«А ви знаєте, що сімейних лікарів уже скасували?» — ошелешила сусідка. Насправді це плітки, які виникають через озвучені то там, то сям палкі бажання окремих політиків зупинити медичну реформу. Навіть петиції з проханням «зарубати» реформу на сайті Президента є. Тільки одна майже за три місяці набрала... 137 голосів, друга нашкребла 74, й термін голосування вичерпався. От як люди «не хочуть» змін. Адже давно чекають на введення чітких правил гри, коли пацієнт знає, на які послуги в поліклініці й лікарні гарантовано й безплатно має право.

Щодо медиків, то поки задоволені сімейні лікарі й педіатри: внаслідок реформи їхня зарплата зросла. На них, щоправда, скоса, а то й із заздрістю, дивляться вузькопрофільні спеціалісти, які ходять тими само коридорами, працюють у сусідніх кабінетах, але отримують незмінену зарплату. Бо реформа вторинної ланки, до якої вони належать, тільки-но почалася.

Про те, як функціонує реформована «первинка» і про перспективи «вторинки» — наша розмова з Олегом СТАДНИКОМ (на знімку), директором департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради.

— Яка частина жителів міста задекларувала свого лікаря?

— За офіційною статистикою, це 215 тисяч із 270 тисяч черкасців. І ця цифра ось уже протягом трьох місяців майже не змінюється: все вперлося в дефіцит лікарів. Люди хотіли б укласти договір, та немає з ким. Авторитетні лікарі набрали свої максимальні дві тисячі декларацій. Але процес розпружиться: приходять семеро молодих лікарів сімейної медицини й чотири педіатри. Ми спеціально зберегли педіатрів, тоді як у Вінниці, Дніпрі, приміром, педіатрів первинної ланки не існує, це «вузькі» спеціалісти. А вже сучасних сімейних лікарів вчать педіатрії у вишах шість років. 

— Чи правда, що сімейних лікарів Черкас «порозбирали» жителі ближніх сіл?

— Лікарів не вистачає не з цієї причини, а тому, що коли реформа стартувала, дільниці в Черкасах були забезпечені терапевтами лише на 73 відсотки, педіатрами — на 60. Через низьку зарплату, важку, а то й небезпечну роботу.

— Але ж тепер зарплата краща.

— Так, окрім ставки, сімейний лікар отримує доплату залежно від кількості декларацій. Гроші йдуть за пацієнтом: за дорослу людину Національна служба здоров’я України платить 370 гривень. Щоб не було дискримінації, для людей старшого віку тариф множиться на два, для малих дітей — коефіцієнт чотири. Якщо лікар набрав максимум пацієнтів, його заробіток може становити 15—18 тисяч гривень. Можна набирати й більше декларантів, але тоді пропорційно зменшується оплата, бо втрачається якість послуги.

— Якісне лікування означає вчасне. Але люди скаржаться, що сімейний лікар став менш доступний, записуватись треба за тиждень-два. Щоб швидше зарадити, коли болить, частіше доводиться звертатися до приватників, особливо з дітьми — тобто фактично медпослуги істотно подорожчали.

— А яка, скажіть, була доступність, коли бракувало дільничних, коли вони вели по дві дільниці й обслуговували по 3,5 тисячі жителів? Раніше лікар вів прийом лише три години, а от ходив по дільницях справді більше, особливо в сезон захворювань. Це був, по суті, прихований переробіток. Нині навпаки: лікар довше веде прийом на своєму робочому місці.

— А що тепер з викликами? Люди хочуть, щоб сімейний лікар приходив, коли нездужаєш, а він може й не прийти.

— За статистикою, за попередній рік первинна ланка обслужила 80 тисяч викликів. Тобто кожен третій черкасець викликав лікаря додому. МОЗ не скасувало викликів додому, як часом вважають пацієнти, але лікар сам визначає: їхати на виклик чи розв’язати проблему по телефону або запросити пацієнта до амбулаторії. Якщо немає взаєморозуміння, пацієнта не влаштовує підхід цього сімейного лікаря, він може, не ставлячи його до відома, піти до іншого й підписати декларацію з ним. Пацієнт має право змінити лікаря необмежену кількість разів. Між іншим, і лікар може відмовити пацієнту, коли той не виконує його призначень, або якщо набрав максимум декларацій.

Якщо лікар надумає вимагати додаткову плату за відвідини на дому чи за якусь іншу послугу і це стане відомо, весь заклад, де такий медик працює, втрачає право на співпрацю з НСЗУ. Тому адміністрація закладів жорстко відстежує конфлікти.

— А якщо конче необхідно потрапити до лікаря: з температурою, високим тиском, болем у серці, прихопило спину, нирки тощо?

— Ми зобов’язали всі п’ять міських центрів первинної медико-санітарної допомоги (колишні поліклініки) в кожному створити кабінети невідкладної допомоги, де є черговий лікар. Особливо великих черг у такі кабінети при центрах немає, бо пацієнтів із серйозними невідкладними станами не так уже й багато.

— Як кажуть, крий Боже, захворіти вночі, у вихідний, на свята (а саме так часто й буває). Які тут права пацієнта на медичну допомогу?

— У кожній міській лікарні чергує лікар, який залишається для невідкладних станів при самозверненні. Так, у Першій міськлікарні чергують два лікарі — хірургічного й терапевтичного профілів, у Третій міськлікарні чергують 17 лікарів. У міській дитячій — п’ять ставок педіатрів для цілодобового забезпечення приймального відділення в разі самозвернення. На кожні святкові дні, незалежно від їх тривалості, департамент видає наказ, в якому чітко розписує алгоритм дій, а по лікарні видається наказ, хто забезпечує функціонування закладу.

— Чи є ліміт на кількість прийомів сімейного лікаря, на аналізи й дослідження?

— Частота відвідувань лікаря не лімітована. Щодо безплатних послуг, то є перелік, зокрема це дев’ять видів лабораторних аналізів. З 1 липня мали б стати доступні 54 безплатні для пацієнта діагностичні послуги, але поки що це відкладається: питання не погоджено між МОЗ та Мінфіном. Послуги пацієнт може отримати за направленням сімейного лікаря, а як часто — їх доцільність зумовлена протоколами обстеження й лікування. Якщо хтось бажає сам собі призначити аналіз, на це є приватні клініки. 

— Як улітку ведеться прийом, коли лікарі у відпустках?

— Лікарі замінюють одне одного. Консультують по телефону. Рецепти на безплатні ліки виписують завчасно, адже термін дії рецепта — два місяці. 

— Скаржаться пацієнти, що приходиш до лікаря, а в нього завис комп’ютер. Чия це проблема?

— Недостатнього розвитку ІТ-мереж. Кількість даних збільшується, а пропускної спроможності ліній недостатньо. По всій Україні зависає програма E-Health. Тим часом наше місто одне з перших у державі переходить на нові технології. З 1 січня в нас усі рецепти — електронні. Уже 10 тисяч містян користуються мобільним додатком «Мій медкабінет», де можуть записатися на прийом онлайн. У наших планах — вносити в електронну карту дані про обстеження пацієнта: файли із знімками УЗД, рентгену, КТ, МРТ, лабораторні дані. Та коли ми хотіли відкрити блок діагностики в електронній карточці, то зрозуміли, що система зависатиме ще більше. Бо це об’ємні файли, й вони створюватимуть тромб.

— Чи немає у нас того, що в інших областях: Національна служба здоров’я тисячами скасовує підписані із сімейними лікарями декларації, начебто через механічне вбивання в базу всіх колись «приписаних» до поліклініки, в тому числі «мертвих душ».

— Ні, бо ми одні з перших в Україні впровадили електронну карту на кожного пацієнта, який уперше звернувся до лікаря. Тож це реальні громадяни. 

— Коли і як запрацює по-новому «вторинка»? Потрапити в поліклініці до окуліста, невропатолога, гастроентеролога майже нереально: низька зарплата розігнала фахівців.

— З 1 січня 2020 року Національна служба здоров’я почне платити за пролікований випадок у стаціонарі. Потрапити до спеціаліста вузького профілю для безплатної медичної допомоги громадянин зможе лише за направленням сімейного лікаря. Інакше послуга платна, відповідно до затвердженого МОЗ загальнодержавного тарифу. Між лікарями буде конкуренція. Тих, до кого йтимуть більше пацієнтів, отримуватимуть більше. Нині налагоджуємо комп’ютерне й програмне забезпечення лікарень для роботи за нових умов.

Лариса СОКОЛОВСЬКА, Лідія ЛІСОВА.

Фото Лариси СОКОЛОВСЬКОЇ.