У Донецькій області, на території міста Добропілля, розвідано найбільші запаси вугілля в Україні. На деяких шахтах вугільні пласти сягають потужності 2,3—2,5 метра. У 2012 році всі шість вугільних шахт було передано в довгострокову оренду, на 49 років, приватній Компанії (тут і далі — Компанія). Компанія в договорі оренди взяла на себе зобов’язання вкласти кошти в розвиток підприємств, обладнати шахти сучаснішим технологічним устаткуванням, підняти продуктивність праці, а також зберегти робочі місця й вивести шахти на новий технічний рівень.

Добре це чи погано? На папері обіцянки вражають, а на ділі не видно, що орендар — Компанія — зацікавлений у розвитку вугільного регіону. Шахти, які потребують навіть невеликих вкладень і зміни технологій, Компанія зупиняє й списує балансові запаси вугілля, зіславшись на висновки підлеглих їй підрозділів інституту. Так, шахту «Білицька» із запасами вугілля на 01.01.2014 року 90 мільйонів тонн було зупинено через нерентабельність, списано 85 мільйонів тонн балансових запасів вугілля як непридатного для видобутку.

На шахті «Піонер» на початок травня 2019 року підготовчі роботи також зупинено. Гірників основних професій переведено на шахти «Білозерська» і «Новодонецька». Підприємство з балансовими запасами майже 120 мільйонів тонн готується до консервації.

Компанія й на інших шахтах виявляє вибірковість у виборі легших, менш затратних способів видобутку вугілля, без перспектив на майбутнє. Так, на шахті «Білозерська» не підтримуються капітальні похилі виробки з високопродуктивного пласту l3, де потужність становить 2,0—2,4 м, а перейшли на відпрацювання менш затратного пласту l8, потужність якого — 1,2—1,4 м.

На шахті «Алмазна» не стали відновлювати виробки Північного ухилу № 1 пласту l3, потужність якого становить 2,0—2,5 м, а перейшли на горизонт глибиною 550 м, де розпочато відпрацювання менш затратного пласту l1 потужністю 1,1—1,4 м.

На шахтах, які залишилися, також майже катастрофа, працюють лише з видобутку вугілля і зовсім не займаються перспективним розвитком та ремонтом гірничих виробок. Якщо так триватиме й надалі, то в наступні десять років орендар закриє як «нерентабельні» й ті шахти, що залишилися. Очевидно, Компанія за сім років оренди нічого не зробила для розвитку шахт, а навпаки. Вони навіть не досягли рівня видобутку, який був до оренди.

Із січня 2014 року повністю припинив роботу Ремонтно-механічний завод (РМЗ), який забезпечував усі шахти допоміжними матеріалами й устаткуванням. Чисельний склад — 500 працівників — було звільнено. На цьому заводі навіть за наявності охорони розграбовано все, що можна винести.

Обіцянку керівництва Компанії не скорочувати працівників, а за рахунок зростання обсягів видобутку не тільки зберегти, а й збільшити кількість робочих місць, із тріском провалено. Якщо у 2012 році, у період укладання договору, середньостатистична кількість працівників великого Добропілля становила 19 347 осіб, то у 2019-му показник знизився до 13 600 осіб, тобто зменшився на 5 747 працівників.

Колишнє керівництво Міністерства енергетики й вугільної промисловості України, передавши в оренду шахти Добропілля, чомусь вирішило, що більше турбуватися нема про що.

Користуючись такою безконтрольністю, Компанія не тільки не виконує своїх обіцянок, вона просто перестала розвивати вугільні підприємства нашого регіону, постійне тупцяння на місці, звільнення працівників і занепад у галузі очевидні. Скільки це може тривати?

Хто дав право орендареві закривати шахту «Білицька» з величезними запасами вугілля? Хто повинен запитати в орендаря: чому так, чому не виконуються взяті зобов’язання? Чому міністерство самоусунулося? Чому місцева влада мовчить? Шахти розташовані і працюють на території громади, і якщо згідно з Конституцією України надра належать народу, тобто громаді, тоді хто, як не громада, має контролювати, як орендар працює з цими надрами. А місцева влада, погоджуючись із нами, тільки розводить руками, відповідаючи, що не має таких прав.

Ми, Громадська організація «Рада Старійшин Добропільщини», звертаємося до нового керівництва країни з проханням розібратися в цій ситуації. Ми вважаємо: щоб не допустити подальшого погіршення роботи вугільних підприємств і закриття шахт у нашому регіоні, необхідно на законодавчому рівні зобов’язати орендаря — Компанію — негайно переукласти договір оренди. Орендодавцем має виступати не тільки фонд Держмайна, а й місцева влада, на території якої розташовані шахти, з повноваженнями здійснювати контроль над роботою вугільних підприємств і ефективним використанням вугільних запасів.

За дорученням ГО «Рада Старійшин Добропільщини» Василь ОЛЕНИЧ.