Олександр Зенюк, Олександр Осиховський, Анатолій Бєляєв, народний депутат України Олександр Марченко, посол Японії Такаші Кураі, народний депутат України Віктор Єленський та Валерій Крохмаль (зліва направо).
Фото надано автором.
Чорнобильська асоціація народних депутатів України (ЧАНДУ) виступила з ініціативою внести в традиційні міжпарламентські зв'язки між Україною та Японією новий конструктивний зміст: обмін досвідом законодавчого забезпечення ліквідації наслідків ядерних катастроф.
З ініціативи членів Правління ЧАНДУ в річницю глобальної аварії на японській атомній електростанції Фукусіма-1, що сталася 11 березня 2011 року, новопризначеному Надзвичайному і Повноважному Послу Японії в Україні панові Такаші Кураі було спрямовано лист ЧАНДУ із пропозицією провести з Послом робочу зустріч народних депутатів України — чорнобильців. Посольство доброзичливо відгукнулося на пропозицію і така зустріч відбулась у стінах українського парламенту.
Японську сторону представляли особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні пан Такаші Кураі та Перший секретар, Керівник економічного відділу Посольства пані Ріцуко Іноуе. З української сторони в зустрічі взяли участь члени Правління ЧАНДУ: народні депутати України Олександр Марченко та Віктор Єленський (модератор зустрічі); керівник Ініціативної групи зі створення ЧАНДУ, завідувач Секретаріату Асоціації Валерій Крохмаль; куратор проекту ЧАНДУ, виконавчий директор Олександр Осиховсьий; керівник секретаріату Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Михайло Борисюк. Також у зустрічі взяли участь виконувач обов'язків Співголови ЧАНДУ Анатолій Бєляєв і керівник Групи радників, експертів і консультантів Асоціації Олександр Зенюк. Усі учасники є ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС.
Крім того, відповідно до Статуту нашої Асоціації, допускається, що будь-який член ЧАНДУ, котрий бере участь у заходах, представляє за дорученням інших членів нашої парламентської організації. Отже, можна вважати, що в зустрічі брали участь й інші члени ЧАНДУ, які про її результати пізніше були проінформовані своїми довірителями.
Під час зустрічі було розглянуто питання організації спільних дій парламентаріїв і громадськості двох країн у ліквідації наслідків ядерних катастроф, які сталися в Україні та Японії. Модератор зустрічі відомий український учений Віктор Єленський, котрий безпосередньо сам брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у вступному слові підкреслив, що Україна завжди була солідарна із країнами, які постраждали від техногенних катастроф, і надалі в таких ситуаціях готова приходити на допомогу.
Олександр Осиховський — виконавчий директор, член Правління ЧАНДУ:
— Ми добре пам'ятаємо, що Японія з перших днів аварії на АЕС у місті Прип'ять допомагала нам. На станцію було поставлено спеціальне обладнання, використовувалося багато ефективної японської техніки. У свою чергу після трагічних подій в Японії на АЕС "Фукусіма-1" наші фахівці й учені ділилися з японськими колегами своїми досвідом і напрацюваннями щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.
З огляду на ці моменти, наша пропозиція полягає в такому. ЧАНДУ пропонує створити міжпарламентську асоціацію країн, де сталися великі ядерні аварії. Це Велика Британія, США, Росія, Україна, Японія й низка інших країн. У цих державах є безцінний досвід ліквідації наслідків схожих ядерних інцидентів. І його треба обов'язково використовувати в інтересах усього світу. Ми сподіваємося, що ця ідея може отримати підтримку у вас і ми змогли б діяти разом. Оскільки ЧАНДУ — це парламентська організація, то нас передусім цікавить законодавче забезпечення ліквідації наслідків ядерних аварій, особливо їх попередження й забезпечення безпеки діючих ядерних промислових об'єктів.
Друга наша пропозиція, яка, на наш погляд, може бути взаємно цікавою, — це організація медичного обслуговування і страхування осіб, що постраждали від впливу радіоактивного опромінення. Сьогодні в Україні проживають понад один мільйон 800 тисяч учасників ліквідації ядерної аварії та її жертв. Багато хто з них потребує серйозного дорогого лікування. Оскільки більшість видів лікування вимагає великих фінансових витрат, то приватні страхові компанії в нас не зацікавлені у цій справі. Ми пропонуємо обговорити можливість створення міжнародного страхового пулу, який би об'єднував ресурси багатьох страхових компаній. Було б добре, якби японська сторона поділилася досвідом такого страхування й у нас склалися б ділові відносини з нею. Це ті пропозиції, які члени Правління ЧАНДУ попросили мене озвучити для вас.
Михайло Борисюк — керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, член Правління ЧАНДУ:
— З ініціативи парламентаріїв Японії в 2011 році після аварії на Фукусімі відбулася зустріч із представниками парламенту Японії та нашого комітету з обговорення питань взаємодії щодо ліквідації наслідків радіаційних катастроф. Парламентарії Японії у своєму листі високо оцінили співробітництво в цій області. Серед обговорюваних тоді питань були такі: коли необхідно ухвалювати рішення щодо захисту населення, коли евакуювати населення, які аспекти медичної допомоги потрібні насамперед.
Для японської сторони було цікаво довідатися, як ми вирішували ці питання в період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС. На жаль, ми тоді не просунулися далеко вперед у цих питаннях, і я підтримую ініціативу ЧАНДУ відновити цю спільно почату роботу. Японія й Україна мають багато спільних проблем у ліквідації наслідків ядерних аварій, є про що розповісти одне одному в цьому плані і що запропонувати.
Анатолій Бєляєв — виконувач обов'язків Співголови ЧАНДУ:
— Після аварії на ЧАЕС в Україні утворилася значна кількість громадських організацій, які створені ліквідаторами або постраждалими від аварії. Ці люди об'єднані на різних принципах: пожежники, офіцери хімічних військ і спецслужб, інваліди, діти, яких вивезли із зони зараження, та інші категорії. Таких громадських організацій в Україні майже дві тисячі. Вважаємо, що керівників таких організацій треба збирати разом для організації проведення спільної роботи й координації спільних зусиль у питаннях, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії.
Тому народні депутати України дружно підтримали нашу ідею створення Чорнобильської асоціації народних депутатів України (ЧАНДУ), що фактично є парламентською організацією. Наша Асоціація насамперед покликана сприяти вирішенню питань правового характеру: прийняттю відповідних законів і організації депутатського контролю за їх дотриманням тощо. Для цього також ми організували при ЧАНДУ Координаційну раду громадських чорнобильських організацій. Це було зроблено з урахуванням особливостей України, оскільки дуже велика кількість українців брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Ліквідатори аварії на ЧАЕС з інших колишніх республік СРСР, тепер незалежних держав, перебувають за межами нашого впливу. Ми поки що ще не активно контактуємо з ними, вони свою роботу здійснюють самостійно.
Хочу сказати кілька слів захоплення на адресу японської сторони. Мені здається, що в Японії практично немає таких громадських організацій. Це тому, що у вас добре працює уряд, і тільки-но виникають проблеми, вони одразу знаходять відповідне державне рішення. Якщо звернути увагу на строки циклічності ядерних аварій, то між Чорнобилем і Фукусімою минуло 25 років. Наступні 25 років закінчуються в 2036-му. І до цього моменту ми в Україні, як парламентська організація, хотіли б, щоб до проблем можливих аварій на атомних станціях, до проблем, пов'язаних із ліквідацією наслідків таких аварій, були добре підготовлені і в нас, і в інших країнах, де є ядерні реактори для виробництва електроенергії. Тому ми хотіли б із вами налагодити конструктивну взаємодію.
Ми розуміємо, що у вашій країні поки що не побачили нашого парламентського громадського руху й тих наших колег, які разом із вашими могли б займатися цією потрібною справою. Гадаю, це передусім тому, що ваша держава правильно реагує на проблеми, що постають. Але якщо у вас є щось схоже на наш рух, то ми могли б не лише на рівні міжпарламентських контактів, а й на рівні громадських організацій установити й підтримувати такі конструктивні зв'язки.
Олександр Марченко — народний депутат України, член Правління ЧАНДУ:
— Я представляю як народний депутат місто Білу Церкву Київської області, з якого на ліквідацію аварії було відправлено перших ліквідаторів пожежі на станції. Це місто стало фактично мобілізаційним майданчиком для військовослужбовців, які перекидалися в зону аварії. Вони найчастіше були не навчені, не підготовлені, не мали необхідних засобів захисту. Це місто, яке прийняло перших переселенців з ураженої зони. Сьогодні в Білій Церкві проживають 1392 живі ліквідатори, багато хто з яких онкохворі через Чорнобильську аварію, інваліди першої категорії, а також інші переселенці із заражених зон. Ядерні аварії в Японії і в Чорнобилі мають під собою політичні, технологічні й професійні прорахунки. Перед початком будівництва Чорнобильської станції експерти попереджали, що спорудження такого об'єкта на обраному майданчику небезпечне й недоцільне. Аварія на атомній станції — це проблема не однієї держави, не однієї території, це найчастіше планетарна глобальна проблема. Оскільки Україна є державою з молодою демократією, то нам необхідна політична підтримка Японії, тому що в нашому чорнобильському законодавчому полі поки що спостерігається хаос. Ліквідатори-чорнобильці не повинні залежати від політичної ситуації в країні, вони повинні мати відповідні державні гарантії. Ваш досвід державних соціальних гарантій для потерпілих від ядерних ударів, особливо після Фукусіми, нам потрібно уважно вивчати.
Я думаю, що сьогоднішня наша зустріч могла б стати початком наших постійних контактів з обміну досвідом в обговорюваних питаннях. Сподіваюся, що ми продовжимо такі контакти на рівні наших парламентів, щоб допомогти ліквідаторам стосовно соціального захисту та реабілітації, а державам зробити все можливе, щоб попереджати виникнення таких техногенних катастроф.
Дякую вам, пане Посол, що ви відгукнулися на нашу пропозицію провести з нами таку зустріч.
До відома: Олександр Марченко як фахівець-будівельник і член відповідного профільного комітету Верховної Ради України підписав від імені ЧАНДУ договір про співробітництво з Київським науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом "Енергопроект" і Будівельною палатою України про організацію роботи над загальноукраїнською програмою з будівництва житла для чорнобильців нашої країни.
Пан Такаші Кураі — Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні:
— Японія надавала допомогу Україні одразу після аварії на Чорнобильській АЕС. Ми добре пам'ятаємо і про допомогу з боку України, коли сталося лихо на Фукусімі. У нас є багато проектів, пов'язаних з наданням допомоги в разі виникнення катастроф у контексті міжнародних організацій і двосторонніх відносин. Важливо, що ми будемо продовжувати таке сприяння. І сьогодні наші міжпарламентські, з огляду на обговорювані тут питання, треба налагодити. Найближчим часом я зустрічатимуся з нашими депутатами й передам їм суть нашої розмови. Питання, які ми обговорили сьогодні, в Японії будуть вирішувати парламентарії. Але моя думка така, що має працювати закон, і практичні дії й допомога стосовно постраждалих людей. Але я боюся, що якщо ми почнемо створювати якісь нові організації й секретаріати, укомплектовувати їх штати, шукати ресурси, проводити спеціальні роботи тощо, то це буде неефективно. Спочатку треба отримати якісь результати від нашого співробітництва, а потім, можливо, і створити організаційну структуру для розв'язання наболілих проблем. Але спочатку я поінформую наших депутатів про нашу зустріч, дізнаюся їхню думку.
Ми вже зробили багато чого, але треба проаналізувати, що вийшло, що недостатньо виконано і що ще більше треба зробити. Потрібно провести аналіз законодавчої бази, з'ясувати що працює, а що ні. Коли сталася аварія на Фукусімі, наші депутати розробили закон про компенсацію людям, які постраждали. Але оскільки люди не знають про такий ухвалений закон і до якої державної структури можна звернутися, то ми створили організацію, що допомагала людям, роз'ясняла їм, куди й до кого потрібно звертатися по допомогу. У вас є свій досвід соціальної допомоги постраждалим, а в нас — свій. Тому депутати можуть обмінюватися досвідом.
Віктор Єленський — народний депутат України, член Правління ЧАНДУ:
— Ми якраз і кажемо про те, що ви маєте на увазі, пане Посол.
Наші депутати відчувають відповідальність. Насамперед за тих людей, які постраждали, по-друге, за ті території, які постраждали, і за той досвід, що може стати в пригоді людству наступними роками і який може пропасти. Ми в жодному разі не хотіли б створювати якісь об'ємні нові структури із секретаріатом, зі своїм штатом, зі статутом, прапором. Ми кажемо про живе співробітництво між депутатами, центрами координації, між урядами, суспільством, парламентами, місцевими органами влади. Ось це ми мали на увазі. Я гадаю, що такого штибу організація не потребуватиме додаткових коштів. За нинішніх засобів комунікації ми можемо спілкуватися цілком ощадливо й оперативно. Але цей досвід і рішення, які ми напрацюємо, можуть бути безцінні. Якщо до нас приєднаються треті, четверті країни, то це теж буде важливо. Склади парламентів змінюються, але те, що ми створимо, матиме спадкоємність. Необхідність і напрям цього співробітництва залишаться.
Наша Асоціація (ЧАНДУ) — постійно працюючий орган, що поєднує депутатів чинних і минулих скликань із різних територій України, працівників апарату й комітетів Верховної Ради України, вона працюватиме й далі.
Олександр Зенюк — керівник Групи радників, експертів і консультантів ЧАНДУ:
— Я хотів би зупинитися на двох аспектах, важливих для Японії та України. Перший — медичний. Наш Національний центр радіаційної медицини, що працює в Києві, зазначає, що стан здоров'я людей, котрі піддалися впливу ядерної зброї в Японії, по всіх вікових категоріях у середньому кращий, ніж у середньому стан здоров'я населення Японії. Це досягнуто за рахунок компенсуючих заходів, кращого медичного обслуговування, страхування тощо. Досвід Японії щодо цього був би дуже корисний Україні. Якщо поглянути на сайт Всесвітньої організації охорони здоров'я, статистичну інформацію, то ми побачимо, що витрати на медицину в різних країнах напряму пов'язані зі станом здоров'я, насамперед із середньою тривалістю життя. З матеріалів ВООЗ можна визначити, у що стає вартість компенсаційних заходів для досягнення однакових показників якості здоров'я й життя населення при різних рівнях впливу чинників навколишнього природного середовища, передусім хімічного забруднення й особливо дрібних дисперсних часточок розміром менш як 2,5 мікрометра. Це потрібно знати й розуміти медикам, парламентаріям і виконавчій владі під час затвердження бюджету України. Необхідно розуміти, скільки коштів планується витратити на медичні й страхові заходи, потрібно врахувати світовий досвід, у тому числі й Японії, в таких питаннях.
Другий аспект — це робота з поступового повернення в господарську діяльність територій, які піддалися радіоактивному впливу після аварій на Чорнобильській АЕС та АЕС Фукусіма. Крім того, в Україні є ще такі об'єкти, в Японії, щоправда, їх немає, як "ядерна спадщина", — території, що не перебувають під належним контролем, і відходи від виробництва урану з уранових і поліметалевих руд. На цих територіях, наприклад, на майданчику колишнього Придніпровського хімічного заводу, що був з 1949-го по 1991 рік одним із найбільших об'єктів військово-промислового комплексу Радянського Союзу й на якому здійснювалася програма виробництва уранового концентрату з руд, що поставляються з багатьох країн світу, вироблялося до 5 тисяч тонн урану на рік. Нині на території колишнього ПХЗ зосереджено понад 42 мільйони тонн відходів уранового виробництва, а рівні радіаційного й хімічного забруднення перевищують рівні в Чорнобильській зоні.
І з цими територіями так само необхідно щось робити, ними варто управляти, повертати їх до господарської діяльності, знаходити для цього ресурси. Співробітництво в цьому напрямі для України і Японії теж може бути корисне.
Я хочу подякувати пану Послу й Першому секретарю Посольства Японії за ту допомогу, що її ваша країна надавала Україні після Чорнобильської аварії, насамперед у медичних проектах. Сподіваюся, що це співробітництво розшириться в напрямах ліквідації наслідків аварій на АЕС і проектах реабілітації територій "уранової спадщини".
Насамкінець сторони погодилися, що перша така робоча зустріч була корисна, виявлено загальні проблеми, які спільно можна розв'язувати. Треба й надалі розвивати конструктивні контакти між депутатами парламентів двох країн, незважаючи на періодичну зміну складів депутатських корпусів в обох країнах, зробити їх перманентними. Досвід роботи Чорнобильської асоціації народних депутатів України може бути використаний і в парламенті Японії.
Наступний робочий контакт між учасниками зустрічі може відбутися вже після обговорення пропозицій української сторони депутатами японського парламенту.
