Пляж пансіонату «Шацькі озера» 16 липня 2019 року.
Фото автора.
Таку перспективу мають тисячі відпочивальників, які розташувалися в ці липневі дні на берегах відомого всій Україні озера.
А сто років тому села рятували від повені
Світязь катастрофічно обмілів. Там, де ще в травні плюскотіла вода, тепер на піску можна приймати сонячні ванни. Подекуди вода відступила від берегів на двадцять—тридцять і навіть більше метрів. І цей негативний процес продовжується. Як розповів начальник Волинського обласного центру з гідрометеорології Ростислав Бондарчук, кожні два-три дні рівень води в озері понижується на сантиметр.
Оскільки опадів випадає мало, а жодна річка чи струмок не впадають в озеро, то слід лише сподіватися, що погода подарує нам кілька дощових тижнів (хай вибачать відпочивальники) хоча б для того, щоб сповільнити процес. Літо цього року видалося скупим на дощі: станом на 23 липня за місячної норми 85 міліметрів випало лише 39, у червні за норми 68 — лише 16 міліметрів. Потужні джерела, які нуртують на глибинах, теж втрачають силу. Дається взнаки меліорація, яка осушила колись величезні болота, що слугували надійним резервуаром для поповнення підземних водотоків.
До біди призвела і людська байдужість. Майже всі Шацькі озера, а їх тут понад два десятки, сполучені між собою каналами. Прокладаючи їх, меліоратори отримали змогу регулювати рівень води і в період паводків скидати зайву. Один із таких каналів з’єднує Світязь з озером Луки-Перемут. Розповідають, що понад сто років тому його прорили мешканці сіл Світязь і Пульмо, щоб врятувати села від підтоплення. Вода тоді вже підступала під мури церкви в селі Світязь. У 1970-х роках на ньому спорудили шлюз-регулятор, який мав би не допускати надмірного витікання води із Світязя. Але вже багато років шлюз не виконує своєї функції, оскільки його пошкодили місцеві браконьєри.
Нарешті 12 червня з ініціативи начальника регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислава Кравчука, на гідроспоруді побували керівники Шацького району. Тоді ж було домовлено з проектантами про виконання робіт з відновлення шлюзу. Про що читачі газети «Голос України» дізналися із надрукованої в нашому парламентському виданні 15 червня статті «Воду Світязя гріх розбазарювати». Тоді ж її автор висловив сподівання, що проект буде виготовлено оперативно, а роботи з його реалізації займуть зовсім мало часу: місяць-два. Проте яким великим було розчарування, коли 23 липня від Ростислава Кравчука дізнався, що керівництво Шацької об’єднаної територіальної громади, яка прийняла на свій баланс згадану гідроспоруду, за півтора місяця навіть не спромоглося укласти договір на проектні роботи. Канал, яким витікає вода зі Світязя, поки що спромоглися загатити лише мішками з піском.
Гідроспоруди потребують ремонту
Звичайно, списувати всі біди озера на цей рівчак, не можна. Адже пониження рівня Світязя на сантиметр означає втрату 265 тисяч кубометрів води. Стільки води глибоким канальчиком за два дні не витече. Усе набагато складніше. Неодноразові заклики «Голосу України» про розв’язання проблем Світязя до вчених, центральної і місцевої влад, громадськості, поки що залишилися непочутими.
Таких споруд, як зауважив Ростислав Кравчук, які безпосередньо регулюють рівень Шацьких озер, щонайменше дванадцять. Деякі з них сяк-так ще функціонують, а деякі, як, наприклад, шлюз на Луківському каналі, ще три десятиліття тому за наказом керівника одного з колгоспів було знищено. А від нього залежить водність третього за величиною озера Луки-Перемут.
Щоб читачі краще зрозуміли гостроту проблеми, скажемо, що обмілів не лише Світязь, а й усі його менші побратими-озера. Двома різними системами каналів вода з них живить річки Копаївку — притоку Західного Бугу і Риту — притоку Прип’яті. Слід знайти той баланс, який би не давав і цим річкам пересохнути, і озерам обміліти.
Колишній сільський голова Пульмо Федір Гловацький, котрий, до речі, був успішним керівником, переказав мені розповіді свого батька Панаса Гловацького про Світязь 30-х років минулого століття. Так ось вода озера за цей час відступила від села на 200—250 метрів. А там, де тонув дитиною Федір Панасович, тепер випасають корів. Ось такі сумні спогади. А розлога затока Світязя Бужня через обміління протоки скоро може стати самостійним озером.
Кілька днів тому автор цих рядків повернувся зі Світязя. До звичної характеристики красеня, мимоволі напрошується уточнення — колишній. Обміліле озеро тепер має вигляд не такий привабливий. Одна з відпочивальниць навіть висловила побажання: хай Світязь висохне аж до своєї глибоководної частини, тоді, мовляв, і його врода повернеться. Проте мілководдя дає змогу швидко прогріватися озеру, невелика глибина — це і спокій батьків за безпеку своїх дітей, а ще це місця нерестовища риб. Без цих мілин озеро втратить величезну кількість представників своєї іхтіофауни, майже на сто гектарів скоротиться його площа. Цього не можна допустити. Зберегти красу Світязя для наступних поколінь буде нелегко, але це потрібно зробити.
Світязь Шацького району Волинської області.
