Про це заявив Голова Верховної Ради України Дмитро РАЗУМКОВ на брифінгу після завершення пленарних засідань парламенту 3 вересня. «Сподіваюсь, що і в подальшому народні депутати цього скликання будуть працювати плідно, ефективно та виключно на інтереси українського народу, а не на власні політичні, економічні або олігархічні», — наголосив глава парламенту.

У свою чергу, Представник Президента України в Конституційному Суді України Федір Веніславський, котрий з парламентської трибуни представляв усі президентські законодавчі ініціативи про внесення конституційних змін, додав: «Верховна Рада створила те, чого від неї дуже чекали багато років, — внесла зміни до статті 80 Конституції України, з якої вилучила касту недоторканних в українському суспільстві. Народні депутати України з 1 січня 2020 року будуть мати такий самий правовий статус, як усі громадяни України, за одним виключенням — вони не нестимуть юридичної відповідальності за висловлювання у парламенті та за результати голосування. Тобто говорити про якісь політичні аспекти цього рішення жодних підстав немає».

На запитання журналістів, чи буде закладено якусь систему противаг, щоб не допустити розвитку авторитаризму в державі, Дмитро Разумков висловив таку думку: «Якщо все працюватиме у рамках законодавства, то не потрібні будуть якісь противаги.

Якщо ми з вами будемо захищені законами, які ухвалюватимуться Верховною Радою, то, сподіваюся, буде баланс між гілками влади, захищеність, і не впевнений, що такі питання порушуватимуться у суспільстві та в політикумі».

Голова Верховної Ради розвіяв деякі політичні спекуляції, які лунали з боку опозиційних депутатських фракцій, стосовно того, чому парламент прийняв законопроект про скасування депутатської недоторканності в авторстві попереднього п’ятого Президента України, а нині — народного депутата України від партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка. «Бо це був найшвидший шлях зробити так, щоб народні депутати стали такими ж, як і всі інші громадяни держави — рівними перед Законом, — зазначив Дмитро Разумков. — Ми могли піти іншим шляхом, але це зайняло б приблизно рік чи більше. Не так принципово, хто є творцем закону, а принципово, хто його прийняв. Чому це не зробив парламент восьмого скликання — це питання не до нас. Важливо було не затягувати, і ми доклали максимум зусиль, щоб це зробити швидко».

При цьому Голова Верховної Ради відзначив, що хоча на виборах усі політичні сили обіцяли скасувати депутатську недоторканність, однак деяким політичним силам було важко віддавати свої голоси у парламенті за таке рішення. «Але, на щастя, ми отримали той результат, який отримали», — резюмував Дмитро Разумков.

А Федір Веніславський пояснив юридичну процедуру внесення конституційних змін. Наразі Верховна Рада розглядала виключно питання про включення законопроектів про внесення змін до Конституції до порядку денного парламенту і направлення їх на висновок до Конституційного Суду щодо їх відповідності Основному Закону. За Конституцією Верховна Рада має право розглядати законопроекти виключно після отримання висновку КС. За підписом Голови Верховної Ради ці законопроекти надійдуть на висновок до КС, далі у Конституційного Суду є місяць-два, щоб їх розглянути. Після того як КС їх розгляне і надасть висновок про їх відповідність вимогам статей 156 і 157 Конституції, Верховна Рада зможе їх попередньо схвалити більшістю голосів.

«Сподіваємося, що це відбудеться на другій сесії», — сказав Ф. Веніславський. А вже на наступній черговій сесії парламенту, яка відкриється першого вівторка лютого 2020 року, — Верховна Рада зможе їх схвалити остаточно, якщо за це проголосує 300 чи більше народних депутатів.

Коментуючи законодавчу ініціативу про скорочення чисельності народних депутатів України із 450 до 300, Голова Верховної Ради відзначив, що це відповідатиме кількості населення України.

«На сьогоднішній момент орієнтовна кількість громадян, які живуть в Україні, десь 30—34 млн. Оскільки це буде відповідати саме 300 народним депутатам», — зауважив на брифінгу Дмитро Разумков. При цьому він запевнив, що зниження кількості народних депутатів жодним чином не вплине на якість роботи парламенту.