Питання надання медико-психологічної та реабілітаційної допомоги учасникам АТО обговорили учасники круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради з питань охорони здоров’я. Участь у ньому взяли представники міністерств охорони здоров’я, оборони, соціальної політики, профільних державних служб, Академії медичних наук, громадських та волонтерських організацій.

Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець одразу спрямувала дискусію в конструктивну площину. «Не хочу, щоб наша розмова завершилася гаслами про те, як у нас усе добре. Адже насправді це не так, — заявила вона. — Нині є величезні можливості, ресурси і люди, які можуть і хочуть допомагати. Проте є й зайві посередники. Наше завдання — чітко відпрацювати систему допомоги, щоб воїни отримували її оперативно».

Антитерористична операція оголила значну кількість проблем у системі охорони здоров’я, на які раніше увага майже не зверталася. Після завершення терміну лікування бійці, як правило, мають певні фізичні та душевні вади і не готові повернутися до повноцінного життя, тож потребують додаткової спеціалізованої допомоги — реабілітації. Успішне відновлення пораненого бійця на 80 відсотків залежить від ефективності реабілітації. Відсутність такої, тим паче в умовах війни, має ознаки відмови держави від власних захисників. Загалом є три види реабілітації: психологічна, медична та протезування. Акцент під час круглого столу було зроблено саме на першому аспекті, адже тут ситуація найкритичніша.

За словами першого заступника голови Комітету з питань охорони здоров’я Оксани Корчинської, цим питанням досі ніхто не займався, роками йому не надавали значення. Щоправда, й такої кількості бійців, яким потрібна була реабілітація, також не було. Погодився з депутатом і помічник міністра оборони Всеволод Стеблик.

«Проблема реабілітації на сьогодні вкрай актуальна хоча б тому, що досі ми не мали такої кількості постраждалих, які її потребують. Відповідно не мали й системи реабілітації. Для того, щоб зрозуміти, що потрібно робити, достатньо поглянути на структуру поранень», — переконаний він. За словами В. Стеблика, переважна кількість — 52,4 відсотка поранень припадає на кінцівки. На другому місці — 33,5 відсотка — поранення голови. Звісно, кожен вид патології потребує застосування спеціальних лікувальних факторів. Та лікувати тіло інколи простіше, ніж душу. Тим паче що й відповідних фахівців в Україні бракує.

«Нині ми ввели зміни до штату, в кожному шпиталі будуть психіатри, медичні психологи та психотерапевти. Але де готувати фахівців, які можуть працювати з бойовою травмою? Під час Майдану почала діяти психіатрична служба, частина досвіду перейшла на АТО, але більша частина, на жаль, була втрачена через відсутність системності. Нині величезні сподівання покладаються на Інститут соціальної, судової психіатрії та наркології», — зазначив В. Стеблик. Водночас, за словами директора департаменту медичної допомоги МОЗ України Світлани Хотіної, докорінний перегляд підготовки спеціалістів-реабілітологів має відбутися на законодавчому рівні.

Тим часом минулої неділі в Києві відбувся перший випуск тренерів-психологів, що спеціалізуватимуться на лікуванні посттравматичної стресової реакції. Протягом шести днів лікарі, психіатри, психотерапевти, психологи, соціальні працівники та волонтери з усієї України проходили курс лекцій семінару-навчання із запобігання та лікування посттравматичного стресового розладу. Лекції їм читав відомий американський психотерапевт Френк П’юселік, який сам є ветераном в’єтнамської війни, а тому не з чуток знає, що таке бойова психічна травма. «Це початок створення єдиної системи кваліфікованих тренерів-психологів, які повернуться в свої області, працюватимуть — тренуватимуть соціаль- них працівників та людей, котрі будуть безпосередньо контактувати з пораненими бійцями та сім’ями загиблих героїв», — зазначила Ольга Богомолець.

ДОСЛІВНО

Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга БОГОМОЛЕЦЬ:

«На державному рівні має бути розроблена єдина модель надання допомоги бійцям, що повертаються із зони АТО. Шлях, де чітко вказано, куди людина звертається, куди переводиться. Ця модель має бути імплементована на всю Україну».