Добру традицію запровадили в Перемилівському старостинському територіальному окрузі: тут вітають кожного ювіляра. Коли на життєвий поріг мешканця Перемилівки Володимира Кухарчука (на знімку) завітав ювілейний дев’яностий день народження, до оселі іменинника прибули в. о. старости Перемилівського старостинського округу Петро Дубчак, керівник фермерського господарства «Золота нива» Володимир Кутуза, голова місцевої ветеранської організації Ірина Андрухова. І не з порожніми руками, а з подарунком — телевізором.
Оптимізму в поважному віці Володимиру Васильовичу вистачить на кількох збайдужілих до життєвих буднів і свят молодих людей. Скажімо, у день 90-річчя він із щирою усмішкою зауважує: ні фізично, ні духовно не відчуває свого віку і йому зовсім не здається, що за плечима — чималий відрізок власної долі:
— Навіть дивно, що 90 років — то так багато!
Володимир Кухарчук народився в Перемилівці в селянській родині. Був єдиною дитиною в батьків. Змалку пізнав ціну хліборобської праці. Чотири роки служив у війську — у Підмосков’ї та Криму. Після армії — трудовий гарт на шахтах Донбасу. Повернувся в Перемилівку і одружився з односельчанкою Валентиною Лукашівною. На жаль, атмосферу сімейного порозуміння, злагоди і любові отруїла хвороба дружини. Бог діточок не послав, а зозуля накувала пані Валентині обмаль літ...
Духовний вакуум у серці вірного чоловіка, який виник після втрати дружини, ніхто так і не заповнив. Та й не заповнить ніколи, бо, очевидно, Володимир Васильович належить до мужчин-однолюбів.
Ювіляр працював електриком у місцевому колгоспі. Міг дати фору дипломованим випускникам технічного вишу. Володимир Кухарчук самотужки склав трактора ще на початку дев’яностих. І нині творіння його рук та розуму — на подвір’ї в Перемилівці, хоча й «на приколі». Звісно, у 90 років непросто давати раду багатьом життєвим викликам.
У Володимира Кухарчука досить часу, аби обмірковувати нюанси людської самотності і, зрозуміло, робити відповідні висновки. Нині він із багатьма проблемами справляється самотужки. Однак у разі їх загострення неподалік оперативна благодійна допомога від родичів, під опікою яких перебуває. Тож не дивно, що долати життєві перепони значно легше і простіше, якщо поряд Ольга Осипчук — колишній медпрацівник. Завжди на гуманітарному чергуванні Олег та Оксана — син і невістка Ольги Миколаївни. У ювілейний день народження саме вони найперше привітали літнього і шанованого родича, а також приготували частування для його гостей.
Де і в чому шукати джерела довголіття Володимира Кухарчука? У генетиці? У постійному русі та праці? У мальовничому довкіллі, яким довгожитель до сьогодні милується? У належній підтримці опікунів і місцевої влади? У здорових і корисних звичках? Мабуть — у всьому разом. Однак я б хотів відзначити душевну доброту ювіляра. Загляньте в його очі — і в них розтануть злість і образи, щезне заздрість і вивітриться лихослів’я.
Фото автора.