Протягом цього тижня представники партії «Слуга народу», які проходять до нового складу парламенту, матимуть інтенсивний курс навчання в Київській школі економіки. Для цього вони прибули до Трускавця. У цьому курортному містечку майбутні народні депутати розмістилися в двох популярних готелях для того, щоб, за словами керівника Київської школи економіки Тимофія Милованова, навчатися всього необхідного для законотворення «у максимально інтенсивному і жорсткому графіку».
«Немає таких університетів, де навчають на депутатів», — висловилася з цього приводу Перший заступник Голови Верховної Ради восьмого скликання Ірина Геращенко на своїй сторінці у Фейсбуці. Законотворча робота та представницькі функції, каже вона, вимагають від парламентаріїв наявності певних знань, принципів, кругозору. «Бажано мати за плечима список прочитаних книжок, які допомагають формуванню особистості, — йдеться в повідомленні на особистій сторінці політика. — Свої університети нові депутати, як і ми колись, проходитимуть безпосередньо у Верховній Раді. І на них чекає чимало відкриттів, розчарувань, радості чи обурення від проведених чи провалених законів». Парламентарій припустила, що з огляду на повноваження Президента та Верховної Ради корисним для новообраних колег може видатися базовий курс зовнішньої політики. Також, на її думку, важливо знати Регламент та володіти основами парламентської етики та культури.
Тим часом суспільство продовжує хвилюватися з приводу того, хто ж увійде до складу нового уряду. Так, представник Президента в Кабінеті Міністрів Андрій Герус в інтерв’ю «РБК-Україна» заявив, що коаліція в новому парламенті фактично вже є і що вона й забере всі міністерські крісла. Мовляв, положень у чинному законодавстві, які б гарантували місця в уряді для опозиції, просто не існує. Водночас посадовець не відкинув того факту, що окремі керівні посади в парламентських комітетах дістануться представникам меншості. «Думаю, деякі комітети віддадуть опозиції, щоб ні в кого не було сумнівів у демократичності нової влади. Які саме — поки що не знаю», — сказав він. Керівник виборчого штабу «Слуги народу» Олександр Корнієнко для журналістів «Лівого берега» зробив кілька припущень з приводу того, хто ж може обійняти найбільш резонансні посади. Так, Міністерство охорони здоров’я, за його словами, може очолити Михайло Радуцький (про інші кандидатури, окрім власника мережі приватних клінік «Борис», мовляв, навіть не чув), а Міносвіти — Сергій Бабак. Останній, за даними О. Корнієнка, має вже напрацьований «цілий пакет освітніх законо-проектів», тож готовий очолювати як мінімум профільний комітет Верховної Ради. Водночас, він висловив сумнів з приводу того, що Уляна Супрун та Лілія Гриневич зможуть утриматися на своїх посадах у новому складі Кабміну.
Стало відомо також, що всі зміни в галузі освіти спрямовуватимуть на те, щоб «розкрити та вдосконалити реформу Нової української школи». А от реформу охорони здоров’я перед тим, як продовжувати, необхідно ретельно проаудитувати, вважає очільник штабу «Слуги народу». Спілкуючись зі ЗМІ, він також розповів про те, як удосконалять систему адміністративного устрою. Як відомо, йдеться про можливість заміни державних адміністрацій префектурами. Реформа передбачає збільшення повноважень влади місцевого рівня, запевняє О. Корнієнко. Префектури, каже він, стежитимуть за законністю рішень місцевих рад. Відтак райони, якими опікуватиметься префект, укрупнюватимуть. Аж до того, що їх може залишитися не більш як сотня. «Децентралізація є в програмах усіх політичних сил, — заявив майбутній народний депутат, — і її підтримають».
Як відомо, Олександр Корнієнко, крім того, що очолював виборчий штаб нового Президента Володимира Зеленського, керував і кампанією «Слуги народу». Він — сьомий у списку партії і фактично вже став спікером цієї політичної сили. Так, «Українська правда», посилаючись на свої джерела, висловлює припущення про те, що цей новий політик може стати главою парламентської фракції «Слуги народу». Серед можливих кандидатів називають також Руслана Стефанчука (другий номер зі списку) та Давида Арахамію (четвертий номер).
Натомість опоненти парламентської монобільшості роблять і свої заяви про наміри. Так, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко стверджує, що наша країна нині перебуває в кризі. Мовляв, про це свідчить сам факт дострокових парламентських виборів, яких, на його думку, можна було й уникнути. Такі висновки можна зробити з його інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF. Водночас, п’ятий Президент ще раз зафіксував чітку позицію своїх однопартійців — за європейську та євроатлантичну інтеграцію. Мовляв, готовий іти в Європу і з новим главою держави, якщо той також рухатиметься у цьому напрямку.
Представник «Батьківщини» Іван Крулько у ефірі «NewsOne» пообіцяв, що його колеги по партії не відступатимуть у новому складі парламенту від своїх ідей та програмових засад. «Ми налаштовані конструктивно, — сказав він. — Юлія Тимошенко та «Батьківщина» одразу заявили, що готові допомагати Президенту, якщо він справді бажає робити зміни, яких чекає український народ».
Утім, можливість об’єднуватися із представниками «старої влади» без п’яти хвилин переможці парламентських перегонів відкидають. А партія «Голос» поки що мовчить. Хоча, зрештою, голосів у цієї політичної сили надто мало, щоб хоч якось впливати на рішення так званої монобільшості.
