Учора Голова Верховної Ради України Андрій Парубій (на знімку вгорі) провів підсумкову прес-конференцію з нагоди завершення роботи парламенту восьмого скликання, яка відбулася під хештегом #захищати_творити_разом. Глава парламенту окреслив основні здобутки Верховної Ради за п’ять років її каденції та перспективи подальшої роботи вищого законодавчого органу держави.
Голова Верховної Ради подякував журналістам і представникам громадянського суспільства за співпрацю і діалог, а всьому парламенту — за велику честь очолювати його. «Я робив усе можливе, щоб якісно виконувати цю роботу, щодня, щохвилини працювати на майбутнє нашої держави, для кожного громадянина і держави в цілому», — запевнив А. Парубій. За його словами, ключовим завданням парламенту було і є забезпечення національної безпеки. «Це перший і безумовний пріоритет в діяльності Верховної Ради України восьмого скликання», — підкреслив він, особливо відзначивши ухвалення масштабного закону про національну безпеку, яким закладено нові, сучасні стандарти безпеки для держави та її громадян.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
А. Парубій зазначив, що у тому числі й завдяки схваленим українським парламентом законам Збройні Сили України ввійшли в Топ-10 найсильніших армій Європи, посідають 8-ме місце у міжнародному рейтингу, і Верховна Рада приймала всі необхідні закони, щоб забезпечити діяльність української армії, створювала умови, щоб наші воїни мали належне військове, грошове, медичне, соціальне забезпечення, запроваджувалися нові стандарти НАТО у війську. Голова Верховної Ради подякував міжнародним партнерам за військово-технічну допомогу українській армії.
Глава парламенту також відзначив міжнародну діяльність парламенту, що привело до створення міжнародної антипутінської коаліції та системних санкцій проти Росії. Найвищим досягненням А. Парубій назвав закріплення в Конституції стратегічного курсу на повноправне членство в НАТО та ЄС, за цю законодавчу ініціативу проголосували 334 народні депутати, парламент також прийняв 144 закони для наповнення реальним змістом Угоди про асоціацію з ЄС.
Великим успіхом глава парламенту назвав і проведення ПА НАТО, яка відбуватиметься у Києві наступної весни.
А. Парубій нагадав про створення парламентом законодавчої бази для реформи правоохоронних органів та протидії корупції, формування нових антикорупційних органів, запровадження е-декларування для високопосадовців, відкриття реєстрів про все майно, що належить держслужбовцям, формування системи державних закупівель ProZorro, електронного відшкодування ПДВ, схвалення закону «Маски-шоу стоп», автоматичного розподілу коштів державного бюджету до місцевих бюджетів та громад, що привело до зростання відповідальності місцевого самоврядування.
Голова Верховної Ради також окреслив перебіг освітньої та медичної реформ, реформування соціальної сфери, започаткування пенсійної реформи, що також відбувалося через схвалення відповідних законів. «Я переконаний: ці реформи дадуть результат, хоча вони потребують часу, щоб бути реалізованими», — наголосив А. Парубій.
Головним завданням для нової Верховної Ради глава парламенту назвав: «захищати зроблене», а передусім — «закріпити стратегічний курс держави на повноправне членство в сім’ї цивілізованих демократичних країн». Для чого, за його словами, у парламенті наступного скликання «потрібно створити потужну проєвропейську політичну силу, яка гарантуватиме незворотність нашого курсу до ЄС і НАТО». «Переконаний, що серед депутатів майбутнього скликання ми знайдемо достатньо прибічників, які продовжуватимуть цей напрям, — заявив А. Парубій. — Ми творитимемо цілісну, заможну і безпечну Україну».
Голова Верховної Ради відповів на запитання журналістів.
Зокрема, щодо можливості проведення позачергового засідання парламенту, А. Парубій не виключив, що це може відбутися у четвер, 11 липня. «Головне — не просто його провести, а прийняти рішення, — сказав він. — Сьогодні дуже багато депутатів перебувають на виборчих округах і займаються виборчою кампанією. Тому я оголосив повну мобілізацію на 11 липня. Порахувавши, що ми вже пройшли 3640 правок до Виборчого кодексу, залишилася менш як тисяча поправок, за день проходимо майже 800 правок, за вівторок-середу пройдемо всі правки, у середу має зібратися комітет... Тому я порадив ініціаторам позачергової сесії проводити її теж у четвер. Вона може відбутися між ранковим і вечірнім пленарними засіданнями... Яке організатори збору підписів приймуть рішення, таким я його і прийму — і позачергова сесія може бути призначена».
На запитання про ставлення до законопроекту про заборону нецензурної лексики, який нещодавно внесено до парламенту, А. Парубій відповів, що невідкладно передав його на розгляд профільного комітету й очікує на його оцінку. Цей законопроект, як і будь-який, розглядатиметься через профільний комітет. «Очевидно, цей законопроект не може бути розглянутий нинішньою каденцією парламенту, — вважає А. Парубій. — Лайливих слів від мене не чули, хіба в екстремальній ситуації на Майдані, хоча у легкій формі».
Щодо долі закону про ТСК і чи відома офіційна позиція Президента — чи підпише він Виборчий кодекс, якщо його схвалить парламент, А. Парубій відзначив, що виникла законодавча колізія — невідомо, як має діяти парламент, якщо Президент упродовж 14 днів не підписує ухвалений парламентом закон. «Такі прецеденти були й раніше, але зараз це дуже фундаментальний масштабний закон, — сказав А. Парубій. — За попередніх скликань парламенту завжди Виборчий кодекс отримував вето Президента, і неможливо було запровадити дієвий парламентський контроль. Цей закон має особливий статус і значення». Голова Верховної Ради розповів, що з цього приводу мав розмову з представником Президента В. Зеленського у Верховній Раді, котрому сказав: якщо Президентові не подобаються певні положення закону, нехай скаже, що вилучити, щоб можна було доопрацювати закон, ураховуючи пропозиції Президента. «Однак для мене було здивуванням — жодної відповіді», — сказав А. Парубій. — Сьогодні моє звернення до Президента таке гостре, бо останній шанс подолати вето чи врахувати пропозиції Верховна Рада матиме 11 липня».
Щодо перспектив голосування за проект Виборчого кодексу — Голова Верховної Ради відповів, що вирішальне голосування — в цілому — заплановано на 11 липня об 11-й годині. А. Парубій зауважив, що він дуже розраховує на підтримку фракцій Блоку Петра Порошенка, «Народного фронту», «Самопомочі» і «Батьківщини». «Попередньо можу сказати, що голосів є достатньо, щоб його прийняти, — вважає глава парламенту. — Фактично це буде останнє заключне засідання парламенту».
Окрім Виборчого кодексу, за словами А. Парубія, 11 липня у сесійній залі буде поставлено на голосування низку інших законопроектів, зокрема, про заручників, про капеланів, про дозвіл на використання громадянами сонячних батарей, низку безпекових законів, а також кадрові пропозиції Президента (про призначення міністра закордонних справ, звільнення Генерального прокурора та інші).
«Я надіюся і розраховую, що буде повна мобілізація в залі і буде підтримка, і зможемо прийняти цей масштабний Виборчий кодекс, — сказав А. Парубій. — Хоча багато депутатів-мажоритарників проти цього закону, хоча багато з них ще не розібралися. А на моє переконання, філософія цього закону дає преференції в першу чергу мажоритарникам. Тому що політична партія пропонує на регіональні списки своїх кандидатів, вона зацікавлена, щоб у них були люди, популярні в регіоні. Чи підпише Президент? Обіцяв. Я дуже сподіваюсяь».
Водночас глава парламенту висловив думку: якщо Виборчий кодекс буде заветований Президентом, буде мало шансів знову його прийняти новим складом парламенту. При цьому А. Парубій наголосив, що у Виборчому кодексі йдеться не лише про парламентські, а й місцеві та президентські вибори.
Прогноз, який буде новий парламент, у Андрія Парубія такий: «Непроста буде Верховна Рада». При цьому він відзначив, що зараз відомі електоральні уподобання лише за пропорційною системою, і наразі невідомо, якою буде мажоритарна частина парламенту. Голова парламенту не виключив, що наступний парламент буде оновлений більш як наполовину. Водночас А. Парубій застеріг, що в новій Верховній Раді може бути більше представництво проросійських політичних сил, які робитимуть усе можливе, щоб нівелювати ті закони, які прийняв нинішній парламент. «У мене велика тривога, я дуже остерігаюся, і є підстави так думати, що нам буде запропонований сценарій Путіна, щоб надати так звану автономію так званим «ДНР» і «ЛНР», не виводячи звідти російські війська, але з правом вето на зовнішньополітичний вибір, — сказав Голова Верховної Ради. — І боюся, що це робитиметься під гаслами миру, головне — щоб не стріляли, щоб хлопці не гинули. Це ключовий план Путіна — зупинити курс України до ЄС і НАТО, щоб потім поетапно знову повернути її під імперію, тому один із перших законів може бути про відмову від НАТО і позаблоковий статус».
«Тому головне завдання в новому парламенті — щоб була достатньо потужна проукраїнська сила, яка з перших днів зможе протистояти будь-яким спробам путінського реваншу, — наголосив Андрій Парубій. — Ключове завдання — не допустити реваншу в питаннях національної ідентичності, і друге — об’єднувати депутатів-мажоритарників навколо концепції шляху до ЄС і НАТО».
Хто може стати новим Головою Верховної Ради нового скликання, Андрій Парубій не спрогнозував.
Довідково
Верховна Рада України восьмого скликання була обрана на позачергових виборах 28 жовтня 2014 року. Оскільки вибори відбулися не у всіх виборчих округах (на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей) до складу українського парламенту було обрано 423, а не 450 депутатів. Народні депутати восьмого скликання набули повноважень 27 листопада 2014 року. Головою Верховної Ради спочатку було обрано Володимира Гройсмана, а після того, як він став Прем’єр-міністром, — 14 квітня 2016 року парламент очолив Андрій Парубій.
Довідково
За час роботи Верховної Ради восьмого скликання, станом на 1 липня 2019 року, було проведено 566 пленарних засідань, прийнято 2726 законодавчих актів, у тому числі 982 закони та кодекси в цілому, проведено 35 парламентських слухань.
Основні законодавчі рішення Верховної Ради восьмого скликання:
* Безпекова сфера — закони про Національну безпеку України, Єдиний реєстр військовозобов’язаних, рівні права жінок і чоловіків під час проходження військової служби та ін.
* Міжнародна діяльність — закріплення в Конституції курсу України до членства в НАТО та ЄС, припинення Договору про дружбу й співробітництво з РФ, Україна остаточно вийшла з СНД, проведення Міжпарламентської асамблеї Грузія—Молдова—Україна.
* Антикорупційна сфера — створення НАБУ, НАЗК, САП, ДБР, Вищого антикорупційного суду, системи держзакупівель ProZorro.
* Реформи — децентралізації, освітня, пенсійна, медична.
* Декомунізація — перейменовано 987 міст і селищ України, понад 50 тисяч вулиць, заборона «георгіївської стрічки», відкрито доступ до архівів радянських спецслужб.
* Протидія інформаційній агресії — закон про державну мову, заборона пропагандистських російських телеканалів і соцмереж, збільшення україномовних квот на радіо і ТБ, державна підтримка українського кіно.
* Захист ветеранів АТО — створено Міністерство у справах ветеранів, посилення соціального і правового захисту ветеранів АТО, добровольців-іноземців, 14 березня встановлено Днем українського добровольця.
* Відновлення історичної справедливості — надання статусу УБД бійцям УПА, посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України та репресованих, запроваджено офіційне вітання ЗСУ «Слава Україні! Героям слава!».
* Реформа парламенту — запроваджено ІТ-стратегію, Комунікаційну стратегію, Портал громадського обговорення законопроектів, створено Електронну погоджувальну раду, Освітній центр Верховної Ради і Офіс парламентської реформи, в будівлі парламенту проведено 3300 екскурсій, у тому числі і для дітей, проведено 325 виставок і експозицій.
