До першого засідання Верховної Ради дев’ятого скликання ще є час, але склад депутатського корпусу оновився, за попередніми даними, на три чверті, тож суспільство тривожить те, як далі працюватиме єдиний законодавчий орган країни. Поки немає остаточних даних, переможці не квапляться з коментарями, та все-таки деякі заяви вже зроблено.

Так, лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков у ефірі одного з телеканалів підкреслив, що його політична сила не підтримуватиме амністію для тих, хто замішаний у військових злочинах на Донбасі. «Ніякі амністії в даному плані не поширюються ні в Україні, ні за кордоном», — сказав він. Водночас прокоментував ситуацію з місцевими виборами. Адже під час оголошення попередніх результатів народного волевиявлення в штабі партії Президент Володимир Зеленський натякнув, що розслаблятися з цього приводу не варто. До нових виборів справді варто готуватися, заявив Д. Разумков і запевнив, що саме цим займеться партія «Слуга народу» одразу після того, як офіційно завершаться парламентські вибори. Щоправда, політик припустив, що, найпевніше, до 2020 року владу на місцях не мінятимуть, та все залежатиме від місцевих органів влади, підкреслив він. На думку Д. Разумкова, не всі органи влади нині працюють ефективно — вони не відповідають викликам, які стоять перед державою, не на належному рівні забезпечують життєдіяльність громадян і неефективно використовують ресурси. У цьому контексті політик нагадав про випадки, коли гроші, отримані в тому числі завдяки реформі децентралізації, кладуть на депозити. Він назвав це «прямими діями, які можуть бути пов’язані з корупцією».

Представникам «Слуги народу» у цьому скликанні прогнозують майже 250 мандатів. Відтак, найпевніше, ми вперше матимемо справу із так званою «монобільшістю». Хоча раніше представники цієї політичної сили не відкидали можливість співпрацювати із новоствореною партією «Голос». Поки жодних заяв у відповідь на це не прозвучало. Але Святослав Вакарчук, лідер «Голосу», все-таки поділився своїм баченням роботи Верховної Ради. Так, в ексклюзивному інтерв’ю «Укрінформу» він сказав, що Верховна Рада має ухвалити закон, який би чітко регламентував стосунки України та Росії в усіх сферах. «Наша країна дуже страждає від політики подвійних стандартів, — сказав він. — Держава часто не хоче брати на себе відповідальність за багато речей, а тому залишається відкритим питання, скажімо так, моральної відповідальності людей. Наприклад, чому одні люди принципово не їздять на гастролі до країни-агресора, а інші навпаки — активно виступають у Росії. Тому було б добре, щоб держава прийняла закон, умовно кажучи, про співіснування з країною-агресором, в якому чітко окреслила б, що можна, а що — ні. Тоді питання було б знято».

Святослав Вакарчук також закликав уважно підходити до питання скорочення кількості комітетів. А також висловився за створення в структурі парламенту окремого комітету, який би займався питаннями розвитку високих технологій як пріоритетної галузі.

Цю заяву на своїй сторінці у Фейсбуці прокоментувала представниця «Європейської солідарності», яка, очікується, також подолала п’ятивідсотковий бар’єр, — Ірина Геращенко. «У Верховній Раді є такий комітет, — написала вона. — Він існує і достатньо добре працював минулої каденції. Називається Комітет інформатизації та зв’язку. Складається виключно з нових облич, прийняв низку важливих законів у сфері ІТ». А перед тим вона написала про те, що у Верховній Раді восьмого скликання не на-збиралося б і п’ятірки депутатів без вищої освіти. «У нинішньому складі людей без вищої освіти буде чимало, — каже політик. — Уперше так чимало». Водночас Ірина Геращенко відзначила, що в новий парламент пройшло значно більше жінок — до 20 відсотків (у попередньому — 12). «Дуже рада, що «Голос», «Європейська солідарність» та «Слуга народу» демонструють європейські підходи до гендерного балансу списків, — каже вона. — У «Батьківщині» та «Опозиційній платформі — За життя» ситуація трохи гірша, але загалом рухаємося правильним курсом бодай у цьому питанні».

Дві партії, які «програли» в гендерному підході формування своїх списків, до офіційного оголошення результатів виборів із коментарями не поспішають. Так, представник «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Павленко зробив заяву про те, що пріоритети партії залишаються незмінними. «Це політичне врегулювання конфлікту на Донбасі, проведення прямих переговорів з усіма сторонами і виконання Мінських угод, — сказав він. — Це припинення тарифного геноциду і зниження ціни на газ для українських споживачів, відновлення соціальних пільг і виплат, забезпечення гарантованої доступної та якісної медицини. Це відновлення культурних, релігійних та мовних прав українських громадян, які гарантовані «Конституцією України, але злочинно порушувалися попередньою владою».

Ще більш обережними у коментарях є представники «Батьківщини». Один із них, Валентин Наливайченко, в телевізійному ефірі наголосив на тому, що новообраний парламент має якомога швидше взятися до роботи. «23 серпня — День прапора, є символічною датою для проведення першого засідання», — сказав він. Для «Батьківщини» першими питаннями порядку денного мають стати підняття пенсій та заплат, зниження тарифів та запровадження європейських стандартів в освіті та медицині, запевнив В. Наливайченко.