Олександр Данильчук з дружиною Галиною на відпочинку.
Галина з дітьми (зліва направо) Яною, Микитою (на руках), Дмитром.
Фото із сімейного архіву ДАНИЛЬЧУКІВ.
Голова Рівненської обласної ради Олександр Данильчук — уродженець Березнівського району, тому ніколи не поривав зв’язків з Рівненщиною. Представляв її мешканців у парламенті як народний депутат України, вдруге очолює Рівненську обласну раду.
Про ділові якості Олександра Юрійовича багато хто знає, а ось про те, який він у побуті і в сім’ї, мабуть, нашим читачам буде цікаво дізнатися. А хто про це краще розповість, ніж дружина Галина, з якою він прожив двадцять п’ять років.
— Ми познайомились двадцять вісім років тому. На той час Олександр Юрійович пережив страшні моменти в житті: він втратив дружину Олену і залишився з двома маленькими дітками півтора і три з половиною роки, — розповідає пані Галина. — Але він давав раду і собі, і дітям, хоча чоловікам це завжди дуже складно. Мене підкорили його доброта, харизма, оптимізм. Через рік після нашого знайомства Олександр познайомив мене з дітьми. Це були чудові голубоокі діти п’яти і семи років, які зустріли мене з цікавістю і настороженістю. З Яночкою ми швидше знайшли спільну мову, а ось Дімчик трохи ревнував мене до тата.
— Діма був смішний та енергійний хлопчик, який падав на кожному кроці, розбивав коліна, — згадує пані Галина. — Дуже любив тварин і просив узяти додому песика. Він дуже добрий і порядний юнак. Закінчив юридичний факультет Національного університету імені Т. Шевченка. Але працює програмістом, створює сайти і пише програми.
— Яночка в дитинстві була лялечкою зі світлим довгим волоссям, — продовжує Галина Данильчук. — Ми одразу з нею подружились. Нині вона працює дизайнером інтер’єру. А у 1997 році в нас народився Микитка. Він завжди був налаштований на бізнес: у три роки заявив, що в цьому житті знає все, а в п’ять років прийшов до тата на роботу, сів у його крісло і попросив навчити заробляти гроші. Зараз Микита займається бізнесом, відкрив другий магазин одягу. У нас чудові діти, яких ми безмежно любимо.
— А чи строгий до дітей Олександр Юрійович як тато? — цікавлюсь.
— У вихованні він люблячий тато, але строгий. Він завжди казав, що їх тренери виховували жорстко і з них виросли Люди. Олександр завжди казав і каже, що найперше потрібно бути Людиною — порядною, відповідальною. Такі риси бачу і в ньому самому. Якщо вже він щось робить, то робить системно, чітко, пунктуально, — каже дружина голови Рівненської обласної ради.
Вона розповіла про випадок, коли їхня собака потрапила під машину, а в неї були маленькі песики. Олександр Юрійович саме був у відпустці, то виходив малюків і собаку.
— Загалом Олександр дуже добрий. А ще — запальний, але швидко відходить. Він щедрий, бо вважає, що не слід бути жадібним — усе повернеться. Він дуже переживає, коли його зраджують. А в нашому житті були і такі моменти: коли рухнув наш бізнес, багатьох із тих, кого вважали друзями, ми не дорахувались, — каже пані Галина. — А загалом у нас щаслива сім’я, хоча за двадцять п’ять років, відколи ми разом, нам довелося пережити і подолати чимало труднощів.
Щодо захоплень Олександра Данильчука, то він — майстер спорту СРСР з греко-римської боротьби, президент Асоціації спортивної боротьби Рівненської області. Мисливець. Любить з друзями пограти у футбол, щороку взимку із сім’єю обов’язково виїздить на лижні траси, бо затятий лижник.
Пані Галина розповіла, що чоловік у їжі не вибагливий, сам не куховарить. Але коли йдеться про страви в тандирі чи на мангалі — борщ, м’ясо, то робить це сам із задоволенням (на знімку). Ретельно готується: шукає в Інтернеті цікаві соуси, експериментує з рецептами...
Рівне.
