Цьогорічна жнивна кампанія на Хмельниччині викликає в хліборобів різні почуття. З одного боку, вплив природних чинників на формування врожаю був максимальним, причому далеко не завжди позитивним. З другого — значну частину негативних чинників усе-таки вдалось подолати і отримати непоганий результат на полях.
В області намолочено перших півмільйона тонн ранніх зернових. При цьому їх зібрали лише з четвертої частини площ, обмолотивши колос на 92 тисячах гектарів. Найшвидше роботи просуваються в південних Кам’янець-Подільському та Новоушицькому районах, де скошено і обмолочено більш як половину площ. А от найвищими врожаями радують північні райони. Так, у Шепетівському в деяких господарствах озимої пшениці збирають по 63 центнери з гектара. Це доволі високий показник, якщо врахувати, що в краї середня врожайність ранніх зернових — приблизно 53 центнери з гектара.
У багатьох господарствах і на такі результати не сподівались. Адже синоптики зафіксували в травні та червні показники, яких не було із середини минулого століття. Зокрема, навесні випала небувала кількість опадів, а на початку літа температура сягнула максимально високих позначок. Усі ті чинники впливали на ріст рослин, а головне — формування колосу. Стримували розвиток і виповненість самого зерна.
Тож про дружне дозрівання і одночасний початок жнив на всіх територіях говорити не доводиться. Через це навіть усю наявну зернозбиральну техніку не виводять на поля. Із майже тисячі високопродуктивних комбайнів зараз працює лише шістсот.
Утім, ситуація не викликає серйозного занепокоєння на місцях — роботи проходять злагоджено і без зривів. До того ж низка культур вродила навіть краще, ніж торік. Урожайність ярого ячменю підросла на 7 центнерів, озимого — на 7 і становить понад 51 ц/га. А його збирання наближається до завершення. Як і гороху та ріпаку. Останнього намолотили понад 210 тисяч тонн, отримавши по 32 центнери з гектара.
У господарствах сподіваються, що ранні зернові повністю буде зібрано, як завжди, до середини серпня. Наразі більшу тривогу викликають пізні культури, зокрема кукурудза. Останніми роками саме вона становить левову частку в загальному валові зернових, що збирають у краї. Особливості цьогорічної погоди створили певні проблеми. Хоча самі рослини виросли доволі масивними, проте качани залишаються невеликими. Фахівці сподіваються, що набрати відповідну масу їм усе-таки допоможе серпневе тепло.
Загалом у більшості господарств налаштовані доволі оптимістично. Хоча ймовірні цінові гойдалки позитива не додають. Адже вже тепер експерти прогнозують: вартість зерна знижуватиметься порівняно з минулим роком. Причому падіння може сягнути і 15 відсотків. Підставою для таких очікувань є не стільки внутрішній чинник, як ситуація на світовому ринку зерна. Саме високий вал визначатиме нижчу вартість збіжжя. А оскільки переважна більшість вітчизняного зерна спрямовується на експорт, то й відійти від цих тенденцій буде важко.
Споживача такі тенденції мали б тішити: дешевша сировина повинна знизити і ціну готового продукту — хліба. Але щодо цього ніхто жодних обіцянок не дає. Навпаки, паляниці та хлібобулочні вироби продовжують постійно дорожчати.
Пояснюють це впливом на собівартість не стільки цін на борошно, як підвищенням заробітної плати і тарифів на енергоносії. Все те коригує і доходи сільгоспвиробників. Вартість цьогорічних жнив зросла. У середньому вона становить 3,7 тисячі гривень на гектар, і це майже на півтисячі гривень більше, ніж було торік. У результаті можна спрогнозувати, що дешевше зерно не призведе до зниження цін на хліб. Утім, споживачі вже давно не сподіваються на таке. Для багатьох важливіше, щоб буханець хоча б не дорожчав.
Хмельницька область.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
