Голова Верховної Ради України Андрій Парубій у перерві між засіданнями Міжнародної конференції «Коло Вінценза: Україна на переломі».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Протягом трьох днів Міжнародний форум Центральної та Східної Європи «Via Carpatia», що проходив з 14 по 16 червня у райцентрі Верховина Івано-Франківської області, був комунікаційним майданчиком, на якому політики, дипломати, інтелектуали, письменники й публіцисти з України, Польщі, Литви обговорювали найважливіші питання сьогодення — реальної та «формальної» державності, відповідальності політичних еліт й усіх громадян за майбутнє своєї країни, довіри між елітою і суспільством, збереження національної ідентичності як ключового чинника незалежності, а отже, й економічного та гуманітарного розвитку. Під час панельної дискусії «Україна на переломі: держава і суспільство в нових політичних реаліях», Голова Верховної Ради Андрій Парубій зазначив, що найголовніше завдання, яке стоїть нині перед нами, щоб «Україна була українською державою».
— Коли ми говоримо про нові реалії, варто згадати нашу історію — УНР, ЗУНР, коли в суспільстві панував великий ентузіазм щодо побудови української держави. Але тоді ідеологічна тьма заволоділа умами людей, і псевдоідеї стали важливішими за ідеї, — каже Андрій Парубій.
Доба Перших визвольних змагань 1917-1921 рр. завершилася окупацією України більшовиками, а «романтичні представники української інтелігенції, які з шаблями йшли в лавах червоноармійців, будучи переконаними, що вони борються за нову справедливість, за нову мрію, змальовану більшовицькими лідерами, були першими розстріляні комуністичним режимом». Андрій Парубій нагадав, що коли на початку XX століття, у визначальний час для української державності, «ідеологічна чума» вразила уми багатьох українців, і не лише селян, робітників, а й представників політичної еліти, вони казали, що «ми перш за все соціалісти, а вже потім українці». Хибне трактування геополітичних процесів і шляхів державотворення, відмова мати власну армію (а навіщо вона, якщо поруч така сама соціалістична Росія, з якою ніхто не буде воювати, «вони ж не підуть на своїх братів по ідеології»), призвело до московської окупації, винищення мільйонів українців, трьох голодоморів.
— Ми змогли втримати українську державу набагато довше, ніж в той період. І це дуже важливо. Ми змогли за останні п’ять років закласти дуже важливі фундаментальні цінності в український дім, щоб це не був безликий дім. Цей дім — з українською церквою, з українською мовою, знищенням всіх комуністичних ідолів. І що дуже важливо, ми визнали вояків УПА не просто героями України, ми визнали їх учасниками бойових дій. Бо там, де боролися наші діди, туди Голодомор не приходив, — каже Голова Верховної Ради.
— Ми повинні пам’ятати це, коли країна стоїть напередодні великих змін, — наголосив політик. — Ми повинні згуртуватися, щоб не допустити удару по наших базових цінностях — ЄС, НАТО, мова, церква, декомунізація, об’єднати усіх в Україні на шляху до ЄС.
Він зауважив, що багато хто сьогодні хоче поставити під сумнів ці цінності. І додав, що ці сили «будуть в нас бачити навіть не політичних опонентів, ми будемо їх трактувати як ворогів, які хочуть знищити нашу незалежність».
Андрій Парубій наголосив, що поруч з Україною — величезна країна-агресор, яка прагне зупинити шлях нашої держави в ЄС і НАТО і повернути її в свою орбіту. Історія свідчить, що Російська імперія, як би вона не називалася — царська Росія, Російська Федерація чи СРСР, це та ж сама імперія, з тим же духом, і вона не може бути імперією без України.
— Її ключове завдання — це контроль над Україною, — наголошує політик.
Голова парламенту додає, що як сто років тому, так і зараз головна війна «не на фронті, а за уми і серця людей», і кожного дня проти українців ведуться інформаційні атаки, піднімаються «нові хвилі сучасного більшовизму».
— І коли відбувається перемога на полі ідей, тоді вже танки і шаблі нічого не вирішують, — підкреслює політик.
На його думку, через псевдоідеї, які «раптом ставали важливішими від найважливого, від держави, від самого усвідомлення і розуміння ролі держави», коли псевдоідея бачилася щастям, шляхом у майбутнє, у суспільстві збилася система координат. Сто років тому, у добу УНР, коли люди втомилися від війни, деякі українські політики закликали українських військових скласти зброю і перестати воювати.
— Багато вояків, які готові були йти захищати Україну, пішли по своїх домівках. І тоді ми не змогли втримати української держави, — каже Андрій Парубій.
Він зазначив, що сьогодні знов з деяких політичних таборів лунають заклики щодо припинення бойових дій на Донбасі, а це означає припинити боротися за свою державу.
— Існує величезна проблема діалогу і донесення справжньої інформації, — каже Голова Верховної Ради. — Держава не є формальність. І Україну ніхто, крім нас, не збудує. Тому ми так відчайдушно боролися за мову, і я хочу окремо подякувати Миколі Княжицькому, тому так відчайдушно боролися за церкву, тому так відчайдушно боролися за декомунізацію, за реформу освіти, квоти на українські пісні, українське кіно.
— Тому дуже важливо зробити ці речі необоротними, тому за ініціативи Президента Петра Порошенка було введено в Конституцію положення про те, що наш шлях до ЄС і НАТО є ключовим напрямом зовнішньої політики України. Щоб ніхто і ніколи не зміг цей напрям змінити. Це і європейська інтеграція, це і українська церква, це і українська мова — наголошує Андрій Парубій.
Він зазначив, що європейська інтеграція для України — «це знак, що дорівнює українській незалежності».
Ініціатор форуму, який вже вдруге проходить у Гуцульському краї, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності Микола Княжицький, один із спікерів панельної дискусії «Україна на переломі: держава і суспільство в нових політичних реаліях» наголосив, що «Росію лякає наш розвиток, і вона робить все, щоб цей розвиток зупинити», «обнулити політичну еліту».
— Тож ми не маємо права впустити вірус самопоборювання, — каже Микола Княжицький. — Ми маємо зробити все, аби зберегти Україну.
Темі захисту України, її інформаційного простору, протидії демонтажу країни й окупації у гуманітарній сфері були присвячені й інші панельні дискусії, зокрема — «5 років протидії російській агресії: нові виклики і загрози». В обговоренні проблеми, окрім Андрія Парубія і Миколи Княжицького, взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс, Державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко, дипломат, заступник міністра закордонних справ України у 2014 р. Данило Лубківський, правозахисник, керівник адвокатського центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров, журналіст, публіцист, історик Вахтанг Кіпіані. Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс наголосив, що важливим надбанням України є свобода слова. І це демократичне досягнення відрізняє її від Білорусі й Росії. Разом з тим в Україні існує загроза завоювання інформаційного простору агресором. Протягом останніх п’яти і більше років багато ЗМІ, телеканалів працювали на демонтаж країни, знецінювання державних інститутів і політиків. Вахтанг Кіпіані зазначив, що зараз відбувається «медведчукація» ефірного простору — скуповування телеканалів політиком російського типу. Це є загрозою поширення «токсичної» інформації й надалі. Ще одна проблема сучасних ЗМІ — замовчування певних тем, зокрема теми війни. Вахтанг Кіпіані як приклад назвав харківські ЗМІ — і хоч Харківська область розташована на російському порубіжні, у місцевих газетах, як і в цілому «в країні, немає відчуття війни, але війна є». Протидіяти російському інформаційному впливові як і маніпуляціям у сфері інформполітики — нелегко, адже РФ інвестує в свої ЗМІ багато коштів.
Під час проведення панельної дискусії «5 років протидії російській агресії: нові виклики та загрози» український журналіст, публіцист, історик Вахтанг Кіпіані і дипломат Данило Лубківський (зліва направо).
Та й для того, аби гарантувати безпеку, наголошує Андрій Парубій, у нас мало сил — зараз Україні протистоїть одна з найбільших мілітарних потуг світу.
— І тому нам надзвичайно важливий шлях в НАТО. Це найвища система безпеки. Щоб гарантувати безпеку нашим громадянам, щоб унеможливити нові голодомори, нові знищення, щоб не лягали наші хлопці, як п’ять років тому. Щоб того не було, ми маємо стати членом Північноатлантичного альянсу як найвищої системи безпеки не для абстрактної держави, а для кожного українського громадянина, для кожного українського воїна, — каже голова парламенту.
Разом з тим, аби збудувати багату країну, країну законів і ефективної економіки, забезпечити добробут і високі соціальні стандарти Україна має стати членом ЄС.
— Ми нікуди не повертаємось. Ми і творили європейську цивілізацію. Зараз нам важливо стати формально частиною того світу, і це дає відповіді нам на ефективну економіку, на високі соціальні стандарти, на благополуччя наших людей, зрештою, на великі інфраструктурні проекти, — наголошує Андрій Парубій.
На цьому шляху, на його думку, вкрай важливо бути об’єднаними і згуртованими перед викликами, які нині стоять перед Україною.
Смт Верховина Івано-Франківської області.
