На знімку: першими у Велимче нас зустрічали юні співаки із зразкового фольклорно-етнографічного дитячого ансамблю «Золота криниця». В центрі сільський голова Анастасія Павлович (зліва) і в. о. виконавчого директора Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар’яна Конончук.

Села Велимче і Датинь у жовтні 2017 року об’єдналися в одну громаду. Маленьку, але непоступливу. Тож чим живе сьогодні Велимченська ОТГ, які її плани на майбутнє? Про це журналісти мали змогу дізнатися під час прес-туру, організованому Волинським регіональним відділенням Асоціації міст України.

Повірити у свої можливості

— Нам півтора року, ми вже вчимося ходити, — розповідає голова Велимченської сільської ОТГ Анастасія Павлович. — У порівнянні з іншими ОТГ, ми маленька громада з населенням усього 3915 осіб. Нині плануємо стратегію розвитку. У нас вже розпочалося створення генерального плану розбудови села Велимче і розпочато розробку такого ж плану для села Дошне. Воно маленьке, там усього 51 мешканець, але для нас воно є дуже привабливим. Розроблятимемо також генеральні плани для сіл Запілля і Датинь. Нині готуємо пакет документів на аукціон на передачу 500 гектарів землі. Інвестор, з яким ведемо роботу, запевняє, що у нас буде до ста робочих місць. Уже у 2020 році можемо розраховувати на півтора мільйона гривень надходжень.

Цього року субвенція на розвиток інфраструктури становить трохи більше півтора мільйона гривень. У громаді створили комунальне підприємство «Нове село». Вивозять тверді побутові відходи, наступного року запровадять їх роздільне збирання. Та найбільш масштабним проектом стане реконструкція переданої кілька років тому сільським громадам внутрігосподарської меліоративної системи. Протяжність її каналів майже 110 кілометрів. Але вони замулені. Тому їх планують очистити, поглибити, зміцнити береги. 

У Запіллі ночі посвітлішали

Хоча Велимче і Датинь начебто сусідні села, але після об’єднання їм було важко знайти спільну мову. Тепер вони разом проводять навіть дні села. На відміну від деяких громад у Велимченській ОТГ вирішили виділяти гроші відповідно до невідкладних потреб. Якщо до об’єднання річний бюджет Датинської сільської ради становив приблизно 116 тисяч гривень, Велимчанської — 470 тисяч, то тепер тут запланували 3,5 мільйона власних надходжень. Якщо ж передадуть частину землі в оренду, то зможуть розраховувати ще на 400—500 тисяч гривень.

— Об’єднання двох громад у Датині сприйняли насторожено, оскільки думали, що стануть нібито придатком Велимченської сільської ради, — каже староста Датинського старостинського округу, до якого входять села Датинь і Запілля, Іван Кобук. — Але з часом люди зрозуміли, що їхні права не порушені, соціальна допомога надається в повному обсязі. За час функціонування громади життя наше не погіршилося. Раніше нам не вистачало грошей навіть на заробітну плату. Ми працювали на 0,25 ставки. А тепер у нас проблем із заробітною платою, матеріальною допомогою школам не існує. За два роки зуміли облаштувати вуличне освітлення в селі Запілля. Там усього 165 мешканців, із них 35 — учні. Почали проводити в клубі заходи. А років двадцять-тридцять цього не робили, бо не було коштів. Купили шкільний автобус. Надаємо матеріальну допомогу людям по 3—5 тисяч гривень, які потребують цього. Ремонтуємо дороги. П’ять молодих сімей почали будуватися.

Де багато дітей, там і перспектива

Спілкуючись з людьми у Велимче, ми відчули, як децентралізація змінила їхню свідомість, вселила впевненість в ефективність реформи.

— Головне надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у нас від вчителів. — уточнює Анастасія Павлович. — Маємо дві великі школи І-ІІІ ступенів: Велимченську і Датинську. По всій громаді маємо майже 900 дітей шкільного і дошкільного віку.

Завдяки тому, що у нас дуже багато дітей, маємо дуже хорошу освітню субвенцію. У лютому за залишок від цієї субвенції придбали новий шкільний автобус і нові комп’ютери. Велимченській школі, де ми теж побували, вже тридцять років. Постало питання про перекриття її даху. Але в ОТГ вирішили підійти до розв’язання проблеми комплексно: зробили проект перекриття даху, утеплення фасадів і встановлення сонячних панелей. Генеровану міні-електростанцією енергію в літній період, коли школа не працює, а сонечко сяє найяскравіше, продаватимуть по «зеленому» тарифу. А це ще плюс 400—500 тисяч гривень додаткових коштів. У школі поміняли також котли на твердопаливні, переобладнують опалення в класах.

1 липня 2018 у Велимченській ОТГ створили центр первинної медико-санітарної допомоги, який підпорядковується безпосередньо обласному відділу охорони здоров’я.

— Займаємося лікувальною та профілактичною роботою, — розповідає керівник медичної установи Софія Жук. — У нас функціонує денний стаціонар на 15 ліжок. Вирішуємо питання і з продажем ліків за доступними цінами у сільській аптеці. Я лікар-терапевт, а зараз — головний лікар, є ще два лікаря загальної практики сімейної медицини, три медсестри загальної практики сімейної медицини, акушер, лаборант і три патронажні медсестри. Маємо фізкабінет. Працює стоматолог.

Духовні маршрути громади

Знайомлячи журналістів з планами громади, Анастасія Павлович розповіла, що є надія і ведуться перемовини про приєднання до них Видричівської сільської ради сусіднього Камінь-Каширського району: сіл Теклине, Видричі і Дубровиця. Там є Михнівський жіночий монастир. Ще один монастир (чоловічий) є і в розташованому неподалік Велимче селі Мильці. В Милецькому монастирі покоїться прах схиархімадрита Олексія (Філозофа), з яким пов’язують багато дивовижних зцілень. У Велимче є два старенькі будинки, в яких народився і певний час проживав цей чоловік. Тож у громаді мріють відреставрувати їх і організувати паломницькі маршрути в обидва монастирі. В Милецькому є келія Олексія, дуже енергетично потужне місце, де завжди багато паломників.

Поруч з Велимче є мальовниче озеро Вінок. Є наміри облаштувати там літню естраду і наступного року, коли Велимче відзначатиме 520-річчя першої згадки про село, провести там етнофестиваль. А на свято Покрови — у Велимче є дві Покровські церкви — фестиваль «Козацького гарту».

Мріють розширювати межі

Ми попросили підсумувати побачене у Велимче консультанта з бюджетних питань Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Василя Грома:

— Бачу потенціал громади в прискореному розвитку територіальної економіки. Вперше чую, що сільська рада чиститиме меліоративні канали. Земля, яка була в колишніх колгоспах, покинута напризволяще і стала майже непридатною для вирощування сільгоспкультур. Поліщуки почистять меліоративні канали, віддадуть землю в оренду. Орендар платитиме податки, створить до 200 робочих місць. Це буде податок з фізичних осіб, який у них сьогодні є 1,3 мільйона, а дай Бог буде три мільйона. Але потрібно думати про розширення меж громади. Гадаю, що за рахунок Камінь-Каширського району, за рахунок інших територій вони зможуть це зробити.

В. о. виконавчого директора Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Мар’яна Конончук:

— Громада за півтора року показала чудові темпи розвитку і свою спроможність ефективно господарювати з бюджетними коштами, зробити правильні акценти на ті напрями розвитку та економічного інвестування, які були пріоритетними і потрібними. І ще один дуже важливий момент: громада почала шукати інвесторів і прийняла землі за межами населених пунктів однією з перших на Волині. Як наслідок, на сьогодні вона має можливість залучати інвесторів на свою територію, тож і створювати нові робочі місця. А основний сегмент надходжень до бюджету громади реалізується за рахунок ПДФО (податку на доходи фізичних осіб), відповідно, що більше робочих місць, то більші надходження до бюджету ОТГ.