Максим Нефьодов, якого після перемоги на конкурсі було призначено на посаду голови Державної митної служби, вважає, що кількість митниць має бути скорочена. «Нині в нас 26 митниць, — сказав він в інтерв’ю «Економічній правді». — Це надмірна кількість. Я прихильник того, щоб їх було п’ять чи шість». Чи означає це, що буковинські пункти пропуску «Красноїльськ», КПП «Дяківці», КПП «Шепіт», КПП «Ульма-Руська», які досі так і не добудовані, можуть бути закриті?
Кошти на деякі з цих пунктів пропуску на кордонах з ЄС виділила Європа, як і на обладнання митних терміналів. Проте керівництво митниці та Державної фіскальної служби через бюрократичну тяганину або ж небажання відриватися від більш нагальних і «хлібних» справ, не спромоглося їх освоїти. Дійшло до того, що європейці пригрозили відкликати виділені кошти. Це спричинило неабиякий резонанс громадськості, а чернівецькі ЗМІ присвятили чимало публікацій цій проблематиці. Голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян обіцяв розібратися із ситуацією на рівні уряду. Це трохи стишило пристрасті, але заява нового очільника Держмитслужби знову збурила громадськість.
«Це йде всупереч не лише Стратегії розвитку Карпатського регіону, затвердженої урядом, а також і Конституції, де чітко зазначена євроінтеграційна стратегія нашої держави, — наголосив народний депутат Іван Рибак. — Ми, депутати-мажоритарники, щодня працюємо над тим, щоб виділялися кошти на ремонт та будівництво доріг у гірських районах Буковини. Розуміючи, що без доріг, без нових КПП на кордоні з Румунією — членом ЄС, про розвиток українських Карпат годі казати. Транзитні автошляхи через гірські райони — це інвестиції в їх розвиток, це новий бізнес, нові спеціалізації, це нові рекреаційні зони та робочі місця на нині депресивних територіях. Це розвиток туристичної галузі як потужного хабу, який приведе до успіху, прибутків, істотного поповнення бюджету держави. Вважаю, що всі посадовці мають бути відповідальні, а їх заяви — зважені. Вже одного разу митниця підставила Україну перед ЄС, нашими донорами, які допомагають впроваджувати цілу низку ключових реформ. Тому, перш ніж щось говорити, — думайте».
«Наша центральна влада «профукала» кошти, які дала Європа на будівництво пропускних пунктів у Чернівецькій та Львівській областях, — заявляє голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян. — Європа остаточно зрозуміла, що Україна не збирається виконувати умови цих грантових проектів, тому кошти пригрозили забрати. А в наших владних кабінетах не можуть вирішити, хто має завершити роботи. Ми з колегою із Львівщини вийшли з ініціативою, щоб ці об’єкти передали на місця. А ми вже знайдемо кошти, щоб їх завершити. Та про це ніхто не хоче чути».
Нині КПП «Красноїльськ» повністю зведено. Адмінкорпус, місця для митників та прикордонників — усе це готово. Немає тільки заїзду. Бетонні блоки на гравійній дорозі, болото, трава. Дещо вже почало руйнуватися. Лише поблизу кордону бетонна стела з величезним написом «Україна» серед некошеної трави. А за сто метрів — діючий пропускний пункт у Румунії.
Довідково
Розпорядником коштів, виділених на будівництво нових КПП, була Державна фіскальна служба України. Загальний бюджет проекту становив 3,5 мільйона євро. Частину об’єктів збудували. Зокрема, пункт у Красноїльську готовий на 75 відсотків. Але у 2017 році через недоцільно використані кошти, перевищення вартості робіт і відсутність звіту Євросоюз відмовився продовжувати фінансування проекту. Підрядники не змогли відповісти, куди і як витратили мільйони євро.
