Нинішні можливості держави дають змогу не тільки спрямувати 300 мільйонів гривень на додаткове фінансування армії, а й забезпечити проведення військового параду на День Незалежності 24 серпня. Таку думку під час учорашнього засідання уряду висловив прем’єр Володимир Гройсман.

«Для нашого уряду питання забезпечення армії було одним із пріоритетних, і сьогодні український військовий уже отримує понад 10 тисяч гривень, а бойові є значно більші. Але водночас я вважаю, що ми маємо 24 серпня провести військовий парад. Це має бути парад гордості, доблесті і гідності українського війська. Вважаю, що під час цього параду мільйони українців зможуть засвідчити свою повагу до наших героїв, бо кожен український воїн, який захищає державу, є справжнім героєм», — сказав глава уряду та запропонував провести парад не за рахунок соціальних виплат, а профінансувати його з інших джерел. Відтак прем’єр доручив Мінфіну та Міноборони порахувати вартість проведення параду, щоб профінансувати його не за рахунок соціальних виплат. «Ці пропозиції буде подано Президенту і він має ухвалити остаточне рішення», — додав В. Гройсман.

Кабінет Міністрів схвалив та спрямовує на розгляд Верховної Ради проект закону «Про професійну освіту», який передбачає перезавантаження всієї ланки профтехпідготовки та передає на місця управління цією системою. «Цього року буде створено 150 центрів профтехосвіти. А ухвалення цього закону врегулює багато питань, в тому числі залучення місцевої влади до розвитку профтехнавчання в рамках децентралізації. Так ми зробимо великий крок уперед в оновленні цієї сфери», — сказав прем’єр та підкреслив, що цьому також сприятиме низка рішень, які дають можливість системно підвищувати зарплати освітянам.

«Це вже буде не питання єдиної тарифної сітки. Ми пропонуємо нову систему оплати праці, яка означатиме, що з 1 січня 2020 року українські вчителі отримають підвищення заробітної плати від 20 до 70 відсотків. Особливий акцент буде зроблено на молодих вчителів, які ще не мають стажу, тому, прийшовши нині до школи чи дитячого садочка, отримують мінімальну зарплату. Далі так не буде — молодий вчитель одразу зможе отримувати більшу винагороду», — підкреслив В. Гройсман і додав, що, наприклад, нині молодий вчитель загалом отримує 5410 гривень зарплати, а з 1 січня він матиме вже 7643 гривні. Водночас досвідчений вчитель з січня 2020 року отримуватиме понад 10 тисяч гривень. Або ж якщо нині досвідчений майстер виробничого навчання зі стажем 21 рік, який завідує майстернею, отримує в середньому 6974 гривні, то за новою системою матиме вже 9800 гривень.

Водночас прем’єр нагадав, що впродовж 2017—2018 років зарплати шкільних вчителів зросли на 75 відсотків і продовжують зростати. За його словами, такі кроки потрібні не тільки для того, щоб підвищити статус вихователя і викладача, але щоб молоді фахівці після закінчення вишу йшли працювати за професією.

Міністр науки і освіти Лілія Гриневич, яка представляла рішення уряду щодо зміни системи оплати праці педагогічних працівників, зазначила, що за нинішнього рівня зарплат вчителів чи майстрів виробничого навчання дуже важко утримати на їхніх посадах. «Саме тому ми вважаємо за необхідне відійти від єдиної тарифної сітки і створити для освітньої сфери окремі умови оплати праці, які краще віддзеркалюватимуть потреби освітньої галузі», — сказала вона та додала, що нова система матиме прив’язку до прожиткового мінімуму. «Ми пропонуємо план, в який спосіб до 2023 року вийти на норму Закону «Про освіту», яка передбачає, що найнижчий посадовий оклад працівника освіти має становити чотири прожиткові мінімуми. Нині в нас мінімальний посадовий оклад отримують асистенти вчителя у розмірі 1,7 прожиткового мінімуму. Тому ми пропонуємо, щоб у 2020 році цей мінімальний оклад вже становив 2,5 прожиткові мінімуми, у 2021 році — три, у 2022 році — 3,5, в 2023 році — чотири прожиткові мінімуми», — повідомила міністр.

Стосовно збільшення зарплат конкретних категорій освітніх працівників, то Л. Гриневич зазначила, що коли тепер молодий вихователь дитсадка отримує мінімальну зарплату 4173 гривні, то з 2020 року без урахування надбавки за престижність він матиме оклад у 6369 гривень. Зарплата досвідченого вихователя із нинішніх 6509 гривень зросте до 9100 гривень. Або ж якщо тепер досвідчений майстер виробничого навчання зі стажем 21 рік, який завідує майстернею, отримує в середньому 6974 гривні, то за новою системою матиме вже 9800 гривень.

Крім того, для вихователів дитячих садків має зрости не тільки зарплата, а й тривалість відпустки — з січня 2020 року вона становитиме не 42, а 56 календарних днів, як у вчителів.