Голова Закарпатської облдержадміністрації Ігор Бондаренко (на знімку ліворуч), призначений Президентом на посаду два місяці тому, обіцяє у своїй роботі керуватися принципами відкритості й прозорості. На цьому він наголосив під час першої прес-конференції. Звертаючись до представників ЗМІ, він пообіцяв їм не нав’язувати власну точку зору. «А якщо щось робитиму, на вашу думку, не так, як слід, — кажіть. Але наводьте конкретні факти. Обіцяю адекватно реагувати на конструктивну критику», — зауважив очільник Закарпатської ОДА.

Він відповів на запитання журналістів, яких було немало, тим більше, з огляду на те, що його попередник Геннадій Москаль, котрий з літа 2015-го і до середини нинішнього року обіймав посаду голови ОДА, — не дав жодної прес-конференції! Тож було обговорено широкий спектр життєдіяльності Закарпаття.

Щодо формування об’єднаних територіальних громад (ОТГ), то І. Бондаренко наголосив, що план їх створення попередньо опрацьований, вимальовуються щонайменше 54 ОТГ (нині діє лише шість). Але остаточно їх затвердить сесія обласної ради, яка має відбутися 26 вересня. Далі мовив, що провів телефонні розмови з народними депутатами-мажоритарниками від області, зокрема, Робертом Горватом, Василем Петьовкою, Валерієм Лунченком, Владиславом Поляком і отримав повну їхню підтримку працювати спільно на розвиток Закарпаття. Вкрай гостро стоїть проблема утилізації і переробки сміття. Тож обласна влада займеться цим конкретно. Намічено, що один сміттєпереробний комплекс працюватиме в селі Яноші Берегівського району, а другий планують збудувати коштом Євросоюзу на Ужгородщині.

Йшлося також і про інвестиції в економіку області, і про видобуток золота біля Берегова, і про дороги, стан яких украй незадовільний. І про те, що Закарпаттю потрібен один, — грошей на другий не вистачає, — але сучасний аеропорт. І, як випливало з відповіді керівника ОДА, краще відновити колишній військовий у Мукачево, а не в Ужгороді. (І проблема полягає, очевидно, в тім, що літаки змушені заходити у повітряний простір Словаччини, а це створює немало незручностей). «Аби ліквідувати черги на кордонах, — на думку І. Бондаренка, — потрібні додаткові переходи». Для вирішення цього питання потрібен час, та вже з наступного року до нього підійдуть впритул. Про кадри, детінізацію економіки, нові підходи в лісовому господарстві, спеціальну економічну зону «Закарпаття», створення нових робочих місць і призупинення відпливу робочої сили за кордон, заполітизованість так званого угорського питання — ще один сувій проблемних моментів, на які відповідав керівник області.

Та однозначно найбільш широко обговорювалося ймовірне будівництво вітрової електростанції на Боржавських полонинах. На реалізації проекту наполягає турецький інвестор, який уже вклав певні кошти, зокрема, і в допомогу кільком сільрадам. Однак деякі громади на місцях та експерти категорично проти. Думки не просто розійшлися, а виникає суспільне напруження, як і 30 років тому, коли закарпатці практично повстали і з великою натугою таки домоглися припинення будівництва і зрештою ліквідації Пістрялівської РЛС (радіолокаційної станції). І. Бондаренко сказав, що наразі питання вивчає спеціально створена робоча група, і остаточне рішення буде прийнято з урахуванням думки місцевих громад в їхніх інтересах. Власкор «Голосу України» Василь Нитка (на знімку праворуч) додав, що це дуже серйозна проблема, до якої слід ставитися по-державницьки і вболівати за майбутнє природи Карпат, тож недарма на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування утворили робочу групу з вивчення цього питання. Як повідомив ініціатор створення групи, народний депутат України від Закарпаття («Слуга народу») Ігор Кривошеєв, протягом місяця група має вивчити питання та доповісти комітету. У свою чергу І. Бондаренко заявив, що нехтувати інвесторами не можна, тому влада шукатиме компромісне рішення. Але водночас додав, що боржавські полонини — перлина Закарпаття і слід діяти так, аби вона була збережена. І вкотре акцентував, що вирішальною буде думка громади.

Фото прес-служби ОДА.