«Ми маємо чудові відносини з парламентом і вважаємо, що маємо працювати як одна команда, щоб життя пересічного українця стало кращим», — сказав під час брифінгу після завершення засідання уряду Прем’єр-міністр Олексій Гончарук та висловив побажання, щоб народні депутати залучалися до розробки політик та напрацювання законопроектів ще на етапі, коли вони ще тільки зароджуються в уряді. «У мене вже відбулася робоча зустріч із головою парламенту Дмитром Разумковим, на якій ми узгодили головні принципи взаємодії між Верховною Радою та Кабінетом Міністрів, тому я думаю, що наша співпраця та робота будуть максимально ефективними», — зазначив прем’єр.

Також О. Гончарук повідомив, що уряд звернувся із поданням до Офісу Президента щодо звільнення Віталія Кличка з посади керівника Київської міськдержадміністрації. «Я дуже поважаю пана Кличка, він великий чемпіон і людина, яка зробила багато для країни, та я б із задоволенням звільнив не його, пана Столара (Вадим Столар, якого пов’язують з будівельними схемами в столиці. — Авт.), але формальної посади у цієї людини немає, тому це зробити було неможливо. Я з самого початку пообіцяв, що ми називатимемо речі своїми іменами, тому моя особиста оцінка така: незважаючи на те, що це рішення команди загалом, і остаточне рішення буде ухвалювати Президент, але в мене немає жодних сумнівів, що в Києві не припинилася корупційна практика, та досі існують групи впливу, які надто сильно впливають на держадміністрацію. Тому якщо підсилити пана Кличка сильним головою адміністрації, який буде здатен опиратися групам впливу, то це дуже гарно відіб’ється на інтересах киян», — сказав прем’єр.

Віталій Кличко назвав це рішення уряду кроком до запровадження двовладдя у столиці та, по суті, до прямого президентського правління. «Такими діями киян намагаються позбавити права обирати владу міста, і це неконституційно, недемократично та суперечить суті самоврядування», — зазначив він та нагадав, що у 2003 році Конституційний Суд уже визначав, що головою КМДА може бути призначена тільки особа, обрана Київським міським головою. «Норма про те, що міський голова має очолювати виконавчий орган Київради, а сьогодні це Київська міська держадміністрація, є й у статті 141 Конституції України», — нагадав він та додав, що 28 серпня цього року 51 народний депутат України звернувся до Конституційного Суду, щоб той ще раз розтлумачив норми Конституції у частині здійснення місцевого самоврядування в столиці.

Ще одне рішення уряду передбачає перехід з 1 жовтня цього року з паперового на електронний документообіг. «Щомісяця державні органи надсилають один одному тисячі різних документів. Їх доставляють загальні та спеціалізовані поштові служби, бо це насправді тисячі документів. З 1 жовтня обмін документами відбуватиметься повністю в електронній формі. Це скоротить час на доставку і обробку кореспонденції, яка буде приходити через цифрові сервіси, а не доставлятися кур’єрами. Це перший крок до повноцінної цифровізації всього документообігу», — зазначив міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет.

Внесені урядом зміни до порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачають, що скаргу до антирейдерської комісії можна буде подати он-лайн, а всі її висновки також публікуватимуться он-лайн відразу після їх підписання. «Ми змінюємо підходи, щоб до роботи комісії змогли долучитися не тільки чиновники, а й висококваліфіковані та високооплачувані юристи з приватного сектора», — зазначив міністр юстиції Денис Малюська.

Інформуючи про зустріч із представниками ІТ-індустрії, прем’єр наголосив, що уряд налаштований на створення максимально комфортних умов для роботи цієї галузі. Зокрема, першим спільним з ІТ-галуззю рішенням стало створення Фонду розвитку людського капіталу. «Особливістю роботи цього фонду буде те, що його ресурсами розпоряджатиметься сама галузь. Тобто, айтішники мають самі сформувати менеджмент, який реінвестуватиме отримані кошти, і ми дуже сподіваємося, що їх, зокрема, буде спрямовано на виплату стипендій талановитим студентам та грантів молодим ученим, створення разом з університетами наукових лабораторій та кампусів, що робитиме наші навчальні заклади привабливішими для талановитих молодих людей», — сказав він. Адже сьогодні однією з проблем галузі є нестача кадрів: потреби ІТ-компаній щороку зростають на 25-30 тисяч спеціалістів, тоді як університети випускають їх лише 16 тисяч.

Передбачається, що Фонд розвитку людського капіталу фінансуватиметься за рахунок спеціального збору в ІТ-галузі, який із 1% у 2020 році зростатиме до 5% у 2024 році. Відповідний законопроект невдовзі буде внесено на розгляд парламенту.

Фото: kmu.gov.ua