У засіки засипано понад 2,4 мільйона тонн збіжжя, на 300 тисяч більше від минулорічного показника.
— Аграрії обмолочують ранні зернові на останніх гектарах, — повідомив керівник обласного департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Микола Ткачук на нараді в облдержадміністрації. — Залишився невеликий клин озимої пшениці. Уже намолочено 2 мільйони 445 тисяч тонн зерна, на 300 тисяч більше від торішнього. Вища врожайність. На круг зібрали по 54,5 центнера, на 6,5 центнера більше, ніж у 2018-му.
— Жнива затягнулися, бо є що збирати, — каже голова асоціації фермерів Липовецького району Володимир Дишкант. — Тільки що далі робити з хлібом? Ціни немає. Чотири тисячі гривень дають за тонну третього класу пшениці — хіба це ціна? Торік на старті було більше.
За словами співрозмовника, так само упали ціни на інші сільськогосподарські культури.
— Можна було б ще зрозуміти покупців, якби хліб на прилавках теж дешевшав, — продовжує Володимир Дишкант. — Все відбувається навпаки.
Досвідчений аграрій виступає проти широкого спектра стандарту на зерно.
— Що це за класифікація, — каже він, — зерно першого, другого... шостого класу. Це для того, аби більше заплутати виробника. Тим само менше заплатити йому. На ділі саме так виходить. Чому у європейців стандарти значно простіші, відповідно, зрозуміліші?
— Ви б краще звернули увагу на трутнів на жнивному полі, — каже ще один співрозмовник, який просить не називати себе.
Трутнями називає тих, хто не знає ні сіяти, ні збирати, уявлення не має, як те зерно росте. Зате добре вміє гендлювати, обдираючи хліборобів, як липку.
— Такі покупці, як манни небесної, чекають, коли комбайни з’являться в полі, — продовжує співрозмовник. — Приїжджають на лани на крутих іномарках. Хоч з-під комбайна готові забрати зерно. Знаєте, за скільки? Нині пропонують аж три тисячі гривень за тонну пшениці.
Ситуацію з так званими трутнями автор попросив прокоментувати одного з фахівців аграрної сфери. Спілкуватися він погодився анонімно.
— У цієї медалі дві сторони, — каже фахівець. — Такі покупці забирають зерно без документів. Тому й ціну збивають. Як мені відомо, там є двостороння зацікавленість — продавця і покупця. Як вони ділять прибуток, подробиці невідомі. Зате знаю інше — фермери не звітують державі про врожайність. Чи правильно це? Мабуть, ні. Тому що з’являється можливість для зловживань. Жнива — це робота не тільки для хліборобів. Так само, як хлібороби, повинні рано вставати податківці, правоохоронці. Як часто вони бувають на жнивному полі, це вже у них запитайте.
Вінницька область.
