На знімку: залишки жіночого та чоловічого поховань середини VІ століття до нашої ери.
Фото з сайту департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА.
Знамените Більське городище, де, на переконання багатьох фахівців, була розташована столиця скіфської держави — описане батьком історії Геродотом місто Гелон, укотре подарувало археологам сенсаційну знахідку. Досліджуючи один із багатьох курганів могильника «Скоробір», що поблизу села Більськ Котелевського району на Полтавщині, представники археологічної експедиції Харківського національного університету імені В. Каразіна під керівництвом Ірини Шрамко днями виявили залишки жіночого та чоловічого поховань середини VІ століть до нашої ери. Їхня найбільша цінність для науки полягає в тому, що вони збереглись у первісному вигляді.
Тобто за понад дві з половиною тисячі років (!) усе те не пограбували і не зруйнували. На відміну від сотень подібних курганів, зокрема й на Більському городищі. Останнє, як відомо, археологи фахово досліджують із 1906 року. Відтоді вони, за словами директора історико-культурного заповідника «Більськ» Ігоря Короста, натрапили тільки на третє таке курганне поховання у статусі «in situ».
Себто незаймане давніми мародерами чи селітроварниками або сучасними «чорними археологами» й орачами. Оскільки і цей могильник, який входить до унікального комплексу пам’яток археології європейського та світового значення, сьогодні продовжують розорювати і засівати сільськогосподарськими культурами...
Згадані чоловічий і жіночий кістяки збереглися лише фрагментарно. Тож поки що зрозуміло тільки, що йдеться про поховання заможних людей із певним статусом. Хоча дослідники припускають, що біля чоловіка-воїна скіфи могли покласти тіло наложниці — зовсім молодої жінки, власне, за сучасними уявленнями, дівчини-підлітка... Поховальна яма мала дерев’яне перекриття — накатник у кілька рядів.
Біля кістяка чоловіка збереглися традиційні для воїна предмети — акінас, спис, сагайдак із бронзовими наконечниками стріл та древками, фрагменти кінської збруї. Ще багатша на скіфські артефакти жіноча частина поховання. Там виявили фрагменти головного убору з золотими прикрасами, бронзове дзеркало, намистини з бурштину, кришталю та сердоліку, сережки та інші прикраси з жовтого металу, найвірогідніше, також із золота, уламки керамічного посуду.
Поки що представити все те у, так би мовити, презентабельному вигляді археологи не можуть. Адже знахідка зовсім «свіжа». Тож артефакти треба спочатку очистити від «пилу» тисячоліть у всіх значеннях цього слова. Та зробити певну класифікацію, «вписати» у загальноісторичний контекст із наукової точки зору. За таких умов представники згаданої експедиції обіцяють уперше «відкрити» знайдене для загалу під час науково-практичної конференції, що відбудеться орієнтовно у листопаді нинішнього року. Ті особливо цінні знахідки поки що зберігатимуться у музеї Харківського національного університету ім. В. Каразіна, де для цього створені відповідні умови. Хоча після того, як у Більську облаштують гідний цього історичного Клондайку музей і науково-дослідницький центр, левову частку знайдених поблизу згаданого села скіфських артефактів планують перемістити саме туди.
Водночас археологи наголошують: для них іще ціннішою за виявлені під час останніх розкопок предмети залишається збереженість цих поховань у первісному вигляді. Бо тепер із набагато більшою долею достовірності й науковості можна робити висновки та припущення стосовно вірувань і поховань давнього населення Більського городища, міста-держави Гелон. А значить середньоскіфська доба стане ближчою не лише для науковців.
