У «підвішеному стані» опинилися міські протитуберкульозна, шкірно-венерологічна та психіатрична поліклініки Херсона, півтори сотні їх працівників і тисячі пацієнтів. Донедавна основні їх витрати оплачував муніципальний бюджет, але нині закон передбачає, що спеціалізовані поліклініки, на відміну від клінічних лікарень загального профілю, мають фінансуватися з обласних скарбничок. Утім, Херсонська облрада від такого надбання, як то кажуть, відштовхується руками й ногами, а в муніципальної влади обмаль коштів, щоб його утримувати надалі.
— Два роки Херсонська міськрада наполягала на передачі спеціалізованих поліклінік в обласну комунальну власність. Та отримала від облради категоричну відмову: шкірно-венерологічну поліклініку там взагалі вважають непотрібною і переконують, що для лікування таких хвороб цілком достатньо обласного шкірвендиспансеру. Стосовно двох інших закладів, то їх закривати не рекомендують, проте й приймати у своє відання не хочуть через брак грошей, — розставляє крапки над «і» заступник міського голови Херсона Сергій Черевко. — Торік утримання трьох спеціалізованих поліклінік коштувало громаді вісім мільйонів гривень, а нинішнього року сума зростає до 11 мільйонів. Таких «кровопускань» бюджет не витримає: психоневрологічну та протитуберкульозну поліклініки, з огляду на надзвичайну соціальну вразливість їх пацієнтів, ми якийсь час ще згодні утримувати, та із шкірвенполіклінікою не складається. Заради економії пропонуємо її закрити, а натомість створити окремі спеціалізовані кабінети при поліклініках клінічних лікарень у районах і перевести туди лікарів і медсестер. Підкреслюю: поки що це тільки пропозиція, яка потребує обговорення з депутатами міськради та городянами.
Утім, херсонці не поспішають вітати ініціативу чиновників з чергового «покращення» медичного обслуговування. Вони чудово розуміють: якщо із двох закладів охорони здоров’я зробити один, то в тому, що залишився, черги неодмінно подовшають, а сервіс стане гіршим.
Що ж до працівників міської шкірвенполіклініки, то «під диктофон» вони нічого не коментують: необережно бовкнеш зайве слово і виявишся першим кандидатом у списках на скорочення штатів чи «загонять» у найгірший кабінет, де й самому працювати не схочеться. А неофіційно нагадують: вони лікують дуже специфічні хвороби, для діагностування яких потрібні певні лабораторне обладнання й реактиви, яких у звичайних поліклініках немає. До того ж сусідство представників так званої «групи ризику», котрі завітали лікувати, приміром, сифіліс, навряд чи буде приємним для тих, хто очікує прийому терапевта чи офтальмолога. Тож плановані найближчими тижнями медичні «рокіровки» не додають радощів ні пацієнтам, ні самим лікарям.
Херсон.
ФАКТ
Тільки протягом 2013 року на стаціонарне лікування до обласного шкірвендиспансеру лягли 390 мешканців Херсона. Вони потерпали від псоріазу, пухирчатки, сифілісу, гонореї та інших тяжких недугів, які неможливо подолати амбулаторно. Це дані головного лікаря диспансеру Миколи Рибалка.
