У Центральній виборчій комісії триває реєстрація і прийняття протоколів з мокрими печатками від окружних виборчих комісій.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут 

Вибори-2019

Центральна виборча комісія опрацювала 100% електронних протоколів про підсумки голосування по багатомандатному виборчому округу на позачергових виборах — до Верховної Ради потрапляють п’ять партій. Як свідчать дані на офіційному сайті ЦВК, політична партія «Слуга народу» набрала 43,16% голосів виборців, «Опозиційна платформа — За життя» — 13,05%, ВО «Батьківщина» — 8,18%, «Європейська солідарність» — 8,10%, «Голос» — 5,82%. Решта партій не долають прохідний 5-відсотковий бар’єр. Явка виборців по всіх 199 одномандатних округах становила 49,89%.

ЦВК прийняла уже понад половину паперових оригіналів протоколів окружних виборчих комісій із мокрими печатками, і цей процес активно триває у режимі безперервного засідання ЦВК, яке завершиться оголошенням офіційних результатів виборів. 25 липня було прийнято до розгляду та подальшого опрацювання протоколи із 69 округів, а загалом — 116 із 199 округів. Дедлайн, згідно із законом, — до 5 серпня.

У Центрвиборчкомі відзначають, що на дочасних парламентських виборах окружкоми спрацювали більш професійно, аніж на дочасних президентських перегонах, — «забракували» значно менше протоколів ОВК, відправивши їх на доопрацювання. Після чого оригінали протоколів мають знову подати до ЦВК із позначкою «Уточнений».

Спрацювали двійники

Така виборча технологія, як використання «двійників» — уже ніби й не новація. Однак, як засвідчили нинішні вибори, все одно спрацьовує. Головною тенденцію виборів-2019 — як президентських, так і парламентських, є те, що люди голосували не так за конкретних кандидатів, їх ім’я, вчинки, справи, статус, як за улюблений відомий яскравий бренд і головне — проти влади. І відтак ставили галочку навпроти абсолютно незнайомого прізвища кандидата, який представляв певну політсилу. У ролі «двійників» довелося виступати не тільки однофамільцям, як на попередніх виборах, а й «клонам» лідируючої політичної сили. Яскравий приклад на парламентських виборах — виборчий округ № 37 у Дніпропетровській області, де, за попередніми результатами, перемагає народний депутат України восьмого скликання від Опозиційного блоку Дмитро Шпенов, самовисуванець, випереджаючи представника партії «Слуга народу» Ігоря Фартушного на 1,7%. Однак у цьому окрузі, окрім, власне, висуванця від партії «Слуга народу», також балотувалися: керівник проекту ПП «ЗЕ! Слуга народу», керівник приватного підприємства «ЗЕ! Слуга народу», керівник проекту Громадський рух «Слуга народу», керівник проекту Громадська організація «Громадський рух «Слуга народу», керівник проекту Громадська організація «Слуга для народу». Збагнули хід — навіщо стільки «слуг»?

«Двійники працюють і дуже добре», — відзначила керівник Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська у Фейсбуці. — Вуаля! І мінус сім мандатів. Попередні результати голосування в семи одномандатних виборчих округах свідчать про успішність зусиль суб’єктів виборчого процесу, метою яких могло бути свідоме введення виборців у оману щодо особи кандидата і партії, яку він (вона) представляє. На основі аналізу, проведеного Громадянською мережею ОПОРА, доводиться констатувати, що наслідки застосування технології двійників у одномандатних виборчих округах №№ 37, 64, 78, 119, 146, 198, 210 мали негативний вплив на процес волевиявлення виборців і потребують уважного вивчення та оцінки з боку правоохоронних органів».

Буде перерахунок

За даними ОПОРИ, проблемними залишаються такі виборчі округи:   № 49 (Донецька область), де представник Опозиційного блоку Борис Колєсніков програє висуванцю «Опозиційної платформи — За життя» Валерію Гнатенку, і буде здійснено перерахунок на двох виборчих дільницях; № 69 (Закарпатська область), де лідирує Віктор Балога, ймовірний перерахунок на 133 дільницях, № 106 (Луганська область), де почались протистояння, № 117 (Львівська область), де лідирує Ярослав Рущишин від «Голосу», результати оскаржуються в суді та ймовірний перерахунок на одній дільниці, № 127 (Миколаївська область), де призначено повторний підрахунок за рішенням ОВК, № 198 (Черкаська область), де лідирує чинний народний депутат Сергій Рудик, — триває суд, на якому позивач вимагає перерахунку по 80 виборчих дільницях, і два округи на Чернігівщині — № 206, де представник «Слуги народу» Антон Поляков випереджає нинішнього депутата, власника будівельної корпорації «Укрбуд» Максима Микитася, і очікується повторний підрахунок по 10 дільницях, і    № 20, де лідеру перегонів Максиму Зуєву від «Слуги народу» програє депутат попередніх скликань, бізнесмен Ігор Рибаков, і має відбутися повторний підрахунок по 17 дільницях. Велика ймовірність перерахунку голосів і в окрузі № 52 на Донеччині, де лідирує представник «Батьківщини» Євген Яковенко.

А в одномандатному окрузі № 105 на Луганщині брат лідера партії «Опозиційна платформа — За життя» Віктора Медведчука Сергій Медведчук позивається до Центральної виборчої комісії та голови виборчкому. За попередніми результатами, він поступився місцем у парламенті кандидатці від «Опозиційного блоку».

«Члени комісій на межі нервового виснаження, але малий розрив між кандидатами, або ж порушення щодо процедури транспортування, наприклад, неналежне пакування виборчої документації, є політично-процедурним фактором впливу на рішення щодо повторного підрахунку, на якому повинні бути також присутні члени ДВК, які транспортували ці бюлетені, — зауважує Ольга Айвазовська. — Уявіть, наскільки люди щасливі повертатись в пекло цифр і документів, які насилу здали до вівторка. Вже відкрито кримінальне провадження за фактом ухиляння від виконання своїх обов’язків членами комісій, бо останні не хочуть йти в ОВК на перерахунок. А в одній з ОВК члени комісій до всього ще і отруїлись зіпсованим олів’є. Повна безнадія на швидке завершення процесу».

Утім, у Центрвиборчкомі налаштовані більш оптимістично, стверджуючи, що підрахунок голосів та передання оригіналів протоколів ОВК триває навіть швидше, аніж на президентських виборах.

У Комітеті виборців України у звіті за підсумками дочасних парламентських виборів заявили, що день голосування загалом було проведено у відповідності до вимог українського законодавства та міжнародних стандартів демократичних виборів. «У порівнянні із попередніми виборами Президента України 2019 року, позачерговими парламентськими виборами 2014 року кількість та характер порушень виборчого законодавства принципово не змінилися», — йдеться у звіті КВУ. А на думку офіційних спостерігачів від КВУ, зафіксовані порушення «не носили системного характеру та не були такими, що могли суттєво вплинути на результати волевиявлення громадян».

Водночас серед найтиповіших порушень у КВУ відзначають: помилки в роботі дільничних виборчих комісій та проведення агітації поза строками, визначеними Законом «Про вибори народних депутатів України», наявність матеріалів незаконної агітації, неправильне трактування або незнання чинного законодавства з боку членів виборчих комісій, часті заміни членів виборчих комісій, заповнення виборчої документації до офіційного закінчення голосування.

Системних порушень правопорядку не відбулося

За період виборчої кампанії до Верховної Ради України було зареєстровано 10,6 тисячі заяв та повідомлень про порушення. Про це учора під час відеоселекторної наради всіх структурних та територіальних органів МВС повідомив перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий, інформує департамент комунікацій Нацполіції.

«Ніяких системних порушень правопорядку не відбулося, — сказав Яровий. — Були порушення, пов’язані з виборчою кампанією. Зареєстровано 10,6 тисячі заяв та повідомлень про порушення, відкрито 516 кримінальних проваджень, складено майже 1,5 тисячі адміністративних протоколів».

Факт

Голосування відбувалося за змішаною виборчою системою: 225 депутатів обирали за пропорційною системою із закритими списками, 199 — за мажоритарною системою в одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на непідконтрольних територіях, де вибори не проводилися). У бюлетені у багатомандатному виборчому окрузі було представлено 22 партії.