової палати.
А в Міністерстві охорони здоров’я стверджують, що реагують на всі рекомендації Рахункової палати, які можливо виконати в умовах наявних ресурсів, і заявляють про готовність виконувати їх і в подальшому, якщо вони будуть реалістичні та відповідатимуть наявним ресурсам.
