Минулий місяць дав старт роботі нового парламенту та ознаменувався новими призначеннями в уряді. Нагадаємо, за новий склад Кабміну, до якого увійшла низка нових людей, проголосував 281 народний депутат. Проти висловилися 26, ще 45 народних обранців утримались, 43 не голосували. Схоже, що озвучені Президентом та його командою обіцянки та зобов’язання от-от почнуть втілюватися у життя?!
Пошлемося на заяву Президента Володимира Зеленського в інтерв’ю з нагоди 100 днів свого президентства. «Завдання таке поставлено новому уряду: вони повинні показати модель, і якщо... не буде зменшення комуналки, будемо прощатися з урядом.
Все, що вони зможуть, вони зроблять», — сказав він.
Зеленський уточнив, що вартість комунальних послуг може залишатися такою самою, але тоді мають зрости доходи.
«Питання не в тому, яка ціна комуналки, питання — який відсоток від того, що людина отримує, пенсію чи заробітну плату, вона сплачує за комуналку... Комуналка може бути й такою ж, тому що є ринкові ціни і таке інше — тоді збільшуємо пенсії, субсидії, заробітну плату. Тобто ми говоримо про відсоток від тієї суми, яку отримує людина», — сказав Президент. І уточнив, що Кабінет Міністрів знає про його позицію і «щось готує». Довше чекали!
Тим часом голова Робочої групи з розгляду питання обґрунтованості підвищення цін/тарифів на енергоносії та комунальні послуги Альона Бабак представила у Верховній Раді звіт. Підсумок кількома словами: ціни на газ для українців необґрунтовані.
За словами тепер уже міністра розвитку громад і територій України, робоча група розглянула аналітичні та статистичні матеріали і дійшла висновку, що, згідно з законом, імпортний газ повинен використовуватися для забезпечення населення в разі нестачі газу власного виробництва. Робоча група з’ясувала, що позиція уряду про те, що свого газу недостатньо, не знайшла підтвердження.
«Відсутні фактичні дані надходження і розподілу обсягів газу за 2013 і 2014 роки, тому немає достовірних даних, а оперативні дані «Нафтогазу» потребують перевірки», — повідомила Альона Бабак. На цьому зупинимося і не цитуватимемо далі, адже міністр розлого розповідає, хто є хранителем та власником («Нафтогаз» чи «Укртрансгаз») буферного газу, який необхідний для підтримання тиску в сховищах і не може бути використаний.
А ще ділиться сокровенним: на тарифи, мовляв, впливають середньозважені, як товару, витрати «Нафтогазу»... Якщо розкласти всю структуру у відсотках, то 40% цієї ціни становлять витрати «Нафтогазу» на свою діяльність і закупівлі газу, 30% — податки.
От тільки що робити споживачеві зі всією цією інформацією, незрозуміло, адже він прагне знати одне: чи буде зниження тарифів. Мало просто сказати «необґрунтовані». Зачекаємо?
І насамкінець процитуємо енергетичного експерта Ігоря Черкашина. «Хоча визначення «енергетична бідність» так і не внесено в політичне обговорення, проте вперше правильно вказано зв’язок тарифної політики з платоспроможністю споживачів.
Звичайно, уряд не зможе швидко і кардинально підняти рівень добробуту населення. Тому доведеться, як і в Європі, шукати баланс і поставити на місце монополістів. Використовувати соціальні тарифи, прямі дотації малозабезпеченим, субсидії. І серйозно зайнятися модернізацією житлового фонду, а не гратися у фонди імені енергоефективності роками, проїдаючи бюджетні та донорські фінанси. Хотілося б думати, що уряд почує Президента.
А Президента ми вже цитували на початку.