Віктор БОНДАР, група «За майбутнє»:
— Наша група всебічно підтримує прагнення Президента навести лад у країні, виконати більшість обіцянок, які давалися за останні 20 років. Ми розуміємо, що сьогодні люди у своїй більшості очікують економічних перетворень, створення умов для того, щоб життя стало набагато краще... Питання зняття депутатської недоторканності буде найголовніше і найрезонансніше. Ми розуміємо, що з політичної точки зору треба це робити, щоб показати людям, що всі рівні. Але водночас ми хочемо нагадати, що є певні запобіжники. Є запобіжники такі, що у 2004 році майбутній Президент Віктор Ющенко не став би главою держави, якби не було депутатської недоторканності. Бо десятки депутатів стояли на смерть для того, щоб Майдан вистояв, щоб була можливість вийти у третій тур. Ми розуміємо, що у 2014 році ті, хто був учасниками подій, йшли сюди, у зал, збирали 226 голосів, щоб відправити Януковича у відставку і нарешті поставити крапку в тій сумній історії України. Не було б депутатської недоторканності, скажу чесно, більшість із нас тоді просто не дійшли б до цього залу. І ми маємо пам’ятати про це...
Ірина ГЕРАЩЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:
— Є одна тема, яка об’єднає всі частини цього залу — повернення Криму і Донбасу. І тут не може бути двох позицій. Восьмого вересня окупанти проводять у Криму незаконні місцеві вибори. І від «Європейської солідарності», і від всього парламенту ми можемо заявити, що Україна ніколи не визнає результати цих виборів, і ми вимагаємо від Російської Федерації негайно повернути Крим і Донбас, і будемо боротися за деокупацію. Але для того, щоб якнайшвидше повернути Крим і Донбас, нам потрібна єдність усередині країни і дві складові: сильна економіка та сильна демократія. У контексті сильної демократії, безумовно, ключовою темою сьогодні буде скасування депутатської недоторканності. Хочу подякувати Президентові Порошенку за те, що він ініціював цей законопроект у попередньому парламенті, колегам восьмого скликання, які направили цей законопроект до Конституційного Суду. Наша політична сила у першому читанні одностайно проголосувала за нього. Водночас, шановні колеги, хочу нагадати, що під час ухвалення змін до Конституції дуже важлива не лише форма, а й процедура. Є рішення КС, і мені дивно чути заяви професорів, докторів наук, коли вони говорять, що мотиваційна частина не має жодного значення. Колеги, у рішенні КС все має значення, кожна кома. Так само, як у рішенні Венеціанської комісії... Маємо врахувати таке: кримінальна відповідальність — усі рівні перед законом, а політичний імунітет такий, як у країнах Європейського Союзу, США та інших розвинутих країнах.
Сергій РАХМАНІН, фракція «Голос»:
— Сьогодні нам доведеться голосувати за достатньо великий пакет ініціатив, які стосуються змін до Конституції, які ми маємо скерувати до Конституційного Суду для надання відповідних висновків. Насправді, враження дуже сумне. По-перше, не дотримано процедури, зокрема, немає висновків головних комітетів і Головного науково-експертного управління, що є обов’язковою вимогою, тим більше, коли йдеться про такі речі, як конституційні законопроекти. Але річ навіть не в тім. Я не пам’ятаю жодного суб’єкта законодавчої ініціативи, який би робив спроби змінити Конституцію у такий дуже дивний, дещо зухвалий спосіб.
...У мене пропозиція до тих, хто в принципі підтримує законопроекти, ще раз перечитайте їх. Я не впевнений, що ви розумієте, про що йдеться. А якщо розумієте, то поставте собі запитання: чи варто робити з Біблії комікс? Це трохи інший жанр... Є зміни, про які говорили не менше, ніж про скасування недоторканності — процедура імпічменту. Коли нам намагаються запропонувати законопроект щодо імпічменту, то, даруйте, цей законопроект має таке ж відношення до процедури відсторонення Президента від влади, як жуйка «Орбіт» до боротьби з карієсом...
Можливо, я неуважно читав передвиборну програму Президента, але не пам’ятаю, щоб він обіцяв збільшувати свої повноваження... Він фактично збирається підпорядкувати собі всі силові структури, починаючи з Національної гвардії, закінчуючи можливістю створювати у необмеженій кількості регуляторні органи.
Сергій СОБОЛЄВ, фракція «Батьківщина»:
— Першого січня 2020 року країна прокинеться в нових реаліях, і не лише політичних. Упевнений, що сьогодні зміни до Конституції у частині зняття депутатської недоторканності будуть прийняті, але це лише початок. На думку нашої фракції, ми не можемо працювати в умовах, коли змінюються окремі фрагменти Конституції, а не суттєві частини, які впливають на життя нашої країни. Не може існувати в країні законодавча і президентська влада без чіткого унормування цих норм у Конституції...
Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Є чимало важливих питань, які потрібно порушити з цієї трибуни. Але хотів би зупинитися на головному — остаточно підтверджено рішучість нової влади розпочати продаж української землі. Навіть встановлено термін — до першого грудня нинішнього року. Виникає чимало запитань. По-перше, а де ж той референдум, без проведення якого ви обіцяли не запроваджувати подібних дій. По-друге, чи розумієте ви, у першу чергу ті, хто сидить у цьому залі, що у сьогоденній, жебрацькій, пограбованій країні землю скуплять не пересічні громадяни. Хочу процитувати статтю 13 Конституції: «Земля України є об’єктом права власності українського народу. Власність не повинна використовуватись на шкоду людині та суспільству». Тому перш ніж запроваджувати ринок землі, «Слугам народу» треба порадитись із господарем — українським народом шляхом всенародного референдуму.
Олександр ДубІнський, фракція «Слуга народу»:
— ...Люди з особливим статусом — це несправедливість, і це нерівність перед законом. Маємо діяти згідно з законом, але й виконувати свої обіцянки і не ховати бажання залишити недоторканність за процедурними питаннями. Це наш обов’язок проголосувати цей закон і поставити всіх людей, які перебувають поза межами цієї зали, в рівні умови з тими людьми, які перебувають в цій залі. ...Хочу, щоб ми не перестали обговорювати й інші дуже важливі законопроекти, і щоб парламент був не тільки дискусійним майданчиком щодо депутатської недоторканності, адже у нас попереду дуже важливі законопроекти, які теж потрібно буде обговорити. Це і підвищення так званого депутатського цензу до 20 депутатів, мінімальна кількість яких може подати закон. Мені здається, тут треба говорити і з’ясувати, чи потрібна ця норма. Нам треба буде з’ясувати рішення про перехід до пропорційної системи голосування. Пропорційної, в якому вигляді? Тому що пропорційна може бути з закритими списками, відкритими списками або регіональна мажоритарка. І це визначення, яких я не бачу в проекті закону і в проекті змін, які вносяться до Конституції.
