Ранкове засідання 13 лютого

Година запитань до уряду, що відбувається у парламенті щоп’ятниці, цього разу привідкрила ту частину Мінських домовленостей, яка залишилася за рамками інформаційних стрічок. Про перебіг та результати переговорів із парламентської трибуни доповів міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, одним із важливих елементів Мінських домовленостей є те, що Президент України, канцлер Німеччини, президенти Франції та Російської Федерації схвалили декларацію. «Тобто вони схвалили комплекс заходів із виконання Мінських домовленостей. Це означає, що ми вперше отримали згоду російської сторони на підтримку логіки Мінських домовленостей і готовність їх виконувати», — зауважив він. Щодо відводу важкої артилерії П. Клімкін зауважив: цей процес повністю контролюватиметься з боку ОБСЄ, зокрема, Моніторингової місії. «Нині ведуться інтенсивні консультації, яким чином ОБСЄ зможе повністю реалізувати свої завдання. Ми застосовуватимемо всі технічні засоби для контролю над цим процесом, нам допомагатимуть, у т. ч. й супутникове та інше обладнання, для того щоб ми мали реальну картину», — додав міністр.

Він зазначив також: попри отримання підтвердження зобов’язання про відвід усіх іноземних формувань з Донбасу, на жаль, чіткої дати немає. «Але ми працюватимемо над цим пунктом, щоб установити часові рамки цього процесу», — сказав він.

Що стосується проведення місцевих виборів на Донбасі, то, за словами П. Клімкіна, «вдалося внести чітке положення, що ці вибори здійснюватимуться під контролем ОБСЄ, зокрема, Бюро з дотримання прав людини». «Саме це, а також висновок ОБСЄ і будуть свідченням і критерієм того, що підготовка до волевиявлення відбувається правильно, а самі перегони відбулися вільно та чесно. ОБСЄ буде присутня у цьому процесі з першої секунди. Такою є основна логіка цих домовленостей», — наголосив урядовець.

Водночас він підкреслив: нині триває робота над тим, щоб кожен пункт постійно перебував під нашим контролем. І найголовніше — щоб кожен пункт Мінських домовленостей виконувався за підтримки цивілізованого світу, наших друзів та партнерів, із залученням ОБСЄ. Стосовно особливого статусу Донбасу міністр зауважив, що виконуватиметься цей пункт винятково у рамках раніше ухваленого парламентом закону про особливий статус.

«Хочу чітко наголосити: будь-які подальші розмови про особливий режим Донбасу здійснюватимуться і реалізовуватимуться у рамках закону, який вже схвалений Верховною Радою, і в рамках імплементації цього закону», — зазначив він. Водночас П. Клімкін додав: питання децентралізації «у тому числі в контексті Донбасу, розглядатимуть винятково в рамках конституційної реформи. Адже жодних зобов’язань ані в юридичній, ані в політичній формі ніхто не брав».

Так само, за словами чиновника, відповідно до ухваленого парламентом закону про амністію виконуватиметься й п. 5 Мінських домовленостей. «Будь-які кроки щодо амністії здійснюватимуться в рамках закону, який розглядався Верховною Радою», — зазначив він і додав, що амністія жодним чином не може бути надана тим, хто був задіяний і залучений до злочинів проти людяності. «Це абсолютна позиція, яка однозначно була підкреслена в рамках переговорів», — додав він.

Відповів на запитання народних депутатів і міністр соціальної політики Павло Розенко. Одне з них стосувалося заборгованості у заробітній платі. За його словами, ця заборгованість минулого разу збільшилася на 1,5 млрд. грн. І становить сьогодні майже 2,5 млрд. грн. Основні причини цього — кризовий стан економіки, що триває протягом трьох останніх років, та воєнні дії в Донецькій і Луганській областях. У регіональному розрізі основна маса заборгованості припадає на Донецьку область — 1 млрд. 200 млн. грн.

Безумовно, є й інші області, які протягом минулого року допустили зростання заборгованості. Наприкінці лютого заплановане розширене засідання комісії з питань заборгованості у заробітній платі, де підіб’ють підсумки діяльності місцевих органів влади.

Ще одне запитання стосувалося пенсій та соціальних виплат на окупованих територіях Донбасу. За словами П. Розенка, всі пенсії та соцвиплати нараховуються усім громадянам, навіть тим, які перебувають у зоні АТО, у повному обсязі. Але, на жаль, державні органи, у т. ч. Пенсійний фонд, не можуть фізично здійснити виплати на непідконтрольній Україні території. Саме тому влада, за його словами, робить усе можливе, щоб ці кошти отримували на іншій території держави. Міністр повідомив також, що раніше на непідконтрольній Україні території перебувало майже 1 млн. 200 тис. пенсіонерів, то нині, за даними Пенсійного фонду, вже понад 900 тис. осіб мають можливість та отримують пенсії в інших регіонах. «Щойно на захопленій території буде відновлена дія українських законів, працюватимуть банківська та платіжна системи, органи казначейства та відділення Пенсійного фонду, ми готові повністю розпочати такі виплати», — додав урядовець.

Крім того, міністр повідомив про готовність перейти до спрощеної системи отримання субсидій. Адже без цього неможливо говорити про підвищення цін на ЖКГ, переконаний він: «Спочатку реформування системи субсидій, пільг, а лише потім — підвищення цін на газ». За словами міністра, нині система субсидій ніби працює, але не користується довірою. Адже право на отримання пільг мають майже 3 млн. сімей, а користуються лише близько одного мільйона. «Так сталося через те, що система важка, незрозуміла, передбачає проходження десяти кіл пекла», — сказав він. Нині, за словами П. Розенка, система отримання субсидії буде значно спрощена. Зокрема, кожен споживач послуг отримає на свою поштову адресу два бланки — заяву та декларацію. Відповідь в управління соцзахисту також можна буде відправити поштою.

Перейшовши до розгляду питань порядку денного, народні депутати обговорили та ухвалили в цілому зміни до Податкового кодексу (щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва) («за» — 235).

Згідно із цим законом від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

За основу та в цілому (235 — «за») сесія ухвалила також закон «Про внесення змін до закону «Про міліцію» (щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції)». Відповідно до документа встановлюється єдиний підхід до виплати одноразової грошової допомоги правоохоронцям у разі загибелі, поранення або встановлення інвалідності.

У першому читанні депутати ухвалили зміни до статті 19 Закону «Про міліцію» (щодо збереження грошового та інших видів забезпечення працівникам міліції, захопленим в полон або заручниками, або безвісно відсутніми).

Крім того, парламент ухвалив проект постанови про Звернення Верховної Ради України до Генерального прокурора щодо притягнення до відповідальності депутатів Автономної Республіки Крим і Севастопольської міської ради. Відповідно до неї від Генерального прокурора вимагають невідкладно розглянути питання про притягнення до кримінальної відповідальності депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутатів Севастопольської міської ради, інших службових осіб Автономної Республіки Крим, що вчинили суспільно небезпечні діяння, які містять склад злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, та які проголосували за відповідні постанови про проведення незаконного загальнокримського референдуму у березні 2014 року.

Генеральному прокурору України доручено у десятиденний строк поінформувати Верховну Раду України про виконання цієї постанови.

Із днем народження цього дня вітали Олександра Горбунова («Народний фронт»).

 Дослівно

Міністр закордонних справ Павло Клімкін: «Не хочу приховувати, що декілька разів під час 17-годинних переговорів у Мінську було бажання і у нас, і у наших друзів із Німеччини та Франції припинити їх. Урешті, це було спільне рішення — вийти на домовленості, які ви всі бачили. Вчора Президент виступив перед Європейською Радою, детально поінформував європейських лідерів про хід переговорів та про зміст домовленостей. Ми отримали підтримку виконання цих домовленостей у майбутньому. Підтримку з метою виконати їх, а не «з’їхати» з їх виконання. Оскільки, звичайно, такі спроби будуть. Починаючи з першого пункту, який стосується припинення вогню, і завершуючи обміном заручниками».

Міністр соціальної політики України Павло Розенко, Антон Геращенко.

 

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.

Ірина Геращенко, міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.