Про це під час учорашнього засідання Національної ради з питань антикорупційної політики заявив Президент Володимир Зеленський. Висловивши сподівання, що цей орган стане справжньою комунікаційною платформою для всіх антикорупційних органів, громадськості, бізнесу та експертів, глава держави поінформував учасників засідання про зроблене за час, який минув після його вступу на посаду. За словами В. Зеленського, до Верховної Ради було подано 16 законопроектів, зокрема, щодо покарання за незаконне збагачення, цивільної конфіскації неправомірно нажитого майна, скасування грабіжницької формули «Роттердам+» та щодо вдосконалення роботи Вищого антикорупційного суду. Також було розблоковано міжнародну співпрацю Національного антикорупційного бюро з антикорупційними органами іноземних держав та скасовано електронне декларування для антикорупційних активістів.

Президент відзначив позитивну динаміку в діяльності НАБУ і САП, активну роботу Державного бюро розслідувань, привітав успішну реалізацію Службою безпеки операції із затримання та вилучення великої партії контрабандних сигарет та згадав про вилучення Національною поліцією разом з американськими партнерами найбільшої за останні роки партії наркотиків.

«Але ви знаєте, що попереду непочатий край роботи, бо корупція у нас процвітає в дуже великих масштабах», — сказав він та згадав у цьому контексті про «гучну історію» в державному концерні «Укроборонпром». «Як виявилося, протягом п’яти років спецекспортери лише за декількома сумнівними контрактами перерахували майже 30 млн доларів США на рахунки офшорних компаній за нібито надані послуги», — повідомив він. Ще один наведений ним приклад стосувався агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт», якому в 2017—2018 роках з держбюджету було виділено майже 2,5 млрд гривень дотацій, хоча «насправді він не потребує державної підтримки, бо має надприбутки». У зв’язку з цим він звернувся до правоохоронних та антикорупційних органів з проханням перевірити цю інформацію та порівняти суму бюджетної допомоги і суму дивідендів. «Може однакові цифри отримаємо», — зауважив він та підкреслив, що в разі виявлення подібних фактів має бути жорстке і негайне реагування антикорупційних органів.

«Ми втратили голову Національного агентства з питань запобігання корупції», — розпочав свій виступ заступник керівника Офісу Президента Руслан Рябошапка. — Мабуть, він вирішив не ризикувати і просто написав листа, що не прийде», — додав він та висловив сподівання, що вже через два місяці парламент розгляне законопроект про НАЗК, і в агентства буде новий голова.

Серед пріоритетів, які дозволять перейти «від процесу боротьби з корупцією до її подолання», Р. Рябошапка назвав перегляд антикорупційного законодавства та внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, оскільки внесені до КПК зміни мали на меті полегшення для адвокатів та ускладнення роботи правоохоронних органів. Ще один напрям — це розроблення законодавства стосовно захисту викривачів корупції. Також планується ухвалити антикорупційну стратегію та план виконання наших міжнародних зобов’язань у сфері боротьби з корупцією.

Заступник голови Вищого антикорупційного суду Євген Крук повідомив, що відповідно до закону суд має запрацювати із 5 вересня, а нині завершується робота над організаційними питаннями. «Ми усвідомлюємо відповідальність перед українським суспільством та докладаємо всіх зусиль, щоб 5 вересня суд запрацював», — сказав він та звернув увагу на невизначеність щодо підсудності Антикорупційному суду, яку ще має врегулювати парламент.

Антикорупційний прокурор Назар Холодницький повідомив, що до суду направлено чотири кримінальні справи щодо п’яти народних депутатів та 22 справи щодо суддів. «Ще один, 23-й суддя, з Турківського району Львівської області, якого було викрито на хабарі, не хоче знайомитися з матеріалами справи і вже тривалий час хворіє», — зауважив він. Крім того, до суду направлено дев’ять справ щодо топ-чиновників, зокрема, голів Державної фіскальної служби, екологічної інспекції, аудиторської служби.

Зауваживши, що «стан їхнього розгляду бажає кращого», Н. Холодницький висловив сподівання, з 5 вересня цього року нарешті запрацює Антикорупційний суд.

Коментуючи виступ Антикорупційного прокурора, керівник Офісу Президента Андрій Богдан зауважив, що, як колишній адвокат, вважає: потрібно підготувати зміни до Кримінального процесуального кодексу, бо законодавець залишив обвинуваченим дуже багато можливостей для зловживання своїми правами. «За наявності в обвинуваченого достатніх коштів на адвоката довести кримінальну справу до логічного завершення практично неможливо», -сказав він та запропонував невідкладно ліквідувати законодавчі прогалини, які не дозволяють затягувати суд. Голова НАБУ на підтвердження цих слів навів приклад, що обвинувачені у справі, яка стосується Південно-Української АЕС, вже понад рік знайомляться з матеріалами справи.

Голова Національного антикорупційного бюро розслідувань Артем Ситник повідомив, що до суду вже передано чимало справ, які стосуються народних депутатів, міністрів та керівників державних органів. «Це ті справи, які роками не розглядалися і які нарешті має розглянути Антикорупційний суд», — сказав він та відзначив покращення співпраці зі Службою безпеки, звідти почали надходити матеріали на топ-чиновників. Разом з тим А. Ситник висловив жаль, що в червні цього року Конституційний Суд визнав неконституційним право НАБУ подавати позови про скасування в судовому порядку угод, які вважаються корупційними. «Всього було виграно позовів на 6 мільярдів гривень, але після рішення суду є загроза втратити те, що напрацьовано», — підкреслив він та закликав з початком роботи нового парламенту повернути цей ефективний інструмент до законодавства, а також надати НАБУ право на незалежне прослуховування.

Голова Державного бюро розслідувань Роман Труба зазначив, що за сім місяців діяльності у віданні бюро перебуває 10 тисяч кримінальних проваджень, з яких понад три тисячі — це корупційні злочини. «220 особам уже оголошено підозри та скеровано до суду 70 обвинувальних актів, за деякими з яких уже є вироки суду», — сказав він та поінформував, що, наприклад, у травні було викрито групу посадових осіб Державної служби зайнятості, які систематично вимагали та отримували «відкати» від підприємств, що будували центри зайнятості. Крім того, триває розслідування зловживань службових осіб Міноборони, які завищували ціни та приймали продукцію, яка не відповідає технічним вимогам. За його словами, йдеться не тільки про «всім відомі бронежилети», а й про порушення на бронетанкових заводах та під час закупівлі наметів чи уніформи. «Попередньо суму збитків оцінюють у 100 мільйонів гривень», — сказав Р. Труба. Також бюро почало розслідувати порушення під час закупівлі державних облігацій. За його словами, до організації незаконної схеми причетні й деякі народні депутати, а завдані державі збитки обраховуються мільйонами доларів.

Р. Труба звернув увагу, що сьогодні в бюро працює тільки 285 слідчих, чого явно недостатньо для розслідування уже порушених 10 тисяч кримінальних проваджень. «Це 35 кримінальних проваджень на одного слідчого, чимало з яких — резонансні», — сказав він та зауважив, що закон обмежує чисельність ДБР по всій країні 1500 працівниками. У зв’язку з цим він висловив сподівання, що наступний склад Верховної Ради розгляне це питання.

Фото: president.gov.ua