Тим часом не вщухають радісні повідомлення про черговий рекорд експорту зернових — 50,4 млн тонн. Безумовно, українськими аграріями можна пишатися, а от переважною сировинністю вітчизняної економіки та експорту — ні.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП). Державна служба статистики України повідомляє, що експорт товарів з України за цей період зріс на 7,4% — до 20,9 млрд дол., імпорт — на 9,3%, до 23,53 млрд дол.

«Експорт зернових збільшився через рекордну врожайність та непогану кон’юнктуру на світовому ринку. Та зверніть увагу: навіть попри це, негативне сальдо зовнішньої торгівлі значно збільшилося. Україна імпортувала товарів на 2,6 млрд дол. більше, ніж отримала від експорту. Причина в тому, що ми завозимо високотехнологічне обладнання, товари із високою доданою вартістю, а постачаємо натомість сировину», — каже президент УСПП Анатолій Кінах.

У діловому союзі переконані: потрібно йти від зворотного. Щоб розвивати зовнішню торгівлю, спочатку потрібно виробляти конкурентні товари. Обов’язково із доданою вартістю. А для цього потрібні кошти — кредитування банками, стимули для модернізації підприємств.

Промислово-підприємницька громада пропонує владі разом подумати над промисловою стратегією. Величезні переваги країни — розробки, наукові кадри, виробничі майданчики — марно простоюють. Деіндустріалізація реально загрожує економіці, як і трудова міграція, що посилюється. Виїжджають, зокрема, й вузькопрофільні фахівці. У держави ж немає ні програм, ні стратегій розвитку власної промисловості.

Динаміка зміни структури витрат свідчить, що прірва між багатими і бідними в Україні зростає. Як пояснюють економісти, нині 95% доходів громадян витрачаються на поточні витрати, а було 83%. Левова частка цих витрат фінансується з попередніх накопичень.

За словами експертів, майнове розшарування населення досягло нового рівня: доходи найбагатших і найбідніших уже відрізняються не у кілька разів, а на порядок, тобто у 10 разів і більше.

А ось і чергова «ластівка». Представники Світового банку радять Україні до завершення основних економічних реформ зупинити стрімке зростання мінімальної зарплати. Будь-які підвищення зарплат і надбавок у державному секторі поки що теж небажані, бо матимуть негативні наслідки для економічного зростання. Таке збільшення зарплати можна розглядати і як один із чинників зростання інфляції.

Тим часом команду Президента України Володимира Зеленського не полишає запал. Там готують зміни до правил отримання субсидій на житлово-комунальні послуги.

«Станом на січень 2018 року 6,9 млн домогосподарств користувалися субсидіями. Після низки різних рішень і подій станом на січень 2019-го кількість субсідіантів було зменшено до 3,6 млн домогосподарств. Це вилилося в зниження платіжної дисципліни, збільшення боргів за житлово-комунальні послуги», — повідомив представник Президента в уряді Андрій Герус.

За його оцінками, ще щонайменше 1—1,5 млн незабезпечених домогосподарств обґрунтовано мають право на субсидії.

«Ми зараз розробляємо відповідні зміни до правил отримання субсидій, які дозволять збільшити кількість домогосподарств-субсидіантів на 1—1,5 мільйона», — зазначив Герус.