Фото Слуга Народу (Facebook).

Перше пленарне засідання Верховної Ради дев’ятого скликання закінчилося далеко за північ. За час роботи народні депутати ухвалили низку кадрових рішень, попередньо схвалили зміни до Конституції щодо зняття депутатської недоторканності та ухвалили низку рішень щодо роботи парламенту. Під час розгляду кадрових питань та конституційних змін у сесійній залі був присутній Президент Володимир Зеленський.

Обравши Олексія Гончарука на посаду Прем’єр-міністра, народні депутати перейшли до обрання членів Кабінету Міністрів. Відповідне подання вніс новообраний прем’єр Олексій Гончарук.

Під час обговорення депутати зауважували на недоцільності об’єднання міністерств енергетики та екології, адже тоді є ризик залишити поза увагою питання екологічної безпеки, змін клімату. Критикували також і рішення скасувати Міністерство аграрної політики, тим паче у контексті земельної реформи, на проведенні якої наголошує нова влада.

Водночас Ірина Фріз («ЄС»), привітавши рішення глави держави зберегти міністерство ветеранів, водночас розкритикувала об’єднання відомства з міністерством окупованих територій: «Це — кардинально різні речі, тому що функціонал Міністерства у справах ветеранів має зовсім інші завдання і місію на відміну від Міністерства тимчасово окупованих територій».

Відсутність програми дій уряду, яку також закидали новому Кабміну, Олексій Гончарук прокоментував так: «Перед тим, як приймати і пропонувати якісь рішення, ми маємо оцінити те, що відбувається зараз. Тому програма нашого уряду буде точно базуватися на оцінці і стану справ, і для цього нам потрібно подивитися, що, власне, відбувається всередині уряду».

За призначення членів Кабінету Міністрів за списком, запропонованим Прем’єр-міністром, проголосував 281 депутат (постанови друкуються в газеті). Верховна Рада також достроково припинила депутатські повноваження колег, які перейшли на роботу в уряд. Новообрані члени Кабміну склали присягу і прямо з урядової ложі вирушили на своє перше засідання.

Силові відомства отримали очільників

Розглянула Верховна Рада і кадрові призначення за поданням Президента. Зокрема, на посаду міністра оборони було запропоновано кандидатуру Андрія Загороднюка.

Сам кандидат — людина цивільна, але протягом трьох років працював у Міністерстві оборони головою Офісу реформ.

«Наші Збройні Сили настільки сильні, наскільки сильний персонал», — заявив А. Загороднюк і назвав першим пріоритетом — повернення державної політики у сфері оборони обличчям до простого військовослужбовця.

«У нас сьогодні дуже гостро стоять питання комплектації, дисципліни, звільнень, соціального забезпечення і взагалі, скажемо так, питання, наскільки військовослужбовці бачать себе і своє майбутнє в Збройних Силах», — наголосив він, додавши, що під час війни питання Збройних Сил є дуже важливим, зокрема з точки зору підготовки кадрів.

«Маємо вкладати великі кошти, великі зусилля в те, щоби наші військовослужбовці були на порядок вище, ніж військовослужбовці противника. Тоді в нас є дуже серйозний шанс, так би мовити, досягати своїх завдань, бойових задач, які ми ставимо, — сказав А. Загороднюк та додав: — Важливо, щоб ці підготовлені кадри потім залишалися в Збройних Силах».

Крім того, наголосив він, час перейти до реального реформування за стандартами НАТО. «Ми дуже змінилися за останні роки, але попереду ще величезний шмат роботи, який треба освоювати. І з великої кількості питань, скажімо так, ми трохи стоїмо позаду від тих графіків, які були колись розроблені. І для нас величезне завдання — це дійсно перетворювати нашу армію на армію стандартів НАТО», — наголосив кандидат на посаду міністра оборони.

Ще одним пріоритетом своєї діяльності він назвав припинення практики нецільового розподілу ресурсів. Загалом міністр вбачає функцію відомства не лише у формуванні політики щодо Збройних Сил, а й формуванні політики взагалі, «як треба розвивати стратегію оборони держави таким чином, щоб наші громадяни могли спати спокійно, працювати спокійно, інвестори інвестувати спокійно».

За призначення Андрія Загороднюка міністром оборони України проголосували 314 народних депутатів.
Верховна Рада звільнила Василя Грицака з посади Голови Служби безпеки України («за» 333 депутати) та призначила на цю посаду Івана Баканова. У своїй промові кандидат зауважив, що робота СБУ «дуже проста — забезпечувати справедливий розподіл основних соціальних благ, законності та справедливості». Крім того, він наголосив на необхідності реформування Служби безпеки: «Влада тільки тоді влада, коли вона має сміливість піти сама проти себе заради прав і основних свобод людей.

Що для цього ми повинні зробити? Для цього ми всі разом повинні реформуватися». Тож на часі ухвалення закону про Службу безпеки України, який усуне деструктивну конкуренцію між правоохоронними органами. «Дуже сподіваюся, що після прийняття цього закону служба запрацює з новою силою. Ми повинні стати технологічними, швидкими, потужними, але невеликими. Я дуже сподіваюся на вашу підтримку», — сказав він.

Призначення Івана Баканова на посаду Голови Служби безпеки підтримали 319 обранців.

Зовнішньополітичними пріоритетами залишаються ЄС та НАТО

Міністром закордонних справ було запропоновано призначити Вадима Пристайка.

Він — професійний дипломат, а у своїй діяльності керується принципами, запровадженими легендарним українським дипломатом Геннадієм Удовенком, — професіоналізм, патріотизм, порядність. Щоправда, від себе він додав ще один принцип — прагматичність. «За роки набуття незалежності ми як держава, наша дипломатична служба, ми досягли багато. Ми із зброєю в руках обстояли своє право на існування та незалежний зовнішньополітичний курс. Ми усвідомили гірку правду про братерство з Півночі й гарантії безпеки від Заходу. Ми чітко заявляємо про свої амбіції на справедливий перерозподіл ресурсів у світі, участь у міжнародних процесах, своє місце в людському розвитку. Ми просто подорослішали як нація», — сказав він, додавши, що тепер вимагатиме від дипломатичної служби піднятись на новий рівень обстоювання національних інтересів, зробити практичний внесок у розвиток нашої держави, економіки, культури, освіти.

«Маємо вчитися у наших іноземних партнерів, які ніколи не забувають про свої енергетичні, торговельні, транзитні, безпекові інтереси. Ми ж бачимо, як складно дається Європі кожне наступне поновлення санкцій проти Росії, як «Північний потік-2» потроху будується, а іноземні лідери знову потяглися у Москву з візитами, більш не цураються потиснути руку Путіну або навіть станцювати з ним. Ми станемо сильніші й впливатимемо на формування порядку денного міжнародних відносин вигідним для нас чином», — наголосив В. Пристайко.

Одним із найбільших зовнішньополітичних пріоритетів міністр назвав відновлення миру на сході та деокупацію, повернення Криму. «Я ціную всю ту роботу, яка була проведена до мене, вірю, що завдяки впертості, обережності, іноді хитрості наших попередників і, безумовно, підтримці наших партнерів нам вдалося відвернути катастрофу, повномасштабну війну з Росією, яка загрожувала повною дезінтеграцією і зникненням України з міжнародної арени. Тепер наступний етап. Як ви знаєте,

Президент запропонував низку компромісних кроків, в першу чергу спрямованих на відновлення зв’язків з нашим власним народом, який опинився за лінією дотику. Ціною значних зусиль перезапущено процес обміну полоненими, відновлюється сполучення в одній з тестових ділянок — Станиці Луганській. Відбудовуємо, де це можливо, інфраструктуру і забезпечуємо соціальні виплати. Ведеться робота зі створення системи активного інформаційного супротиву. Хочу вірити, що ці кроки за підтримки міжнародного співтовариства дадуться взнаки, і ми зможемо відкрити нову сторінку мирного процессу», — зауважив В. Пристайко. «Якщо процес піде далі, будемо шукати і думати над наступними кроками, над модальністю повернення людей до мирного життя, проведенням виборів, амністії, зняттям торговельних обмежень, відновленням повного контролю над нашими кордонами. Не так важливо, як ми це робитимемо — чи через запрошення миротворчої місії, чи шляхом виконання «Мінську», критично важливо інше: ми маємо на це півроку. Я націлюю дипломатичну службу на цей піврічний термін», — додав він.

Окремо В. Пристайко наголосив, що зовнішньополітичними пріоритетами також залишаються ЄС та НАТО.

Постанову про призначення Вадима Пристайка міністром закордонних справ України підтримали 310 народних депутатів.

Верховна Рада також затвердила проект Постанови про перелік, кількісний склад і предмети відання Комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання. Та проект Постанови про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів Комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Щоправда, не всі обрані народні депутати виявилися розподіленими по комітетах. Таким обранцям Голова Верховної Ради Дмитро Разумков запропонував написати заяви до Регламентного комітету. «Він вивчить та запропонує найефективніший шлях використання знань та професійних підходів наших колег», — сказав він.

Обговорення наступних питань потребувало відповідних рішень комітетів, тож у роботі парламенту було оголошено перерву. Після неї розглянули питання про надання згоди на звільнення Президентом України Юрія Луценка з посади Генерального прокурора.

Депутати дали згоду на звільнення Юрія Луценка з посади Генпрокурора та призначили на цю посаду Руслана Рябошапку (312 «за»).

Знайти вкрадені активи, а потім карати злочинця

Своїм головним завданням Р. Рябошапка назвав перезавантаження і оновлення системи. «Генеральна прокуратура повинна стати центральним органом, який буде реалізовувати державну політику у сфері боротьби зі злочинністю. Генеральна прокуратура не повинна сваритися чи конфліктувати з іншими правоохоронними органами, влаштовувати розбірки. Генеральна прокуратура повинна координувати інші правоохоронні органи, допомагати їм спрямовувати, визначати пріоритети у боротьбі зі злочинністю і контролювати, як ці пріоритети ними реалізуються», — сказав він, додавши, що ключовим напрямом у державній політиці в боротьбі зі злочинністю має бути не виявлення та покарання злочинця, а «знайти вкрадені активи, в тому числі через міжнародну допомогу, знайти бенефіціарів цих злочинних схем і повернути вкрадені у народу та держави гроші, а вже після цього посадити злочинця до в’язниці».

За пропозицією Комітету з питань правової політики депутати визнали такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради від 20.09.2008 №2557-VIII та схвалили проект Постанови (реєстраційний номер 1095) про попереднє схвалення законопроекту (реєстраційний номер 7203) про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (363 «за»).

Щоправда, досвідчені народні обранці наголошували, що розгляд цього питання відбувається з порушенням процедури, проте більшість не зважила на ці зауваження.

«Комітет з правової політики провів своє перше засідання, яке було присвячене саме цьому питанню. Ми дуже щільно розглянули його, в нас, дійсно, дуже фаховий комітет, де на два юристи, як по традиції, є три думки. І хочемо запевнити парламент, що ми діємо чітко в межах Конституції, в межах Закону про Регламент Верховної Ради і в інтересах народу України», — наголосила Ірина Венедіктова («Слуга народу») і назвала застереження колег «зайвими маніпуляціями».

На часі інші конституційні зміни

Крім того, з огляду на лист Президента від 29.08.2019 року (реєстраційний номер 02-011423), а також ініціативу фракції «Слуга народу» Голова Верховної Ради Дмитро Разумков доручив Комітету з питань правової політики підготувати до розгляду такі конституційні закони: про внесення змін до статті 76 та 77 Конституції щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи (реєстраційний номер 1017); про внесення змін до статті 81 Конституції України щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України (реєстраційний номер 1027); про внесення змін до статті 85 Конституції України щодо консультативно-дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України (реєстраційний номер 1028); про внесення змін до статті 85 та 101 Конституції України щодо уповноваження Верховної Ради України (реєстраційний номер 1016); про внесення змін до статті 93 Конституції України щодо законодавчих ініціатив народу (реєстраційний номер 1015); про внесення змін до статті 106 Конституції України щодо закріплення повноважень Президента України утверджувати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посаду та звільняти з посади директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань (реєстраційний номер 1014); про внесення змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії (реєстраційний номер 1013).

Народні депутати 278 голосами ухвалили Календарний план проведення другої сесії парламенту дев’ятого скликання. За ним, друга сесія дев’ятого скликання розпочнеться 3 вересня, завершиться — 24 січня 2020 року.

Календарний план передбачає проведення 10 пленарних тижнів, 6 тижнів — на роботу в комітетах, комісіях, депутатських фракціях, 5 тижнів — для роботи з виборцями і вісім годин для проведення «години запитань до уряду». Враховано також проведення чергових сесій Парламентської асамблеї Ради Європи, які відбудуться з 30 вересня по 4 жовтня 2019 року і з 27 січня по 31 січня 2020 року. На ці дати не припадають періоди пленарних засідань.

Наостанок обранці підтримали Постанову «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання» («за» — 277).

Після цього головуючий оголосив закритою першу сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання. Друга сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання розпочне свою роботу у вівторок, 3 вересня 2019 року.