Ярій, душе! Ярій, а не ридай.
У білій стужі сонце України.
А ти шукай — червону тінь
калини
На чорних водах — тінь її шукай.
Бо — горстка нас.
Малесенька щопта
Лише для молитов
і сподівання.
Усім нам смерть
судилася зарання,
Бо калинова кров —
така ж густа,
Така ж крута, як
кров у наших жилах.
У сивій завірюсі
голосінь
Ці грона болю, що
падуть в глибінь,
На нас своїм
безсмертям
окошились.
Культура
8522
8522
Вірш Василя Стуса.
Вибір редактора
Популярне за тиждень
-
1Реформа публічного врядування — це частина нашого євроінтеграційного шляху 99
-
2На черговій сесії Чернівецька облрада проголосувала низку важливих питань 91
-
321 вересня — День незалежності Вірменії 81
-
4Міжнародний день миру та День миру в Україні 78
-
5У Чернівцях зустрічалися молоді, амбітні та креативні 61