Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
Учасники форуму.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут:
брифінг Андрія Парубія та голови Львівскої обласної ради Олександра Ганущака;
Андрій Парубій взяв участь у роботі IV форуму місцевого розвитку.
У Трускавці завершується четвертий Форум місцевого розвитку
Протягом трьох днів 400 гостей з України і сусідніх країн дискутували про розвиток Карпат, ділилися кращими практиками про співпрацю та партнерство, вели діалоги про нові теми економічного розвитку регіонів.
Тон форуму задала дискусія про євроатлантичну інтеграцію, бо без руху до ЄС і НАТО важко буде провести в країні системні зміни, у тому числі здійснити карпатський прорив, якого так домагається громадське об’єднання самоврядних асоціацій «Єврорегіон Карпати-Україна» разом з «Радами Львівщини».
На 20 панелях форуму дискутували понад 80 спікерів. І перші висновки, як вважає посол Канади в Україні Роман Ващук, оптимістичні, бо Україна не тільки залишається вірною своїм прагненням, а й збільшує національний вектор на вступ до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Це, на думку координатора Інституту Східноєвропейських досліджень Яцека Ключковського, важливо не тільки для України, яка перебуває на першій лінії фронту з Росією, а і для Польщі.
Співпраця задля розвитку гірського краю
Центральною подією четвертого Форуму місцевого розвитку стала панельна дискусія «Карпатський прорив: партнерство задля розвитку», модератором якої виступив перший заступник міністра з регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.
«Трускавець став важливим центром, де відбуваються дискусії з розвитку регіонів, куди приїжджають партнери з Польщі, Угорщини, Румунії. Це дозволить нам перетворити Карпатський регіон на чудовий і квітучий край.
Кілька місяців тому уряд затвердив концепцію розвитку Карпатського регіону. Восени ми затвердимо більш конкретний план розвитку. На жаль, закон про розвиток гірських регіонів не набрав достатньої кількості голосів і був направлений на доопрацювання. Виникає дискусія, який шлях важливіший і перспективніший. Шлях соціального розвитку чи економічного. Не завжди ці напрями між собою збігаються. Ми повинні знайти золоту середину і створити всі умови для максимального залучення інвестицій, як українських, так і європейських», — заявив Голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Він вважає, що співпраця з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами дають унікальну можливість залучення масштабних інвестицій з ЄС. Карпатський регіон має бути майданчиком для співпраці та залучення європейських коштів, європейських грантів, що прискорить процес розвитку цього краю.
Серед важливих кроків, які необхідно зробити в першу чергу — розбудувати інфраструктуру, прокласти сучасні дороги.
Карпати стають більш популярними і серед українських, і зарубіжних туристів. І необхідно зберегти традиції Українських Карпат не тільки для нашого краю, а й для всього європейського простору.
Уряд заклав у концепцію економічні, екологічні програми. Щоб вийти на новий шлях розвитку, дуже важливо поєднати енергію громади і держави.
Глава Українського парламенту вважає, що після повернення Росії в ПАРЄ ми опинилися перед новим випробуванням, схожим з тим, яке виникло під час Майдану.
Очевидно, що п’ята колона піднімає голови — і одне з їхніх завдань — зупинити європейський шлях розвитку України. Головні рішення приймаються в парламенті. Наскільки депутати будуть налаштовані проукраїнськи, настільки вдасться зробити карпатський прорив.
«Ми не допустимо, щоб європейський напрямок був знівельований», — заявив Андрій Парубій.
Виконавчий директор асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин презентувала ініціативи пілотного проекту ЄС для регіону Карпат, завдяки якому можна залучити технічну та фінансову допомогу для розвитку гірського краю. Щоб ця діяльність була більш ефективною і дієвою, буде створено раду донорів Карпат, яка визначатиме пріоритети та вивчатиме зворотний зв’язок з регіонами.
Організатори форуму вважають, що необхідно об’єднати зусилля гірських областей України та центральної влади, аби пілотна програма підтримки Українських Карпат Європейським Союзом стала реальністю.
Про партнерство влади і бізнесу
Як налагодити співпрацю між владою та бізнесом, як розвивати підприємництво, як дати новий поштовх розвитку малого та середнього бізнесу — ця тема виявилася на форумі найбільш злободенною.
Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів навів статистичні дані, які свідчать, що за три роки забезпечено сукупне зростання ВВП на 8,4%. Реформа децентралізації стала потужним рушієм регіонального розвитку, а Львівщина — лідером серед найуспішніших областей України. У першому кварталі приріст капітальних інвестицій у цьому регіоні становив майже 15%, обсяг експорту товарів зріс на 20%, а реальна зарплата — на 10%. Із 39 зареєстрованих в Україні індустріальних парків шість розташовані на Львівщині, що дає можливість створити майже 20 тис. нових робочих місць.
Мінекономрозвитку протягом року провело 34 заходи для 1,5 тис. підприємців у 17 регіонах України, які допомогли долучитися до програми ЄС COSME і залучити майже 50 млн євро для малих та середніх підприємців. Завдяки співпраці з Німеччиною за 2016—2018 роки 437 українських підприємців взяли участь у цій програмі й уклали контактів на 12 млн євро.
Степан Кубів також окреслив пріоритетні напрями реформ в економічному блоці: підтримка та просування експорту; спрощення бізнес-клімату; реформа державних закупівель; реформа управління державною власністю; розвиток промисловості та оборонно-промислового комплексу; реформа у сфері інтелектуальної власності та розвиток цифрової економіки та інновацій.
Партнерство між бізнесом та владою розглянули на панельній дискусії «Ефективна взаємодія між владою, бізнесом та громадами — запорука сталого економічного розвитку».
Як вважає голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов, всі напрацювання, які народжуються на форумі, корисні усій державі, бо поєднання зусиль задумали для того, аби кожен на своєму рівні брав участь у розвитку. Сьогодні потрібно залучати бізнес на свою територію. Це головна можливість, яка відкрилась в об’єднаних громадах. На Дніпропетровщині чотири роки працює комунальне підприємство, яке допомагає і супроводжує бізнес. У такий спосіб вдається залучити приватні та державні інвестиції. На його думку, потрібно реалізувати закон про державне приватне партнерство, що допоможе залучити нові інвестиції на різні об’єкти.
«15 років тому Україна у рейтингу Світового банку була на 185-му місці, торік — на 76-му із легкості ведення бізнесу. Бізнес це відчуває і відповідно реагує. Однак існують критерії, за якими Україна не просувається вперед. Серед них — підключення до електромереж, що для бізнесу стало проблемою № 1. У таких питаннях держава на центральному рівні могла би посприяти. Ще один критерій — пункти пропуску карпатського регіону. При такій довжині кордону їх має бути більше. Будівництво автобанів — ще один етап для спільної користі. Артерії економіки потрібно розбудовувати», — поділився своїми враженнями директор Бурштинської ТЕС Денис Шмигаль, який також вважає, що конкуренції із зарплати Україна не витримує, тому варто зацікавлювати фахівців непрямими методами, тобто не лише зарплатою, а й розвитком інфраструктури, зручністю місць проживання.
Голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма наголосив, що останнім часом зроблено конкретні кроки для посилення можливостей місцевих громад, тому майбутнє за децентралізацією, за успішними громадами.
Трускавець.
