На знімку: (зліва направо) Даніель Попеску, Віктор Овчарук та В’ячеслав Негода.

Фото надано прес-службою Тернопільської облради.

Місцеві вибори на новій територіальній основі: реально чи ні? Про це йшлося під час презентації нової територіальної організації влади та обговорення головних викликів реформи органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Одним з його учасників був голова Тернопільської обласної ради, віце-президент Української асоціації районних та обласних рад Віктор Овчарук, якому ми поставили низку запитань.

— Вікторе Вікторовичу, на чому зосередилися учасники обговорення?

— На цій зустрічі ми презентували ініціативу «Нова мапа українських районів: необхідність, продиктована часом». Також напрацьовано практичні кроки в цьому напрямі. Зокрема, відповідно до урядового плану, вже найближчим часом має бути сформована нова мапа субрегіонального рівня України. Якщо сьогодні діє 490 районів, то після реформи їх стане майже 100. Відповідно, зменшиться кількість рад та адміністрацій, але збільшиться територіальне осягнення влади. Тому передусім поряд із моделюванням нових районів треба здійснювати перерозподіл та розмежування владних повноважень на місцях, надаючи перевагу якраз радам.

— Про нову територіальну організацію чуємо не вперше, проте в суспільстві існує чимало пересторог щодо цього процесу.

— Так, незважаючи на зрозумілість окресленої проблематики, справді є великі перестороги. Одне з головних питань: чи встигне завершитись цей процес до жовтня 2020 року, коли мають бути вибори до самоврядування. У разі негативного варіанта розвитку подій Україна ще на додаткових п’ять років затягне адміністративно-територіальну реформу.

— На вашу думку, до чого може призвести таке зволікання?

— Наслідки можуть бути різноманітні, від дублювання повноважень, нераціонального використання бюджетних коштів на утримання районних рад та адміністрацій до низької якості надання публічних послуг. Як зазначають експерти нашої асоціації, на сьогодні є розуміння та механізми, як впровадити реформу вчасно. Таке бачення сформоване завдяки набутому досвіду з моделювання спроможних районів у чотирьох областях України, серед яких і Тернопільська. Минуло п’ять років від початку процесів децентралізації, і ми вже впевнено можемо сказати, що реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади проходить успішно. Україна стала однією з найбільш бюджетно-децентралізованих держав Європи, в якій понад 52 % публічних коштів — це кошти місцевих бюджетів. Місцеве самоврядування стає активним гравцем у розвитку спроможності територій та регіонів. Результати бюджетно-фінансової децентралізації демонструють низку позитивних тенденцій. Адже місцеві бюджети перевищили за розміром 15 % ВВП України. Органи місцевого самоврядування перестали бути «соціальними касами» винятково з виплат зарплати кільком працівникам сільради. Вони стали повноцінними органами, що впливають на розвиток своїх територій. Змінилася структура бюджетів і система прийняття рішень.

— Які подальші кроки були б доречними у цьому процесі?

— Наступний крок реформи — долучати людей до розпорядження ресурсами й впливу на розвиток. Переконаний, вся карта України в 2020 році має бути заповнена кордонами об’єднаних громад, громад із новими можливостями та системою управління. Разом з тим, на жаль, не завжди відбувається раціональний перерозподіл отриманих бюджетних ресурсів. Однією з основних причин цього є дублювання повноважень, що призводить до суперечностей та поглиблює непорозуміння. Очевидним є й те, що районна влада дедалі менше впливає на діяльність та розвиток території. На субрегіональному рівні послаблюється основне завдання району — представництво спільних інтересів громад. Оскільки до об’єднаних територіальних громад переходить більше повноважень районних рад та райдержадміністрацій, і вони отримують прямі міжбюджетні відносини та ресурси, зникають підстави для спільного представництва інтересів громад на районному рівні.

У брифінгу «Місцеві вибори на новій територіальній основі: реально чи ні?» також взяли участь перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода та керівник департаменту демократичного врядування Ради Європи Даніель Попеску. Зокрема, В’ячеслав Негода наголосив: «Вирішення питання про утворення, поділ, розмежування районів у жодному разі не може бути виключно механічним, а має бути обґрунтованим з точки зору високого рівня отримання послуг жителями територій. У свою чергу нові райони можуть стати ефективними лише за умови ефективної влади, що їх очолюватиме».

Даніель Попеску зазначив: «Україна — складна і велика країна для впровадження реформи децентралізації. Ми готові надавати консультативну підтримку щодо шляхів та способів реалізації реформ. Сам процес об’єднання громад є найважчим етапом з усього процесу реформування. І найдовшим у часі. Країни Європи мали 10 років на формування територій так званих ОТГ, і не всі мали успіх. Тому європейських стандартів у цій сфері не існує». Разом з цим керівник департаменту демократичного врядування Ради Європи надав свої пропозиції, а саме: райони потрібно формувати на територіях, які б забезпечували їхню ж спроможність в економічному саморозвитку та функціональному наповненні, а також на належному рівні надання послуг населенню. Процес утворення має бути максимально відкритим, тому консультації, обговорення — обов’язковий елемент процедури.