Прогулянка по коліно у воді посередині Дніпра в Києві стала реальністю. У цьому могли пересвідчитися всі, хто вирушив основною річкою країни на запрошення громадських природоохоронних організацій. Прес-конференцію, яку умовно назвали «Пішки по Дніпру», проводили посеред річки по коліно у воді, щоб наочно продемонструвати проблему. Загалом активісти нарахували, що у столичній акваторії з’явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами.

Втрата течії

Однією з причин такого обміління спеціалісти називають втрату Дніпром власної течії.

— Перегородивши Дніпро греблями, його позбавили власної течії, і тепер одна з найбільших річок Європи не в змозі змити все те, що потрапляє в її води разом із побутовими та виробничими стоками. А це фактично — вся таблиця Менделєєва, — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

При цьому, наголошувалось на конференції, грішать усі — мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти, що стоять на берегах, і прості люди. Так, лише минулого року у водойми України було скинуто понад 2 млрд 80 млн кубометрів стоків. З них одна третина — це неочищені або недостатньо очищені води. З них — 584 млн кубічних метрів скидів здійснили підприємства з «топ-100 головних забруднювачів». У першу десятку забруднювачів водних об’єктів увійшло чотири гірничо-металургійні та шість комунальних підприємств. Серед них лідирують ПАТ «Меткомбінат Азовсталь» (140 млн. м3), ПАТ «Дніпровський меткомбінат» (71 млн м3) і ПАТ «Запоріжсталь» (54 млн м3), — відзначили в Асоціації рибалок України.

У столиці, як не дивно, головним забруднювачем акваторії є «Київводоканал». За приблизними підрахунками він скидає за рік майже 500 млн куб. метрів стоків. І якщо піде так і далі та не буде реконструйовано Бортницьку станцію аерації, «результат» не забариться.

Фосфати — добриво для рослинності

Існують і менші, проте серйозні забруднювачі, приміром, лише в столиці майже дві тисячі автомийок, і фактично всі вони врізані в зливові каналізації, за якими без всяких очисних споруд відходи їхньої діяльності потрапляють до Дніпра. А це миючі засоби, що виготовлені на основі фосфатів. Саме вони є добривами для водної рослинності. Тому Дніпро з кожним роком дедалі більше цвіте. У перенасиченій фосфатами воді водорості посилено розмножуються, а потім, відмираючи, виділяють небезпечні токсини і спалюють розчинений у воді кисень. У результаті починаються масові замори риби, а вода загниває. Восени вся ця гниюча маса лягає на дно річки, перетворюючи її на болото.

— Як не дивно, за всю історію існування дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017-му виповнилося 85 років, їхні розміри ніколи не уточнювалися, — розповідає Віктор Вишневський, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України. — Вважається, що площа Київського водосховища становить 922 км2. Насправді замулювання водосховища і його заростання зумовили те, що значну частину акваторії вже втрачено.

Через те, що Дніпро зарегульований, швидкість течії на його величезних ділянках — всього 10 см в секунду, тобто в 10 разів нижче, ніж, наприклад, у Десні. Це свідчить про те, що течії фактично немає, і твердий осад не рухається — він осідає. Якщо говорити про столичну акваторії, то між Києвом і Ржищевом залягло не менше 80 млн кубів твердого стоку. Тобто все, що принесла Десна, лежить там, — каже вчений.

Штраф як насмішка

Згідно з українським законодавством, порушникам, які забруднюють наші водойми, загрожує штраф в розмірі 1700—3400 грн, що аж ніяк не відлякує порушників. Це мізер порівняно з тим, який колосальний збиток для наших водойм завдають неочищені стоки. Тому підприємства і не поспішають займатися дорогою модернізацією чи будівництвом нових очисних споруд.

Для України життєво необхідно більш жорстке природоохоронне законодавство. Потрібно боротися з отруєнням наших річок збільшуючи штрафи, а краще було притягувати до кримінальної відповідальності, наголошують природоохоронці. 

Земснаряд не порятунок, а знаряддя збагачення

— Здається, є розв’язання цієї проблеми — земснаряди, з допомогою яких можна очистити Дніпро. — Проте сьогодні їх використовує бізнес суто в особистих цілях. «Це явно не природоохоронні заходи з порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж, — каже один із учасників конференції Володимир Стріла.

Сьогодні немає прозорих умов для роботи фірм, що займаються розчищенням річок. Усе в тіні. Тому фактично всі земснаряди на наших водоймах працюють напівлегально. А в підсумку головну річку України перетворюють на піщаний кар’єр.

Утім навіть якщо почати рятувати окремо Дніпро, це зрештою нічого не дасть, наголошують природоохоронці, бо в нього впадає сотні малих річок, а з ними також справжня біда.

Потрібні реальні дії з відновлення головної водної артерії 

Тим часом у всьому світі спостерігається брак питної води. Є навіть загроза того, що нестача живильної вологи може призвести до серйозних збройних конфліктів. Україна поки що має певні запаси, проте в деяких регіонах вони критичні, а отже, якщо не вжити кардинальних заходів, ситуація може дійти межі неповернення. «Загалом Україна потребує нової водної політики, де б прісну воду було визнано стратегічним ресурсом країни, а всі суб’єкти повинні були б підходити до її використання з усією відповідальністю. Без розуміння цього нас може очікувати похмура перспектива», — стверджує Олександр Чистяков.

Одне слово, розв’язати нагальну проблему може лише комплексна Державна програма з відновлення Дніпра і загалом наших водних акваторій. Будемо сподіватися, що нова влада зверне на це свою увагу і зарадить катастрофі.

До слова

За роки Незалежності з карти України зникло понад десять тисяч малих річок, а в тих, що залишилися, за даними національної Гідрометеослужби, концентрація низки токсичних сполук у 30—40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Скріншот відео ТСН.