У Центральній виборчій комісії відбувається реєстрація і прийняття протоколів з мокрими печатками від окружних виборчих комісій.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Центральна виборча комісія опрацювала 99,58% електронних протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування на дочасних виборах до Верховної Ради України дев’ятого скликання, що відбулися 21 липня. Станом на вчора (16.30), лідери перегонів серед політичних партій не змінилися, і до нового парламенту проходять п’ять політсил: «Слуга народу», утримуючи переконливе лідерство, набирає 43,17% голосів виборців, «Опозиційна платформа — За життя» — 13,01%, ВО «Батьківщина» — 8,18%, «Європейська солідарність» — 8,11%, «Голос» — 5,83%. Решта партій не долають 5-відсотковий прохідний бар’єр.
Проте нововведенням нинішніх виборів буде те, що згідно із Законом про політичні партії, державне фінансування матимуть і позапарламентські партії, які не потраплять до Верховної Ради, але здобудуть від 2% голосів виборців.
Новації — доплати з бюджету
Наразі на державне фінансування, окрім п’яти переможців виборчих перегонів, претендують ще шість політсил. Це — Радикальна партія Олега Ляшка (із попереднім результатом 4,01%), «Сила і честь» (Ігоря Смєшка) —3,82% та Опозиційний блок — 3,02%, «Українська стратегія Гройсмана» — 2,40%, Партія Шарія — 2,23% і ВО «Свобода» — 2,16%.
За підрахунками руху «Чесно», загальний бюджет державного фінансування у 2020 році становитиме 565 млн гривень. Із них найбільше — майже 225 млн гривень — отримає лідер виборчих перегонів «Слуга народу». А одіозна партія Шарія може розраховувати на підтримку від держави (а себто — платників податків) в обсязі 12,2 млн гривень. Згідно із Законом, загальна сума державного фінансування партій залежить від розміру прожиткового мінімуму та явки на виборах. Тобто сума розраховується так: за даними ЦВК, явка на виборах становила 14,7 мільйона виборців. 2% від прожиткового мінімуму — це 38 гривень 42 копійки. На цю суму множиться кількість голосів, відданих за певну партію, — і ось сума, яку одержить кожна партія. Відтак, загальний бюджет держфінансування партій у 2020 році сягатиме майже 565 мільйонів гривень. За моделюванням руху «Чесно», 90% цієї суми, або 509 мільйонів, розподілять пропорційно до результатів на виборах між усіма партіями, що подолають бар’єр у 2%. Ще 10%, або 56,5 мільйона гривень, розподілять на користь... жінок. Тобто поділять пропорційно (нарівно) між тими партіями, які пройдуть до парламенту й у своїх виборчих списках матимуть понад третину жінок (рахується саме за прохідним списком, а не за фракцією, до якої приєднаються мажоритарники). Відтак, партія, яка здобуде 2%, у 2020 році одержить з бюджету майже 11 мільйонів гривень. Ситуація в одномандатних виборчих округах дещо цікавіша і напруженіша. У деяких округах доля переможця залежить від кожного голосу.
Наразі у Центрвиборчкомі триває прийняття та оголошення протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та протоколи ОВК про підсумки голосування в одномандатних округах. Станом на 13.30 24 липня, ЦВК прийняла протоколи про підсумки голосування від ОВК 34 одномандатних виборчих округів. Якщо до якихось протоколів виникають запитання, їх повертають до окружкомів на доопрацювання ще на добу. Зокрема, ЦВК доручила підготувати та надати протоколи із позначкою «Уточнений» ОВК ОВО № 37 і № 131.
Процес був конкурентним
Одразу після завершення голосування 21 липня було опубліковано низку попередніх звітів — Міжнародної місії зі спостереження за виборами, Парламентських асамблей ОБСЄ, НАТО, Європейського Парламенту та інших міжнародних структур, а також коментарі іноземних офіційних осіб — послів країн «Великої сімки», представників США та інших. У більшості звітів зазначається, що виборчий процес відбувся відповідно до норм українського законодавства, міжнародних стандартів та відображав волевиявлення виборців.
«Позачергові парламентські вибори в Україні 21 липня продемонстрували повагу до фундаментальних прав і свобод. Виборча кампанія була конкурентною, з великою кількістю кандидатів, які представляли широкий спектр політичних партій, хоча траплялися певні порушення, переважно у мажоритарних округах. Загалом учасники виборчого процесу діяли компетентно і ефективно попри обмежений час для підготовки до виборів», — заявив Спеціальний координатор і керівник місії короткострокових спостерігачів ОБСЄ Ілкка Канерва.
Високо оцінили й діяльність Центрвиборчкому. Зокрема, у звіті Національного демократичного інституту зазначається, що «новий склад ЦВК, призначений у вересні 2018 року, діяв професійно та ефективно». А проведені НДІ опитування свідчать про те, що довіра суспільства до ЦВК значно зросла за період з грудня 2018 року по травень 2019 року — тобто у ході підготовки та проведення дочасних президентських виборів.
Голова Комітету Європарламенту із закордонних справ Девід Макалістер, котрий очолював на дочасних парламентських виборах до Верховної Ради спостережну делегацію Європарламенту, заявив: «Попри такий складний контекст, а також враховуючи той факт, що ці вибори відбулися на кілька місяців раніше від запланованого, можна впевнено казати, що вони були конкурентними, добре організованими та проведеними ефективно, а ЦВК зробила все, що від неї залежить, щоб виправити певні недоліки, що проявилися раніше під час президентської кампанії».
Центральна виборча комісія зареєструвала на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року 1719 офіційних спостерігачів від 12 іноземних країн та 21 міжнародної організації.
Хто є хто із «нових облич»
Продовжуємо аналізувати склад новообраного парламенту та його «фішки».
Вперше в історії незалежної України більшість у Верховній Раді отримує одна партія — за попередніми даними, «Слуга народу» проводить до парламенту 253 народних депутати. Досі за часів Незалежності найбільшу фракцію — у складі 185 депутатів — мала «Партія регіонів» після виборів 2012 року. Проте більшості у 226 голосів у неї не було.
Попередня картина Верховної Ради України дев’ятого скликання:
«Слуга народу» — 124 (список) + 129 (округи) = 253 депутатські мандати.
«Опозиційна платформа — За життя» — 37 (список) + 6 (округи) = 43 мандати.
ВО «Батьківщина» — 24 (список) + 2 (округи) = 26 мандатів.
«Європейська солідарність» — 23 (список) + 2 (округи) = 25 мандатів.
«Голос» — 17 (список) + 3 (округи) = 20 мандатів.
Інші партії — 10 мандатів.
Самовисуванці — 47 мандатів.
У новому парламенті працюватимуть чимало зірок шоу-бізнесу (лідер партії «Голос» і музичного гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, художній керівник студії «Мамахохотала» Роман Грищук), журналістів (Сергій Рахманін, Олександр Скічко, Ольга Василевська, Сергій Швець, Олександр Дубінський, Олександр Ткаченко, Артем Ковальов, Дмитро Костюк, Олена Мошенець, Дар’я Володіна), керівниця прес-офісу «Слуги народу» Євгенія Кравчук, а також — спортсмени (Жан Беленюк, Ольга Саладуха), весільні фотограф Сергій Штепа і тамада Ігор Кривошеєв — учасник проекту «Ліга сміху». І — також рекордно — понад два десятки безробітних. Серед майбутніх депутатів є ціла група «кварталівців» — актор студії «Квартал 95» Юрій Корявченков, відомий під прізвиськом Юзік, котрий перемагає на окрузі № 33 у Кривому Розі з результатом 60,84%, гендиректор компанії «Квартал-концерт» Максим Ткаченко, працівники студії «Квартал 95» — сценарист Олександр Кабанов, директорка з управління і розвитку цифрових продуктів Олена Хоменко.
Тріумфально для «Слуги народу» завершились виборчі перегони у всіх мажоритарних округах у трьох областях — Запорізькій (9 із 9 мандатів), Миколаївській (6 із 6 мандатів), Чернівецькій (4 із 4 мандатів) та у Києві (13 із 13 мандатів). У Дніпропетровській області «слуги» здобувають 16 із 17 мандатів, у Харківській — 12 із 14 мандатів, Київській — 8 із 9 мандатів, Одеській — 8 із 11 мандатів, Полтавській — 6 із 8 мандатів, Житомирській — 5 із 6 мандатів, Черкаській — 5 із 7 мандатів, Кіровоградській — 4 із 5 мандатів, Рівненській — 4 із 5 мандатів, Херсонській — 4 із 5 мандатів.
На Донбасі виборці надали перевагу іншим політичним силам. «Опозиційна платформа — За життя» перемагає у чотирьох і «Опозиційний блок» у чотирьох округах із 18 на Донеччині. На Луганщині у шести округах лідирують по одному кандидату від «За життя», Опоблоку, «Слуги народу» і троє самовисуванців.
Західна Україна теж строката. Зокрема, на Закарпатті кандидати від «Слуги народу» перемагають лише в одному — 70-му окрузі. У 69-му окрузі лідирує Віктор Балога (партія «Єдиний центр»), решта — самовисуванці. На Львівщині три депутатські мандати здобувають кандидати від «Голосу», два — від «ЄС», два — від «Слуги», один — від «Самопомочі», ще чотири — самовисуванці.
Позачергові вибори до Верховної Ради відбулися за старою змішаною виборчою системою. Тобто 225 депутатів обиралися за закритими партійними списками, а 199 — в одномандатних округах за мажоритарною системою. У 26 округах, які розташовані на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Автономної Республіки Крим, вибори не проводилися. Відтак у Верховній Раді дев’ятого скликання буде не 450, а 424 депутати. Наступні парламентські вибори, згідно з прийнятим парламентом Виборчим кодексом, мають пройти за відкритими партійними списками. Однак він ще не підписаний Президентом.
