Із відчиненого вікна своєї квартири спостерігаю за тим, що діється на ігровому майданчику сусіднього дитсадка. Малеча після жвавих групових ігор розділилась на групки: хто в пісочниці, хто опановує гойдалку. Вихователь і няня пильно стежать за ними, попутно комусь підтягнули штанці, комусь витерли носа, комусь зробили зауваження за те, що лізли на огорожу... Намагаюсь порахувати рухливих малюків, але на 23-й дитині збиваюсь. Одне зрозуміло: вихователі та їхня помічниця сповна відпрацьовують свою мізерну зарплату.

А вона у персоналу дитячих дошкільних закладів справді дещо нижча, ніж навіть у освітян, хоча й ті теж не розкошують. Поцікавилась в управлінні освіти Рівненської міської ради її розмірами і ось що почула у відповідь: «Зарплата вихователя-початківця з вищою освітою — 4540 гривень (учителя-початківця 5600 гривень), вихователя-методиста — 6900 (учителя-методиста 7900)».

Але в приватних розмовах із вихователями почула дещо інші цифри —можливо, вони називали так звану чисту зарплату (вона залежить від стажу, кваліфікації), яку отримують на руки після відрахувань різних податків. У вихователя без стажу — 4000 гривень, із великим стажем — 5000 гривень. Звідси низькі пенсії — до 2000 гривень — у вихователів. Не розкошує і обслуговуючий персонал дитсадків. Оскільки в єдиній сітці зарплат вона нижча прожиткового мінімуму, то і двірникам, і медсестрам, і помічникам вихователів (няням) виплачують мінімалку.

До речі, в оголошенні, розповсюдженому одним із міським комунальних підприємств, зазначається, що воно пропонує кондукторам тролейбусів зарплату 6700 гривень. Сюди зазвичай набирають людей без освіти, та й то є проблеми з кадрами, бо містяни не хочуть працювати за такий, на їхню думку, мізер.

— На жаль, намітилась тривожна тенденція з проблемою кадрів і у дитсадках Рівного, — каже заступник начальника міського управління освіти Катерина Сичик. — Нині в дошкільних закладах міста не вистачає 23 вихователів та 11 помічників вихователя.

До речі, останніми роками помічниками вихователя було важко влаштуватися.

Така тенденція пояснюється тим, що випускники педвузів не «клюють» на низькі зарплати, тому або виїжджають на заробітки у Польщу, або працевлаштовуються у приватні дитсадки, де отримують набагато більше. Воно й зрозуміло: молоді люди хочуть пристойно одягатися, харчуватися, тому шукають, де краще платять. Те саме можна сказати і про помічників вихователів.

Виходить, що в дитсадках нині працюють ентузіасти, люди, щиро віддані своїй справі. На мою думку, держава мала б віддячити їм гідними людини зарплатами. Тільки так можна зупинити відтік кадрів, заповнити вакансії. Щоб діти були доглянуті належним чином, а їхні батьки тим часом спокійно працювали. Можливо, новий склад парламенту та уряду зверне увагу на цю проблему.