Присягу на вірність народові України склало молоде поповнення військової частини 3008 Національної гвардії України (НГУ): 162 хлопці й одна дівчина — кримська татарка Ельзара Ібрагімова.
Урочистості (на знімку) відбувалися на плацу частини, що дислокується у Вінниці. Очевидцями стали батьки, родичі, друзі, знайомі новобранців. Серед них була група підтримки Ельзари Ібрагімової — цивільний чоловік Віталій Григоренко, мати Яна, молодша сестричка Лєнура та мати Віталія пані Олена.
— Це моя мама «підбила» Ельзару змінити сукню на однострій, — усміхається Віталій Григоренко. — Мама уже 27 років служить у Повітряних силах. Захотіла, щоб невістка пішла її слідами.
— Ельзара дуже самостійна й цілеспрямована, — розповідає її мати пані Яна. — Якби сама не захотіла, ніхто б не змусив. У неї була непогана робота. Працювала у ресторанному бізнесі менеджером. Але вирішила піти в Нацгвардію. Я не стала заперечувати, бо це її вибір.
З Криму Ібрагімови переїхали на Вінниччину за рік до початку окупації півострова Росією. Ельзара каже, що перебралися до бабусі, яка потребувала допомоги.
— Чому обрала службу? — запитує вона. — Бо це надійно. З Нацгвардією пов’язую своє майбутнє.
Вона пройшла курс молодого бійця. Відверто каже, що такі випробування не кожній дівчині до снаги. Розповідає, що все доводилося робити нарівні з хлопцями. У повній амуніції бігати крос, стріляти з автомата, виконувати фізичні вправи. І це за будь-якої погоди — у дощ чи спеку.
Дівчина підписала контракт із Нацгвардією на три роки. Служитиме кулеметницею.
— Раніше на таку посаду не взяли б, — розповідає Ельзара. — Це стало можливим завдяки гендерній політиці. Якби пропонували в штабі чи телефоністкою, не погодилася б. Хочу займатися конкретною бойовою справою. Планую надалі отримати офіцерське звання. Можна і генерала... Це жарт. А ось до погонів лейтенанта чи трохи вищого звання тягнутимуся.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих військовослужбовців у війні з російським агресором. До монумента на їх честь поклали квіти.
Після присяги гості мали можливість поспілкуватися з командиром частини. Найчастіше запитували про те, чи не відправлять їхніх дітей у район бойових дій на Донбасі. Полковник Володимир Джулан щоразу повторював, що відомчими документами не передбачено відрядження в район ООС для гвардійців строкової служби.
Фото автора.
