На знімку: Голова Верховної Ради України Андрій Парубій (в центрі) з учасниками фестивалю.
На знімках: хода учасників фестивалю; реконструкція фрагменту бою.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Більше фото тут
Учотирнадцяте в Карпатах, біля підніжжя середньовічної Тустані, наскельної фортеці й митниці ІХ—ХVІ століть, відгримів один з найпотужніших фестивалів середньовічної культури «ТуСтань!». Штурмувати фортецю, подивитися на справжній лицарський турнір, випробувати «машину часу» і послухати мелодії давніх пісень завітав і Голова Верховної Ради Андрій Парубій.
«Мені дуже приємно, що з кожним роком фестиваль розширюється. Приїхали більша кількість іноземних реконструкторів, які взяли участь у боях. Розширюється територія середньовічного містечка, яке передає дух українського лицарства. Щороку більшає учасників, які вже мають середньовічне вбрання. Це додає особливої атмосфери», — зазначив Андрій Парубій і зізнався, що це місце для нього є надзвичайно важливим, адже зростав на цих скелях — з 13 років працював в археологічних експедиціях.
«Це моє місце сили. Для мене приємно, що українці, які приїжджають до Тустані, більше дізнаються про українську лицарську культуру, про нашу славетну історію часів Київської Русі», — наголосив Андрій Парубій.
Цього року охочих відвідати Тустань було надзвичайно багато. Надихатися, наспілкуватися і творити у кращих традиціях Середньовіччя завітали гості не лише з різних куточків України, а й із-за кордону — Білорусі, Польщі, Литви, Ізраїлю, Швеції.
Директор фестивалю Василь Рожко зізнався, що такий фестиваль — це не просто любов до історизму чи дат: це період, коли Україна-Русь була великою і сильною державою, коли у лицарів, які проживали тут, була висока культура, якої подекуди ще не було у Європі.
Організатори поставили собі за мету і їм вдалося — відтворити реальний побут, колорит, атмосферу життя того часу.
Найцікавіше, що привабило глядачів, це були, звичайно, захоплюючі лицарські бої. Вони відбувалися за усіма правилами того часу. Були лекції, цікава духовна програма, автентичний спів. На літературній галявині охочі могли долучитися до написання поем та віршів.