Павло Розенко, Геннадій Зубко, Степан Кубів (на передньому плані).
Микола Паламарчук, Альона Кошелєва.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Ранкове засідання 21 червня
Голова Верховної Ради Андрій Парубій, відкриваючи засідання, повідомив, що, завдяки безкомпромісній та активній позиції українських студентів, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка скасував наказ про призначення професором одіозного Андрія Портнова. «Того самого Портнова, придворного юриста Януковича, який безпосередньо був причетний до розгону студентів під час Майдану, — підкреслив глава парламенту. — Учора молодь показала всім, хто хоче реалізувати сценарій проросійського реваншу, що ми його не дозволимо і не допустимо. Українці мають гордитися такою молоддю.
Пригадую 80-ті роки, коли був у студентському русі й мене заарештували, Помаранчеву революцію та Революцію Гідності — студенти завжди були авангардом змін і є гарантією того, що реванш не пройде». А. Парубій подякував представникам університету імені Шевченка і привітав відповідальне рішення ректорату. Це повідомлення в залі зустріли оплесками.
На вимогу фракцій «Радикальної партії» та «Народного фронту» з трибуни виступив Олег Ляшко. Він поінформував, що надіслав на ім’я Голови Верховної Ради звернення з проханням надати підписні листи за проведення позачергового парламентського засідання 27 червня, у наступний четвер. На порядок денний пропонується винести два питання — прийняття закону № 6607 про відкритий реєстр педофілів та законопроект № 6449 про хімічну кастрацію людей із цією вадою. Народний депутат апелював до фактів: протягом минулих п’яти місяців майже 160 дітей в нашій країні постраждали від сексуальних злочинів. Він навів конкретні приклади, які хвилювали громадськість зовсім недавно і завершив історією Дар’ї Лук’яненко, яку знайшли на Одещині понівеченою буквально кілька днів тому. «Наша відповідальність — зупинити епідемію насильства проти наших дітей». Парламентарій наголошував на тому, що батьки мають знати, звідки може чатувати небезпека і наводив приклад інших країн, в яких вже давно існують відкриті реєстри таких злочинців і до них застосовують таку міру покарання, як хімічна кастрація. Каже, в країнах, які пішли на ці кроки, суттєво зменшилися відповідні порушення.
У рамках години запитань до уряду виступив Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку та торгівлі Степан Кубів. Спочатку він дав відповідь на закиди про те, що економічне зростання в нашій країні відбувається не такими швидкими темпами, як могло би бути. Протягом трьох років забезпечено 8,4% зростання ВВП, запевнив він, і повідомив, що цими днями Держстат збільшив попередню оцінку зростання ВВП у першому кварталі цього року із 2,2% до 2,5%. Тож маємо тринадцять місяців поспіль безперервного зростання цього економічного показника в умовах суттєвої зміни політичного ландшафту та турбулентності й продовження фактичної війни на сході країни.
«Оборона і безпека України — це 5% ВВП, — нагадав С. Кубів. — Або щорічно — більше шести мільярдів доларів. Нашій державності 1180 років і ми знову захищаємо її від агресора. Щоденно наші герої зберігають мир та спокій. За цих умов нам багато вдалося, але є й невдачі. Спільні дії парламенту, глави держави та уряду продемонстрували те, що ми вміємо працювати злагоджено і давати позитивний результат». Перший віце-прем’єр нагадав, що вдалося скоротити тіньову економіку до 30% від ВВП, побудовано понад 6 800 кілометрів доріг, розроблено нове законодавство, яке дозволить залучати системні інвестиції в транспортну, портову та інтернет-інфраструктуру. За словами С. Кубіва, в четвер підписано меморандум із міжнародною фінансовою корпорацією групи Світового банку для того, щоб залучити міжнародних експертів та міжнародний досвід до роботи над проектами державного приватного партнерства. Це ефективний інструмент залучення інвестицій у будівництво великих інфраструктурних проектів. Ми отримаємо якісні об’єкти, додаткові робочі місця та зростання ВВП, запевнив він.
Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку та торгівлі повідомив, що разом із Національним банком уряд проводить валютну лібералізацію. Уже почала діяти норма, яка скасовує обов’язковий продаж валюти, а гривня тривалий час демонструє стабільність. Водночас, протягом останнього часу Кабмін скасував вісім сотень застарілих та неефективних регуляторних актів і це має позитивний вплив на бізнес-клімат. А структурні реформи, які проводяться в усіх ключових сферах, дозволили країні суттєво зміцнити свої позиції в міжнародних рейтингах. Тепер належить упорядкувати внутрішні процедури та якість життя.
Мінекономрозвитку варто наділити повноваженнями у сфері розвитку цифрової економіки, вважає його очільник. Маємо діяти за принципом європейців та змінити традиційне міністерство економіки на міністерство цифрової економіки, запевнив він. А в парламенті має з’явитися ефективний комітет з цифрової економіки. Запорукою позитивних змін у розвитку українських інновацій, стартапів та цифровізації має стати розвиток сфери інтелектуальної власності.
Уряду вдалося зупинити інфляцію на рівні 8,8% у квітні. А зарплати тим часом зростають. Згідно з інформацією, яку подають сайти з пошуку роботи, в приватному секторі середня зарплата в квітні 2019 року становила майже 440 доларів. Передусім це свідчить про те, що приватний сектор покращив свої справи. Наступний крок — збалансувати середні доходи і витрати українських родин. Зростання економіки має означати вищий дохід, а її модернізація — нижчу собівартість вітчизняної продукції. У перспективі — формування сильного середнього класу.
С. Кубів назвав величезним досягненням укладення договору про вільну торгівлю з Європейським Союзом і компенсацію втраченого російського ринку. У 2018 році ми почали експортувати в ЄС на 15% більше товарів. Водночас вийшли на ринки Африки, Близького Сходу, Південної Америки та Азії. Наша країна виробляє аграрної продукції на 850 мільярдів гривень. Тільки торік ми експортували її на 18,6 мільярда доларів. Частка присутності нашої продукції на ринках Європи зросла до 33,5%. Разом зі збільшенням експорту зернових ми прагнемо посилити можливості для високотехнологічного виробництва, переробки, формування спільних підприємств. Саме це надає особливого значення розвиткові ІТ-індустрії та цифровізації у фермерстві, особливо в малому та середньому агробізнесі. У цьому контексті урядовець нагадав про укладену угоду про зону вільної торгівлі із Канадою та принагідно закликав парламентаріїв якомога швидше ратифікувати угоду з Ізраїлем.
Перший віце-прем’єр нагадав, що з 1 серпня 2016 року система електронних публічних закупівель «ProZorro» стала обов’язковою для використання на території всієї країни. Основними учасниками публічних торгів, які проводяться за допомогою цієї системи, є малий та середній бізнес. Із серпня 2018 року Фонд держмайна через «ProZorro» продав понад чотири сотні не особливо привабливих об’єктів на загальну суму майже півмільярда гривень. Конкуренція та прозорість покращують ефективність роботи, каже С. Кубів. Протягом десяти місяців мала приватизація принесла 1 мільярд 60 мільйонів гривень. Працюють два нові портали для громадського контролю за використанням міжнародної технічної допомоги. Кожен може он-лайн перевірити інформацію про фінансовий стан 3,5 тисячі державних підприємств і побачити — яке з них є прибуткове, а яке — ні.
Для стрімкого зростання вітчизняної економіки необхідно сміливо відходити від залишків радянських традицій і активніше впроваджувати реформи, переконаний Степан Кубів. Незмінними мають залишитися тільки ключові пріоритети розвитку — курс на ЄС та НАТО, просування експорту, спрощення бізнес-клімату, зміни в системах державних закупівель та управління державною власністю, розвиток промисловості та оборонно-промислового комплексу тощо. Урядовець звернувся до парламентаріїв із пропозицією включити до порядку денного сесії та розглянути три проекти законів. Вони стосуються реформи концесійного законодавства, стимулювання інвестиційної діяльності та економічної декомунізації. С. Кубів також нагадав про необхідність процедурно розв’язати проблему, пов’язану із заборгованістю держави перед шахтарями.
Народні депутати активно спілкувалися із представниками уряду. Зокрема, цікавилися програмою «Доступні ліки» та запровадженням електронних рецептів. Мовляв, кількість аптек, які беруть участь у програмі, скоротилася, обслуговування одного рецепта займає 10—15 хвилин, а хворі змушені простоювати в чергах, бо електронна система збоїть. У Кабміні політику безплатних ліків називають успішною, хоча певних труднощів на етапі її впровадження не заперечують. Усі питання будуть врегульовані й програма працюватиме на повну потужність, запевняють урядовці. Традиційно парламентарії запитували про ремонт доріг, про ситуацію в аграрному секторі. Торкалися проблем у паливно-енергетичному комплексі та у видобувній галузі.
Після оголошення депутатських запитів та звернень народні обранці розійшлися на перерву. А коли вона завершилася, розпочали обговорення нагальних питань із трибуни Верховної Ради.
Факт
Уряд багато зробив для забезпечення обороноздатності силових структур. Так, у 2014 році передано майже 26 тисяч одиниць озброєння та військової техніки українського виробництва. 7 тисяч із них — нові та модернізовані зразки. Протягом цих років фінансування оборонно-промислового комплексу зросло у сто разів. Із 30 мільйонів у 2016-му до 3,2 мільярда у 2018 році.
