Парламент знову працював понаднормово — майже до дев’ятої години вечора, розглянувши законодавчі ініціативи Президента України Володимира Зеленського про внесення змін до Конституції України.
Перший президентський проект конституційних змін, який народні обранці включили до порядку денного другої сесії Верховної Ради та направили до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його конституційності, — «Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)» (реєстр. № 1015). За таке рішення проголосували 338 депутатів. Цим законопроектом пропонується доповнити перелік суб’єктів права законодавчої ініціативи, визначених статтею 93 Конституції України, таким суб’єктом, як народ.
Як пояснив представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський, йдеться про те, що на сьогодні згідно зі статтею 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України мають три суб’єкти — це Президент України, Кабінет Міністрів України і народні депутати України. Разом з тим стаття 5 Конституції України, яка закріплює ідею народовладдя, говорить про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. А стаття 69 Конституції — що народ здійснює свою владу через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. На реалізацію статті 5 Конституції України, на закріплення права народу ініціювати у Верховній Раді України розгляд законопроекту і направлений цей законопроект.
«Після його ухвалення народ України у кількості та у порядку, які буде визначено законом, зможе ініціювати розгляд у Верховній Раді України того законопроекту, який він вважатиме за важливий і за потрібний з точки зору ініціювання розгляду парламентом, — пояснив Ф. Веніславський. — Ініціювання законопроекту у Верховній Раді народом матиме такі самі юридичні наслідки, як і будь-яка інша законодавча ініціатива. І якщо парламент вважатиме, що ініційований народом законопроект дуже важливий і може бути підтриманий парламентом, він буде підтриманий. Якщо законопроект парламент вважатиме таким, що не має якогось сенсу, то ніхто не зобов’язує Верховну Раду цей законопроект ухвалити. Таким чином ми лише надаємо можливість громадянам України у певній кількості ініціювати розгляд у парламенті законопроекту».
Напередодні розгляду законопроекту в сесійній залі його було розглянуто на профільному комітеті — з питань правової політики. Деякі депутати пропонували, щоб у Конституції визначити, в якому саме порядку народ зможе реалізувати своє право законодавчої ініціативи. Однак, зрештою, було вирішено, що цю процедуру після внесення відповідних конституційних змін буде виписано в окремому законі, який буде згодом внесено до парламенту.
Під час обговорення депутати висловили багато пропозицій та зауважень до законопроекту. Зокрема, Альона Шкрум («Батьківщина») розповіла, що така норма існує в багатьох країнах — в одних країнах треба зібрати 25 тисяч підписів для внесення до парламенту законопроекту, в інших — 500 чи 100 тисяч. Депутат запропонувала розпочати всеукраїнське обговорення цієї законодавчої ініціативи.
На це заступник голови Комітету з питань правової політики Ольга Совгиря («Слуга народу») відповіла, що у світовій практиці відомі дві форми збору підписів ініціювання народної законодавчої ініціативи: це фіксована кількість громадян, або певний відсоток від кількості виборців, які відповідно реалізують цю ініціативу. «У зв’язку із цим у відповідному законопроекті, який буде внесений на розвиток положень Закону про внесення змін до Конституції України, буде визначена одна із цих форм», — додала парламентарка.
Фракції «Європейська солідарність» та «Голос» вирішили не підтримувати цей законопроект. «Насправді ідея дуже гарна, це правда, тому що це, по суті, і є спосіб представницької демократії, яка існує у багатьох країнах, наприклад, в Польщі, — зауважив Микола Княжицький. — У Польщі цим суб’єктом законодавчої ініціативи є 100 тисяч громадян. І там же записано, що такі законопроекти не подаються, наприклад, в питаннях бюджету, в інших важливих питаннях. І, коли вони подаються, то має бути фінансове обґрунтування, чи може держава реалізувати це... Але в нас, додаючи лише одне слово «народ» і фактично не зазначаючи ані суб’єкта ініціативи, ані механізму реалізації, забирають в опозиції право радитися з народом».
Народний депутат від «Голосу» Олег Макаров висловив думку, що законопроект спрямований на обмеження права законодавчої ініціативи депутатів і «замішаний на жорсткому популізмі».
Наступний президентський законопроект, який було включено до порядку денного другої сесії Верховної Ради та направлено до Конституційного Суду для одержання висновку щодо відповідності вимогам Конституції України, — проект закону «Про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України)» (№ 1016). За схвалення такого рішення проголосували 298 народних депутатів.
Представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Веніславський пояснив суть законопроекту: на сьогодні за статтею 101 Конституції України в Україні діє інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини. Разом із тим практика сучасного життя свідчить, що в окремих сферах потрібні інші спеціалізовані уповноважені, які б здійснювали так само парламентський контроль за додержанням законодавства в окремих сферах суспільних відносин. Зокрема, назріла необхідність існування уповноважених Верховної Ради з прав дитини, військовослужбовців, із захисту персональних даних, доступу до інформації тощо.
Законопроектом пропонується розширити право Верховної Ради України утворювати уповноважених в окремих сферах. У заключному слові Ф. Веніславський підкреслив: «Жодна з існуючих контрольних функцій Верховної Ради не зазнає змін із прийняттям цього законопроекту».
Від депутатів пролунали і застереження щодо законопроекту. Зокрема, Сергій Власенко («Батьківщина») висловив думку, що цей законопроект зменшує повноваження парламентських комітетів, до яких входить і контроль за дотриманням законодавства.
Дмитро Лубінець (ДГ «За майбутнє») висловив думку, що із законопроекту не зрозуміло, скільки саме уповноважених Верховної Ради з різних питань може бути створено і чим вони будуть займатися, якою буде процедура їх призначення. «Найголовніше — звіт, вони будуть робити перед Верховною Радою щорічно, щоквартально?» — додав депутат. На це співдоповідач від профільного комітету Ольга Совгиря («Слуга народу») відповіла, що законопроект розроблено з урахуванням світової практики здійснення парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, яка полягає в спеціалізації омбудсменів. А процедура їх призначення буде передбачена у відповідному законі.
Ще один законопроект, який Верховна Рада включила до порядку денного другої сесії Верховної Ради та направила до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його конституційності, — «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)» (№ 1017). Законопроектом пропонується: зменшити склад народних депутатів України із 450 до 300, запровадити такий виборчий ценз, як володіння державною мовою, а також у статті 77 Конституції України закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах. За таке рішення проголосували 248 народних депутатів.
За словами представника Президента України у Конституційному Суді Федора Веніславського, необхідність скорочення кількісного складу народних депутатів України обумовлена кількома важливими чинниками. По-перше, згідно з опитуваннями громадян, 90 або й більше відсотків вважають, що народних депутатів нині забагато, і їх чисельність потрібно скоротити. По-друге, коли в 1996 році у Конституції було закріплено норму про кількісний склад Верховної Ради, населення України становило 52 мільйони. А на сьогодні, за найоптимістичнішими даними, чисельність народу України істотно скоротилася. «Тому відповідне пропорційне представництво по відношенню до кількості громадян України, які уповноважують певного народного депутата на представництво їх інтересів, також має бути скорочено», — пояснив Ф. Веніславський.
Пролунали і застереження від народних депутатів щодо цього законопроекту. Зокрема, Руслан Князевич («Європейська солідарність») висловив думку, що в разі його ухвалення буде сумнівною надалі легітимність і повноваження нинішнього парламенту.
А фракція «Опозиційна платформа — За життя» запропонувала ще більше скоротити кількість депутатів. «Якщо ми змінюємо виборчу систему на пропорційну за відкритими списками, то логічно, що нам не потрібні відповідні місця для мажоритарників. І ми пропонуємо кількість Верховної Ради 225 народних депутатів», — пояснив Нестор Шуфрич.
Потім Верховна Рада перейшла до розгляду проекту постанови про внесення до порядку денного другої сесії Верховної Ради та направлення до Конституційного Суду для одержання висновку щодо відповідності вимогам Конституції України проекту закону «Про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України)» (№ 1027) — 279 «за».
Законопроектом пропонується доповнити перелік підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України такими положеннями: неособисте голосування у Верховній Раді України (тобто «кнопкодавство» — голосування за іншого депутата) з моменту встановлення судом такого факту; відсутність депутата без поважних причин на одній третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії. «Якщо наші народні депутати представляють своїх виборців, які можуть бути звільнені з роботи за прогул протягом дуже короткого часу, а народні депутати України місяцями не працюють у парламенті, то це ганьба для таких народних депутатів. І цю практику треба припиняти», — наголосив Федір Веніславський.
Направлено на висновок до Конституційного Суду і проект закону «Про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)» (№ 1028) — 264 «за».
Як зазначив, представляючи законопроект, представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський, документом пропонується передбачити можливість створення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень. «Верховна Рада утворювала різні органи, хоча це не передбачено Конституцією. Закон про Регламент не наділяє Верховну Раду додатковими повноваженнями. Цей законопроект дозволить парламенту реалізовувати право на утворення консультативних органів згідно з Конституцією», — зазначив у заключному слові Ф. Веніславський.
Народні депутати 320 голосами звільнили Тимофія Милованова з посади члена Ради Національного банку України, ухваливши відповідну постанову (№ 2004), оскільки Т. Милованова призначено на посаду міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.
Підсумовуючи пленарне засідання, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков наголосив: «Сьогодні ми зробили історичну річ — зняли депутатську недоторканність», подякувавши народним депутатам і працівникам апарату Верховної Ради.
До кінця тижня, 4—6 вересня, народні депутати працюватимуть у комітетах. Наступні два тижні у парламенті будуть пленарними.
Довідково
Які конституційні зміни пропонує Президент України Володимир Зеленський:
— Надання Президентові права призначати і звільняти директорів антикорупційних органів (НАБУ і ДБР) і утворювати регуляторні органи.
— Скорочення чисельності складу Верховної Ради України — з 450 народних депутатів до 300.
— Дострокове припинення повноважень народного депутата України за кнопкодавство та прогули.
— Запровадження виборчого цензу — володіння державною мовою.
— Закріплення пропорційної виборчої системи на парламентських виборах.
— Надання народу права законодавчої ініціативи (процедуру має бути виписано в окремому законі).
— Розширення права Верховної Ради України утворювати уповноважених в окремих сферах.
— Скасування адвокатської монополії.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.