У щорічному звіті Рахункової палати за 2018 рік міститься інформація про перевірки, проведені в сфері паливно-енергетичного комплексу. Перевіряли, зокрема, ефективність використання коштів державного бюджету, передбачених на будівництво та реконструкцію гідроакумулюючих електростанцій та управління об’єктами державної власності у сфері гідроенергетики. Міністерством енергетики та вугільної промисловості не повною мірою забезпечено реалізацію державної політики в галузі, стверджують фахівці. У висновках наголошується на тому, що строки, визначені проектами для будов та реконструкцій гідроакумулюючих електростанцій, не дотримувалися, а це призводило до їх продовження. Наслідок очевидний — вартість реалізації проектів значно зростала. Не досягнуто і передбачених проектами техніко-економічних показників.

Вагомим джерелом фінансування заходів із реконструкції об’єктів гідроенергетики стали кредитні кошти, залучені в рамках угод з міжнародними фінансовими організаціями. Однак Міненерговугілля не забезпечило належного управління реалізацією інвестиційного проекту реабілітації гідроелектростанцій та контролю за своєчасністю та повнотою його виконання, стверджують аудитори. За період, який перевірявся, встигли використати лише 46,6 відсотка передбачених на такі цілі коштів, йдеться у звіті.

Унаслідок проведеного аудиту фахівці Рахункової палати розробили певні рекомендації. Так, Кабінету Міністрів рекомендували заслухати звіт Міненерговугілля про стан реалізації Енергетичної стратегії на період до 2035 року. Зокрема, в частині виконання інвестиційних проектів. Також необхідно переглянути Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року й визначити її державного замовника, наголошують вони. Пропонують також встановити обов’язок звітувати про стан виконання такої програми. Профільному міністерству рекомендували спільно з ДП «НЕК «Укренерго» та ПрАТ «Укргідроенерго» вирішити питання будівництва високовольтних ліній електропередачі, які б гарантовано забезпечили передавання потужностей Дністровської ГАЕС в об’єднану енергетичну систему України. Наголошується в звіті Рахункової палати і на тому, що в Міненерговугілля мали б забезпечити підготовку та подання на затвердження проектів рішень Кабінету Міністрів, спрямованих на актуалізацію показників розвитку об’єктів гідроенергетики, визначених у стратегічних, програмних та планових урядових документах.

У сфері паливно-енергетичного комплексу проводили й аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Інспекції ядерного регулювання на забезпечення державної політики в сфері безпеки використання ядерної енергії. Вказується на те, що систему здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки організовано не достатньо ефективно. Не забезпечувалася в повному обсязі й реєстрація джерел іонізуючого випромінювання у державному регістрі, що створювало загрозу здоров’ю людей і навколишньому середовищу. Для усунення недоліків було розроблено рекомендації. Розглянувши два законопроекти про внесення змін до законів про використання та безпеку ядерної енергії, розроблені Держатомрегулювання, Верховна Рада прийняла рішення про направлення їх на повторне перше читання. Натомість ухвалено низку рішень, завдяки яким тепер здійснюються заходи модернізації впровадження та ведення єдиної електронної бази приписів та контролю за їх виконанням, посилено можливості Держатомрегулювання, вжито заходи для спрощення доступу до даних Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання.

Під час виступу в Верховній Раді Голова Рахункової палати Валерій Пацкан наголошував на тому, що чимало проведених аудитів викликають резонанс у суспільстві. Так, за результатами перевірки ефективності адміністрування надходжень до державного бюджету від реалізації пального виявлено, що за два роки обсяг тіньового ринку бензину та дизпалива міг становити 4,6 мільйона тонн. А державний бюджет при цьому недоотримав 25 мільярдів гривень. Це майже половина коштів, які планували за звітний період витратити на ремонт доріг. Державній фіскальній службі з цього приводу було надано конкретні рекомендації, наголосив В. Пацкан. І от вже є перший результат — із липня 2019 року почнуть діяти відповідні зміни до Податкового кодексу, а із жовтня — посилиться відповідальність за порушення порядку справляння акцизу за пальне.