Про це на селекторній нараді щодо підготовки до нового опалювального сезону минулого тижня наголосив Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
І насамперед слід говорити про комплексність заходів щодо технічної підготовки, регламентних робіт, фінансових взаєморозрахунків і найголовніше — забезпечення сталого проходження наступного опалювального сезону.
«Старт припадає на період формування нової коаліції в парламенті та нового уряду. Усі ці політичні баталії не повинні вплинути на вчасний запуск опалювального сезону. А для цього всі повинні вже зараз проводити всю необхідну підготовчу роботу, повністю прибравши з неї політику», — зазначив Геннадій Зубко.
Віце-прем’єр-міністр ще раз підкреслив — це планова робота з чіткими зонами відповідальності: місцевого самоврядування, ОДА, підприємств ТКЕ і комунальних служб.
Можна було б звинуватити віце-прем’єра в самопіарі, але він запевнив у нещодавньому інтерв’ю, що прийняв рішення не йти до парламенту, оскільки вважає важливішою боротьбу за горизонт 2020—2025 років у реформах, ніж нинішнє місце в списку до наступного парламенту.
«Якщо ми ще кілька разів зробимо заяви про дефолт, у нас взагалі інвестицій може не бути. Передумов для дефолту в Україні немає», — заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан.
Він наголосив, що ціна дефолту дуже висока. «Ми не матимемо жодних запозичень, від нас відвернуться всі інвестори і у нас буде галопуюча інфляція, як у 1996 році. Дефолт відкине країну мінімум на три роки назад — це без траншів, без інвесторів і з шаленою інфляцією», — додав він.
Голова Рахункової палати підкреслив, що Україна має нарощувати темпи зростання економіки та збільшувати приток інвестицій. «Тому давайте не говорити про дефолт, а максимально залучати... інвесторів, тому що інвестиції — це робочі місця, це кошти в економіку, це податки», — зауважив він.
За словами Голови Рахункової палати, дефолт — це повернення назад. «Нам потрібно говорити про зростання економіки, а зростання економіки залежатиме від відповідальної роботи наших міністрів», — переконаний Валерій Пацкан.
І насамкінець. Теплопостачальники за попередній опалювальний сезон зменшили споживання газу для виробництва теплової енергії майже на 32 млн м3. Водночас в уряді стурбовані незадовільною імплементацією підприємствами ТКЕ закону № 1730 щодо реструктуризації боргів.
Сьогодні до Реєстру включено 228 підприємств з обсягом кредиторської заборгованості в 11 млрд гривень. І тільки 91 підприємство ТКЕ уклало договори на реструктуризацію на 2 млрд 856 млн гривень. «У цій ситуації один механізм: списати і не платити штрафні санкції... Дати їм змогу укласти договори з реструктуризації, сплатити ці кошти, і таким чином зняти з себе боргове навантаження без пені і штрафів. Але з другого боку, сильного бажання в цих підприємств рухатися активно в цьому напрямі немає», — зазначає профільний міністр.
Схоже, чекають повторення Алчевська, Сміли та Коцюбинського?
