Голова Новоолександрівської ОТГ Олександр Візір — про майбутні зміни в громаді...

Фото Олександри СУХЕНКО.

Журналісти Дніпропетровської, Кіровоградської та Харківської областей стали учасниками прес-туру успішними ОТГ та тренінгу з децентралізації, організованих Українським кризовим медіа-центром у рамках Програми USAID — Україна Dobre у Дніпропетровській області.

Новоолександрівська ОТГ: майбутнє громади — діти!

У Новоолександрівській сільській об’єднаній територіальній громаді, яка була створена однією з перших в Україні ще в серпні 2015 року, об’єдналися дві сільські ради (Новоолександрівська та Волоська) — загалом майже 12 тисяч жителів на два селища та 12 сіл.

Нині на запитання, чи не пошкодували в громаді, що стали першопрохідцями і об’єдналися, селяни лише усміхаються. Задоволено. Найбільшу увагу тут приділяють підростаючому поколінню. Першу інфраструктурну субвенцію в 9 млн гривень використали на переоснащення шкіл (їх у громаді чотири). Зокрема, Новоолександрівського навчально-виховного комплексу — спеціалізованої загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів із поглибленим вивченням англійської мови з дошкільним підрозділом. До об’єднання у школі навчалося 296 дітей, нині — майже 500. І справа не лише в демографії. Як і в багатьох інших маленьких населених пунктах, що межують з великими містами, багато новоолександрівців працюють у Дніпрі. Туди ж змушені були і дітей в школу чи дитячий садок віддавати. З часом така необхідність відпала, адже в школі відкрили чотири додаткові групи подовженого дня, які діють до 19-ї години. Крім того, протягом кількох років школи кардинально змінили свій матеріально-технічний стан. Усього не перерахувати, однак, для прикладу, варто згадати про найбільшу гордість Новоолександрівської школи — так званий хобі-рум — корпус, призначений для того, щоб школярі могли поєднувати свої захоплення з трудовим, естетичним та іншим вихованням, обладнаний новими шкільними меблями та різноманітним устаткуванням — від нових деревообробних верстатів та сучасних швейних машинок до 3D принтера.

У школах також встановлено відеоспостереження. А поряд із закладами постійно чергують автомобілі приватної охоронної фірми (загалом по селищу — 4-5 екіпажів).

У центрі ще однієї колишньої сільської ради, селі Волоське, що входить до складу Новоолександрівської ОТГ, біля школи будують кілька спортивних і актових залів, створили кабінети природничих наук із лабораторіями. А на третьому поверсі планують відкрити... обсерваторію.

У Волоському — заасфальтовані дороги, в усіх селах провели вуличне освітлення. Уперше за останні 25 років забезпечили централізоване водопостачання.

У Старих Кодаках цьогоріч відкриють двоповерховий дитячий садок вартістю 65 млн гривень, 10 відсотків із яких — кошти громади, решта — з обласного бюджету.

Для порівняння

У 2015 році бюджет Новоолександрівської сільської ради становив 12 млн гривень. Нині спільний бюджет ОТГ — 138 млн гривень.

Такій очевидній розбудові, безперечно, сприяє той факт, що Новоолександрівська ОТГ є громадою-партнером Програми Dobre. Спільно з їхніми фахівцями розроблена Стратегія розвитку громади на 10 років і сьогодні вона бере участь у різних проектах та отримує гранти, в    т. ч. — і від цієї програми.

Знайшли свою фішку...

У Петриківській ОТГ роблять ставку на розвиток туристичного напряму. І це зрозуміло — тут немає великих бюджетоутворюючих підприємств, лише чотири фермерських господарства. Разом з тим, громада об’єдналася в 2017 році першою в районі. Крім селища Петриківка, до її складу ввійшли села Кулішеве, Мала Петриківка, Сотницьке та Хутірське. Згуртувалися майже 9000 жителів.

Разом із Dobre громада готує Стратегію розвитку, де туризм — головний пріоритет. Було б дивно, якби було по-іншому, адже Петриківка має в активі всесвітньо відомий петриківський розпис, занесений до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Торік Петриківку, різні заходи, проведені в цій громаді, відвідали понад 30 тисяч гостей!

Розписом тут займаються понад дві сотні майстрів. Двоє мають звання «Народний художник України», дев’ять — заслуженого майстра народної творчості, тридцять входять до Спілки народних майстрів.

Дітей петриківського розпису вчать тут змалку (навіть створили відповідний посібник для малечі віком від 3 до 6 років). Старші опановують унікальну техніку в художній школі та професійно-технічному училищі, в Будинку дитячої творчості.

Виконавчий комітет Петриківської селищної ради неодноразово ставав переможцем у різних конкурсних проектах Програми «U-LEAD з Європою».

Одна з двох садиб зеленого туризму «Миколин хутір» — фактично садиба-музей, оформлена та збережена в етностилі Валентиною та Миколою Деками. У садибі приймають туристичні групи, проводять майстер-класи з петриківського розпису, виготовлення ляльок-мотанок, писанкарства тощо. Тут можна приміряти українське національне вбрання, взяти участь у цікавих національних розвагах, скуштувати домашніх традиційних страв та напоїв. І навіть заночувати. Родзинкою садиби є мандруюча хата, в якій можна проїхатися полями.

Журналісти трьох областей на гостинах у садибі «Миколин хутір».

Для порівняння

У 2017 році бюджет Петриківської сільради становив 18 млн гривень. Бюджет ОТГ в 2018 році — 84 млн гривень.

Про успіхи і виклики децентралізації — з експертами...

...директором з питань науки та розвитку громадської організації «Інститут громадянського суспільства», автором пакета законодавчих актів щодо децентралізації Анатолієм Ткачуком і членом Ради Громадської спілки «Коаліція Реанімаційний пакет реформ» Іваном Лукерею.

Анатолій Ткачук впевнений, що громади, які зволікають з об’єднанням, втрачають значні кошти, а головне — втрачають час. З 2015 року і до сьогодні в об’єднаних громадах виросло покоління управлінців нової формації, які мислять і діють по-іншому. І в центрі всіх цих думок і дій — людина. Це і є головний меседж реформи.

Соціологічне дослідження, проведене торік за підтримки програми Ради Європи «Децентралізація та територіальна консолідація в Україні», показало, що 58% населення вважають децентралізацію потрібною реформою, а 61% жителів ОТГ відзначають покращення надання послуг. Відтак Іван Лукеря вважає, що реформа місцевого самоврядування незворотна.

Реформувати (чи укрупнювати) райони, зауважують фахівці, можна лише після того, як у межах певної області буде повністю завершена децентралізація. Після завершення її першого етапу районам залишать дуже обмежені повноваження, ті, які неможливо вирішити в межах однієї громади. Це стосується і райдержадміністрацій, які мають трансформуватися у префектури та займатися наглядом за дотриманням законодавства на місцях.

Щодо меж областей, то їхня зміна (чи третій етап децентралізації) реформою не запланована. Можливі незначні коригування, та й то в разі, якщо це спростить життя людей.

Не зацікавлені в об’єднанні: очільники необ’єднаних громад, бо хочуть доробити до пенсії на своєму місці; районні ради та райдержадміністрації, бо їх не буде, адже всі повноваження зосередяться в ОТГ; обласні державні адміністрації, бо вони втратять свій вплив; окремі народні депутати, бо в спроможних громадах вони втрачають можливість підкупу виборців.

Отож можна зробити висновок, що децентралізація — це передача повноважень, ресурсів, відповідальності на місця для активізації населення, що приводить до розвитку громад і покращення життя населення. Вона дала можливість радам отримати додаткові кошти на виконання своїх повноважень.

Замість епілогу

Участь у різноманітних міжнародних проектах і програмах, як то «U_LEAD з Європою», «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (Dobre) та інших відіграє важливу роль у становленні і розвитку ОТГ. У громадах давно зрозуміли: проекти — це абсолютно новий підхід до розвитку територій, до отримання додаткових фінансових ресурсів.

Дослівно

Керівник інституту Громадянського суспільства Анатолій Ткачук: «Хто об’єднався першим, той отримав найбільше. Хто об’єднається останнім — отримає лише те, що залишиться після всіх. Громади, які зволікають з об’єднанням, втрачають багато грошей (це і державна субвенція на розвиток інфраструктури, яка надається виключно ОТГ, і підтримка міжнародних організацій та фондів, і власні прибутки). Та головне — вони втрачають час. За цей час в об’єднаних територіальних громадах вже виросли управлінці, які вміють працювати в нових умовах. Вони не з’являються тут і одразу. Цього треба вчитися».

Проблема

Чи встигнуть народні депутати проголосувати в другому читанні та в цілому за законопроект «Про засади адміністративно-територіального устрою України»? Цей законопроект, крім іншого, мав би встановити останній термін добровільного створення ОТГ — жовтень 2020 року. З 1 листопада тих, хто не схотів об’єднатися добровільно, мають об’єднати за відповідним розпорядженням.

Крім того, мають бути внесені зміни до Конституції — туди потрібно внести визначення «громада», а ще прийняти зо два десятки підзаконних актів та відкоригувати виборче законодавство щодо виборів депутатів місцевих рад.

Якщо ж законопроект не прийняти, то 1 листопада 2020 року фактично існуватиме дві частини України: одна (70 відсотків населення і 40 відсотків території) — децентралізована, друга — у межах районів. Держава може не справитися із забезпеченням життєдіяльності цих двох різних моделей устрою, застерігають фахівці.

Факт

Петриківська ОТГ відібрана для участі в міжнародній Програмі Добре (Глобал Комьюнітіз), виконує п’ятирічний проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (Dobre).